Аномально тепле і сухе літо, яке захопило й вересень, зумовило те, що водність річок України виявилася так само аномально малою. Сказане стосується й Білорусі, де на багатьох річках спостерігається найменша водність за період, коли ці спостереження проводилися. Як наслідок, приплив води до Київського водосховища виявився теж аномально малим. Уперше за час його існування приплив у цьогорічному вересні становив усього 200 кубічних метрів за секунду, що в півтора раза менше від раніше зафіксованого мінімуму, який спостерігали 1992 року.

Уже зрозуміло, що маловоддя матимемо й у жовтні. За даними Українського гідрометцентру, очікуваний приплив до Київського водосховища у жовтні становитиме приблизно 220 кубічних метрів за секунду, що вдвічі менше від мінімуму, який ми мали у 1992-му.

Мимоволі фахівці водної галузі дедалі частіше згадують 1921 рік, коли історична посуха охопила значну частину Європи. У листопаді  витрата води в Дніпрі поблизу Києва становила лише 93 кубічних метри за секунду.

Покриття потреб у воді, які перевищували приплив, зумовило те, що дніпровські водосховища частково спорожніли — рівень води в них нижчий за звичайний. Нині вільний об’єм водосховищ каскаду перевищує 5,3 кубічного кілометра, що більш ніж у будь-який рік у попереднє десятиліття.

Не краща ситуація і на Дністрі, де створено Дністровське водосховище і працює однойменна ГЕС. Рівень води у водосховищі нижчий за нормальний на 6,5 метра.

На жаль, за час, що залишився до зими, ситуація навряд чи покращиться. Дощів як не було, так і немає. Як наслідок, у найхолодніші й найтемніші дні року українські гідроелектростанції не зможуть повністю покрити пікові навантаження.

У цьому разі вкрай важлива наявність в Україні трьох  гідро акумулюючих станцій: Київської, Ташлицької та Дністровської. Їх важлива особливість — можливість роботи незалежно від водності річок. Достатньо було одного разу наповнити порівняно невеликі водойми — і гарантовано можна виробляти електроенергію. Шкода лише, що з трьох ГАЕС дві досі залишаються недобудованими. Тож  нині вкрай важливо запустити третій гідроагрегат Дністровської станції.

Можна очікувати, що і в наступні місяці — навіть за умов дощів — водність річок не буде значною. Не буває, щоб після маловоддя була велика водність. Отже, вже нині слід готуватися до того, щоб узимку зменшити потреби в електроенергії, насамперед у години пік.

Водночас вкрай доцільно зменшити водоспоживання. 

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,  
доктор географічних наук
для «Урядового кур’єра»