Історія про середньовічне дикунство, яке виявили українці щодо співгромадян, евакуйованих з Уханя, стала приводом для заголовків чи не всіх світових ЗМІ. The Guardian, ВВС, The Washington Post, Reuters написали, як жителі Нових Санжар жбурляють каміння в автобус з евакуйованими, серед яких були й діти. А заходити на сторінки російських ЗМІ просто страшно. Так прояви людського глупства, тваринного страху, обмеженості підсилено некомпетентними діями влади, заступили світлі й сумні спогади про Героїв Небесної Сотні та Майдану, які шість років тому віддали життя за те, щоб Україна жила за шкалою зовсім інших цінностей.
Евакуація іноземців з охопленого коронавірусом Уханя триває вже майже місяць. Проте в жодній із країн громадяни не зустрічали земляків камінням і палаючими шинами. Кажуть, щось подібне було в російському Челябінську, де закрили карантинний центр після протестів місцевих жителів. Але навіть у Челябінську лікарі не співали гімн від радості, що їм не доведеться допомагати евакуйованим з Уханя, як це зробили медики госпіталю у Винниках на Львівщині.
Першими своїх громадян із Китаю стали вивозити США та ЄС. Як повідомляв кореспондент «УК», евакуйованих громадян Бельгії для карантину було розміщено у військовому госпіталі Недер-Овер-Гембек, що за десять кілометрів від Брюсселя. Чоловіка, в якого було виявлено коронавірус, перевели до госпіталю Сент-П’єр у самому центрі туристського Брюсселя. Він одужав і, виписуючись, дякував за дружнє й людяне ставлення до нього лікарів.
Британських громадян після прибуття з Уханя для проходження карантину направили до готелю міста Мілтонс-Кітс за 70 кілометрів від Лондона на пасажирських автобусах у супроводі поліції. Готель обладнано всім необхідним, там є медперсонал, який спостерігає за станом евакуйованих. Місцеві жителі створили у Facebook спеціальну групу, в якій співчували і спілкувалися з ізольованими від зовнішнього світу співвітчизниками. Вони організували пункт збирання пожертв для евакуйованих, куди жителі могли приносити книжки, ігри та розмальовки для дітей.
Влада США для проходження тестів розміщувала своїх громадян на військових базах у Каліфорнії та поблизу Сакраменто. Тих, у кого діагностували хворобу, спричинену вірусом, госпіталізували до медичного центру університету Небраски, який має успішний досвід лікування гарячки Ебола й оснащений необхідним устаткування для лікування інфекційних захворювань.
Уряд Канади приймав евакуйованих на найбільшій військовій базі збройних сил країни Трентон у провінції Онтаріо. Пасажирів двох спецрейсів помістили в готельному комплексі на військовій базі, де протягом 14 днів за ними наглядали лікарі. Жоден з евакуйованих не захворів, повідомляє «Українська правда».
Німеччина евакуювала своїх громадян літаком Бундесверу, який приземлився в аеропорту Франкфурта-на-Майні. Людей помістили під нагляд у спеціально обладнані армійські казарми біля франкфуртського аеропорту. На місці під час огляду медики виявили вірус у двох людей. Їх спецтранспортом відвезли до університетського госпіталю у Франкфурті, де надали необхідне лікування. А у Франції евакуйовані потрапили на курорт. Літак, який привіз їх з Уханя, сів на військовому аеродромі біля Марселя. Звідти людей повезли до курортного містечка Каррі-ле-Руе. Там їх поселили в табір відпочинку серед соснового лісу. Французькі лікарі вважають, що для розміщення здорових людей у герметичних боксах підстав немає.
Уряд Італії вирішив розмістити вивезених з епіцентру епідемії громадян на військовій базі на околицях Рима. Одного з них, в якого виявили симптоми хвороби, доправили до лікарні в італійській столиці, яка спеціалізується на лікуванні інфекційних захворювань.
У тих країнах, де місцеві жителі висловлювали хоч якісь ознаки занепокоєння з приводу того, що евакуйовані можуть становити небезпеку, влада швидко, компетентно й зрозуміло пояснювала: з Уханя евакуйовували лише здорових людей, під час спостережного періоду медики дотримуються всіх заходів безпеки, жодних загроз немає.
Можливо, українцям важко зрозуміти, що владі можна й треба довіряти, бо там обов’язки виконують компетентні й відповідальні люди. Та попри це в кожного з нас має бути здоровий глузд, здатність і бажання знайти та обробити об’єктивну інформацію, а також співчуття, милосердя й любов до ближнього, бо саме вони роблять нас людьми.
Ми в Google+