Нещодавно, щоб ознайомитися з промисловістю Полтавщини та налагодити ділові зв’язки, в область навідалися представники відділів з торговельно-економічних питань 15 посольств іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні. 

Скористаємося польським  досвідом

Насамперед Кременчуцький міський голова Олег Бабаєв повідомив дипломатам, що  потенційні можливості Кременчука високі. Підтвердження — місто є одним із донорів країни, його ВВП за минулий рік — 7% загальноукраїнського. Тут переробляють українську нафту, працюють заводи важкого машинобудування. Тільки один Крюківський вагонобудівний за останні 8 років інвестував у розвиток міста майже 100 мільйонів доларів. Якби хоч 10% тих коштів, які перераховують у держбюджет, залишалися на потреби міської громади, люди тут давно жили б як у розвинених цивілізованих країнах.

Останні кілька років влада міста активно працює над залученням інвестицій. На його території відведено 168 гектарів землі під індустріальний парк «Центральний». Свої талант і можливості реалізовуватимуть тут студенти, молоді науковці. Приєднатися до розбудови технопарку міський голова запросив і гостей, запевнивши, що для них це буде вигідно. Адже в Кременчуці багато кваліфікованих трудових ресурсів, зручне транспортне сполучення тощо. А головне — вони можуть розраховувати на всебічну підтримку влади, яка зацікавлена в такій співпраці.

— Наші підприємства мають запрацювати на повну силу, щоб бюджет міста наповнювався, а в його жителів була робота. А тому сподіваємося й на ваше партнерство, — звернувся до гостей Олег Бабаєв. — Ми вивчали польський досвід щодо таких технопарків. У наш проект вкладатимемо свої кошти і сподіваємося на допомогу держави після нормалізації ситуації. Інвесторам надамо пільги, створимо комфортні умови для роботи.

На запитання журналістів до дипломатів, чи не страшно їм було їхати на Полтавщину, в той час як на сході країни воюють, президент Міжнародного трейд-клубу Соня Крайчева відповіла так: не вважаю, що для бізнесу є якісь погані часи, тому що у всі часи треба працювати. Вона  додала, що взимку, коли в Києві було неспокійно, жодна закордонна фірма не залишила український ринок. Нині є всі передумови для того, щоб розвивати торгово-економічні контакти між країнами.

Тут виробляють нові висококласні потяги. Фото автора

Продукція,  яка сподобається світу

Тож місто Кременчук та Міжнародний трейд-клуб в Україні підписали меморандум про співпрацю. Члени клубу побували на ПП «ВТК «Лукас», НВФ «Техвагонмаш» та ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», де сьогодні працює 8 тисяч людей. Обсяги виробництва тут, з відомих причин, наполовину впали, робочий тиждень скоротився до 3-4 днів, але керівництво заводу надії не втрачає. Як повідомив голова правління товариства Євген Хворост, у них є російські замовлення, навіть попри напружені відносини із сусідньою країною. Продукція крюківчан нині — це переважно вантажні вагони. Їх частка — 70% загального виробництва. Решта — транспорт соціального призначення. Тут працюють над модернізацією Київського метрополітену, для якого виготовляють 95 вагонів. Виконують контракти на поставку продукції до Казахстану й Білорусі. Але при цьому очікують замовлень і від української залізниці.

 «Хотілося б мати підтримку держави і замовлення на внутрішньому ринку. Адже останні десять років своїм коштом розвиваємося. За цей період ми виплатили дивіденди усього три рази, — каже  Євген Хворост. — Новий цех побудували… Загалом за десятиріччя у розвиток виробництва вклали 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Після візиту на завод членів Трейд-клубу очікуємо нових контактів і контрактів.

— Така кооперація обов’язково буде, — упевнена Соня Крайчева. — Ми побачили сучасне виробництво, новий дизайн вагонів, поїзди, які можна поставляти по всьому світу. До того ж із заводом співпрацюють польські, чеські, японські компанії, а це багато значить.

Як зауважив торговий радник Посольства Канади в Україні Клінт Мартін, вільні ніші на ринках є завжди, тож українцям треба тільки наполегливіше їх шукати. Завод випускає якісний продукт, який не продають у Канаді, тож це питання вивчатиметься.

Президент лондонської компанії Хемант Кумар підмітив, що крюківчани для виробництва своєї продукції використовують багато імпортних комплектуючих. На його думку, їх випуск можна налагодити на базі технопарку «Центральний», щоб мати повністю українське виробництво.

— Співробітництво з Україною не новинка для нас, — каже радник із торгово-економічних питань Посольства Республіки Білорусь в Україні Юрій Ранко. — Вже три роки на базі Гомельського вагоноремонтного заводу функціонує спільне українсько-білоруське виробництво. За цей час там зібрано понад 100 пасажирських вагонів. Кременчуківці поставляють для їх виробництва колісні пари, корпус, а начиння і складання — наші. Ці спільні поїзди експлуатують у Білорусі, реалізують у інші країни. Погано тільки, що курс гривні «стрибає», — це заважає бізнесу. Є затримки з конвертацією валюти. Але це труднощі тимчасові. Співробітництво не згортається. Так, трохи «просіли» об’єми торгівлі, але всі чекають стабільності. Тільки-но ці різкі «стрибки» припиняться, почнеться зростання й експорту, й імпорту, і взаємна торгівля.

ДОВІДКА «УК»

Міжнародний трейд-клуб в Україні — громадська організація, створена 1992 року. Нині вона об’єднує керівників та співробітників відділів з торговельно-економічних питань майже 60 посольств іноземних держав і міжнародних організацій, акредитованих в Україні. Трейд-клуб інформує іноземних дипломатів про економічний, експортний, науково-технічний потенціали України та її окремих регіонів, сприяє залученню інвестицій, встановленню ділових контактів між вітчизняними та іноземними підприємцями.

Результати роботи трейд-клубу — поліпшення міжнародного іміджу України, позитивна динаміка зростання зовнішньоторговельного обороту регіонів, збільшення обсягів інвестування, створення спільних підприємств.