ЖИВОПИС

"Індійські мотиви" презентував чернігівцям художник Володимир Подлевський

Усі, в кому живе невгамовний дух мандрів, днями раптом дружно зазбиралися... до Індії. Тим більше, що йти було зовсім недалеко: Чернігівський обласний художній музей розташований практично в центрі міста. А в одному з його залів - ця казкова країна, точніше, живописні полотна про неї. До того ж гідом був знаний в Україні і за її межами художник Володимир Подлевський.

Його оригінальні, сповнені внутрішньої гармонії картини стали справжнім надбанням як вітчизняних, так і закордонних музеїв, вони оселилися в багатьох приватних колекціях. За останні 10 років у митця було 20 виставок. Так сталося, що до свого 50-річного ювілею він зачерпнув натхнення із золотого Гангу.

Ні, ліпше сказати: так сталося, як бажалося. Адже Володимир Тадейович полюбляє екзотичні місця. І до Країни Богів збирався давно. Дуже вже вона співзвучна з неповторною манерою його живопису, яку шанувальники митця називають дещо ірреальною.

Поза сумнівом, усім любителям прекрасного просто пощастило, що його мрія збулася. Адже тепер можна годинами бродити вулицями, провулками і тихими закутками далекої і маловідомої пересічному українцю країни. І при цьому роздивлятися, дивуватися, зіставляти.

"Це схоже на віртуальну реальність!" - обговорювали гості художника яскраві й колоритні картини його виставки "Індійські мотиви". Присутність дива підкреслювали солодкі пахощі ароматного диму та тихі звуки східної музики. Здавалося, що дівчата, котрі завмерли на березі, милуючись вічним плином нескінченних хвиль, і смаглява кокосниця, і жінка, яка розвішує білизну, й маленькі школярки зараз стрепенуться, зійдуть з картин і закружляють у танці. Ось так - легко, ритмічно, притримуючи барвисте сарі... Ні, це не містика, а вправна чернігівська танцівниця Оксана Помилуйко додає святу неповторного колориту. Зразу згадуються веселі, барвисті, хай і дещо наївні, але такі щирі індійські фільми 70-80-х років минулого століття.

Особливо всі розвеселилися, коли пані Оксана запропонувала вивчити кілька найпростіших танцювальних рухів. На радість глядачам, бажаючі знайшлися. І хоч за сотню-другу кроків приміряє осіннє вбрання поліська Десна, добровільні танцюристи миттєво опинилися на березі сонячного Гангу, зачерпуючи пригорщі його священних вод...