На жаль, в Україні щодня фіксують антирекорди виявлення нових хворих на коронавірусну недугу, тому більшість рішень, які вчора ухвалювали урядовці, стосувалися боротьби з її поширенням та підвищенням готовності медичної системи України надавати допомогу таким хворим.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зауважив, що COVID-19 дуже швидко набирає обертів і уряд докладатиме всіх зусиль, аби розірвати ланцюг поширення коронавірусної хвороби й підставити плече медикам.
Важлива мотивація медпрацівників, тож уряд підвищив доплати тим, хто залучений до боротьби з COVID-19. Затверджено додаткові коригувальні коефіцієнти, що впливають на вартість послуг і відповідно збільшення оплати праці лікарів. Тобто якщо більше пацієнтів проліковано, то й зарплата більша. Доплати медикам 300% залишаються.
Ухвалено рішення щодо забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з COVID-19. Так, структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державної адміністрацій на це спрямовано понад 572 мільйони гривень.
Кабмін додатково надав лабораторним центрам, що належать до управління Міністерства охорони здоров’я, 100 мільйонів гривень на закупівлю послуг з проведення лабораторних досліджень на COVID-19 методом ПЛР у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності. Тож приватні лабораторії буде залучено до тестувань, і це буде безплатно для громадян. Також лабораторним центрам, що належать до управління МОЗ, ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ» та ДУ «Український науково-дослідний протичумний інституту імені І. Мечникова» додатково спрямовано 160 мільйонів гривень на закупівлю додаткового лабораторного обладнання й витратних матеріалів для досліджень методом ПЛР.
А ще ухвалено зміни, які дадуть змогу швидко здійснювати закупівлю тест-систем і обладнання для проведення лабораторної діагностики відповідно до сучасних світових тенденцій та національних стандартів. Ідеться про тест-системи на антиген, які щойно з’явилися на ринку.
Схвалено проєкт угоди з урядом Японії про надання гуманітарної допомоги Україні у вигляді синтетичного противірусного препарату, який застосовували для лікування COVID-19.
«Важливість і терміновість рішення пов’язані з тим, що Японія має намір передати Україні гуманітарну допомогу у вигляді лікарського засобу, який успішно застосовували у них для лікування COVID-19», — зауважив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Ішлося й про опалювальний сезон, який вже не за горами. Як заявив Прем’єр, Україна перед початком зимового періоду накопичила рекордні запаси вугілля і газу, тому українці мають отримати тепло у свої помешкання відразу після початку опалювального сезону.
«Цього року ми добре підготувалися. Запаси вугілля — 2,9 мільйона тонн, що вдвічі більше, ніж торік. Запаси газу — 27,7 мільярда кубів, що також рекордно за останні роки. Готовність будинків, мереж, котелень уже перевищує 95%. Підготовка триває відповідно до графіка у всій країні», — запевнив він.
Денис Шмигаль додав, що відповідальність за початок опалювального сезону лежить на місцевій владі, яка ухвалюватиме відповідні рішення. Але Кабінет Міністрів стежитиме, як відбуватиметься процес запуску теплогенеруючих підприємств.
Уряд затвердив проєкт закону, згідно з яким у Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, забирають право встановлювати тарифи на тепло, гарячу воду, водопостачання і водовідведення з передачею цієї функції місцевим радам. Цим рішенням уряд виконав усі структурні маяки за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом, які мали дедлайн до кінця цього року.
Серед інших рішень уряду — започаткування видачі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку в електронній формі. Денис Шмигаль переконаний, що автоматизація цього процесу без участі державного кадастрового реєстратора не тільки економитиме час, а й зменшить кількість зловживань. Спрощено процедури реєстрації міжнародної технічної допомоги. Тепер поняття донори замінено на партнерів з розвитку. А ще уряд схвалив механізм створення автоматизованої системи, що створить надійні умови для моніторингу отримання, розподілу та використання за цільовим призначенням гуманітарної допомоги.