За новинами з України сьогодні заледве встигає світ. Утім, нині ньюс-мейкером у нашій державі  є не лише Київ, а й регіони, передовсім південь  та схід. Те, що кияни вже пережили,  для них поки  що актуально.  Про ситуацію у кількох областях  і Криму розповідають наші кореспонденти.

Луганщина.  Гвардію — додому

Припинити всі акції протесту, а також розібрати намети в центрі Луганська, щоб уникнути кривавих протистоянь, попросив голова облдержадміністрації Володимир Пристюк усі політичні й громадські формування. З такою пропозицією він звернувся й до опозиції, й до Громадянського сектору, і до представників «Луганської гвардії» та козаків, які захищали владу під час  «озброєної спроби штурму будівлі облдержадміністрації та облради як державної структури» та проведення позачергової сесії обласної та міської рад.

Водночас у ході позачергової сесії обласної та міської рад було ухвалено низку вимог, зокрема про те, що луганчани виступають за проведення дострокових виборів до Верховної Ради України одночасно з достроковими виборами Президента України та про необхідність реакції Генпрокуратури на спробу захоплення ОДА. Також у резолюції містяться вимоги «ухвалити законодавчу норму, яка передбачає обов’язкове узгодження з обласними радами всіх кадрових призначень і звільнень представників центральних органів виконавчої влади на регіональному рівні», а також «змінити принцип формування державного бюджету з урахуванням максимальної його децентралізації».

Резолюції цієї сесії місцевих депутатів у самій Верховній Раді оцінили як «посягання на територіальну цілісність, суверенітет держави». Тому зареєстровано проект постанови за номером 4214 «Про дострокове припинення повноважень Луганської обласної ради».

Під час мітингу 23 лютого було обрано раду луганського Майдану, яка вимагає від влади передати повноваження. Луганчани схвально поставилися до ідеї одного із представників ради місцевого майдану про перейменування вулиці Леніна в старому місті на вулицю Героїв України. Прикметно, що на цій вулиці в неділю, 23 лютого, вперше в обласному центрі постраждав пам’ятник Ленінові — невідомі облили його фарбою. 24 лютого в Лисичанську місцевий житель за допомогою позашляховика повалив пам’ятник Леніну. І це другий монумент вождеві світового пролетаріату, який впав у краї: першим майже п’ять років тому став пам’ятник у Рубіжному.

Загалом ситуація в області характеризується як спокійна. Аби вона такою й залишалася, 24 лютого відбулося засідання обласного штабу забезпечення громадського порядку та стабільної роботи підприємств, установ та організацій на території краю.

Донеччина.  Своє «Межигір’я» ближче

Поки триває «проща» до колишнього маєтку Віктора Януковича, закономірний підвищений сплеск уваги не забарився й до садиби за височенним парканом родини Януковичів у Будьонівському районі Донецька. Тим більш, що сам колишній президент, за свідченням Державної прикордонної служби України, «засвітився» (і знову в непривабливому світлі) в Донецькому міжнародному аеропорту, з якого хотів кудись вилетіти.

Цей будинок на вулиці Райніса, точніше, чималий житловий комплекс господар зводив ще як голова Донецької облдержадміністрації. Нині тут мешкають його офіційна дружина Людмила та старший син Олександр, фінансове становище і вплив якого останніми роками зростали навіть не стахановськими, а буквально фантастичними темпами. Найближчі сусіди іронічно називають цю територію «друге Межигір’я» і кажуть, що останніми днями неподалік маєтку побільшало охочих побачити його зблизька.

Після тривалої перерви у Донецьку знову зібрався Євромайдан. Його активісти прийшли до пам’ятника Тарасові Шевченку, щоб вшанувати загиблих під час недавнього жорстокого протистояння у Києві: тут поклали квіти, запалили свічки.

Та навіть після всього того, що вже відбулося, така акція могла завершитися черговим кровопролиттям, оскільки знайшлося чимало охочих розігнати «фашистів». «Ми не допустимо зіткнення, — запевнив напередодні начальник головного управління МВС України в Донецькій області Роман Романов. — У нас є «Беркут», є війська, і ми будемо розводити мітингуючих».

Бійці спецпідрозділів справді були не зайвими, адже у цей самий час поблизу приміщення Донецької ОДА зібралася величезна кількість донеччан, переважно молодиків з георгіївськими стрічками, які час від часу скандували: «Донбас!», «Фашизм не пройде!» тощо. Тільки посилені міліцейські кордони змогли зупинити найбільш агресивних із мітингарів, які намагалися показати (одна жінка навіть розмахувала вилами) євромайданівцям, «хто тут господар».

«Ми завчасно отримали інформацію, що може виникнути силове протистояння, — розповідає «УК» секретар Донецької міської ради Сергій Богачов. — Щоб уникнути такого розвитку подій, провели попередні консультації з міським головою та правоохоронцями і таки не допустили зіткнення донеччан, які відстоюють протилежні політичні позиції».

Крим.  Розумом, а не емоціями

Кримчани —хто з острахом, а хто з надією — чекав минулої п’ятниці на позачергову сесію ВР Криму. Адже за інформацією, яка надходила з різних джерел, на ній повинні були розглядати питання державної належності Криму. Саме тому під стінами законодавчого органу зібралися представники двох протиборчих таборів — прихильники Майдану та влади. Але намічена сесія перетворилася на розширене засідання фракції «Регіони Криму» у Верховній Раді автономії, де голова парламенту Володимир Константинов розповів депутатам про результати робочої поїздки до Москви. Заступник голови Ради міністрів Криму Рустам Теміргалієв повідомив, що питання можливого «від’єднання» Криму від України не стояло, його не обговорювали.

Вихідні стали для Криму, як і для всієї України, поминальними,  адже додому у трунах повернулися троє співробітників міліції. Загинув на барикадах і керчанин 33-річний Сергій Кемський, який був мирним учасником київського Євромайдану. У храмах півострова молилися за всіх загиблих.

Також вихідними на півострові пройшли два  великі мітинги, які зібрали понад 30 тисяч людей. На один вийшли кримські татари, до яких долучився і громадський рух «Євромайдан — Крим», а на інший, що відбувся у Севастополі, зібралися  представники проросійських організацій. Перші виступили з вимогою ухвалення нової редакції Конституції республіки. 

«Чинна Конституція Криму не тільки не відповідає інтересам багатонаціонального кримського суспільства, в тому числі і праву кримськотатарського народу на самовизначення в складі України, але і є постійним джерелом дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Криму. Більше того, саме чинний статус автономії Криму став основою для загрози територіальній цілісності та суверенітету України», — стверджується у заяві, яка була прийнята на мітингу.

Крім цього, озвучено вимоги дострокового припинення повноважень Верховної Ради Криму та проведення дострокових виборів депутатів кримського парламенту на основі нового виборчого закону. Також голова Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що кримські татари дають владі Сімферополя термін 10 днів для знесення пам’ятника Володимирові Леніну на центральній площі міста. Інакше було обіцяно «вжити заходів» та організувати мітинг кримських татар за участю близько 50 тисяч осіб.

Того самого дня на велелюдному мітингу проросійських організацій, які існують на півострові, закликали боротися силовими методами з так званими бандерівцями. Зокрема, до цього закликав у Севастополі лідер політичної партії «Російський блок» Геннадій Басов. «Ми починаємо створювати силові структури самооборони, — зазначив він. — Минув час, коли можна було нам просто відсиджуватися і займатися балаканиною, потрібно зорганізуватися і дати відсіч». Також на мітингу було прийнято рішення обрати «голову Севастополя» — ним став Олексій Чалий, громадянин Росії.

До речі, вчора  вранці зателефонувала сусідка, етнічна росіянка. Таких у моєму будинку багато. «Що з нами, росіянами, тепер буде?» — з тремтінням у голосі запитує колишня вчителька початкових класів.  Довелося з півгодини людину заспокоювати і просити, щоб не втрачала здорового глузду, щоб дивилася українські канали так само, як щодня дивиться російські. А після побаченого і почутого аналізувала та робила власні висновки, адже саме для того в нас є розум.

Дніпропетровщина.  Площу Леніна перейменували  на Героїв Майдану

На криваві події в Києві, що сталися вночі на 19 лютого, Дніпропетровськ відреагував жалобною ходою центральними вулицями міста та пікетом під будівлею облдержадміністрації, ініційовані активістками громадського руху «Сестринська сотня». Площа біля адмінбудівель була оточена  співробітниками міліції, які не пустили мирну ходу далі. А з ганку музею «Парк ракет» лунали веселі звуки музики — там відбувався  концерт до Дня захисника Вітчизни. Але після ухвалення Верховною Радою доленосних рішень, які припинили насильство і змінили ситуацію в країні,  офіційний Дніпропетровськ наче зняв шори з очей.

У приміщенні обласного управління УМВС  22 лютого відбулася зустріч правоохоронців із представниками «Батьківщини», «Свободи», «Правого сектору», депутатами різних рівнів, на якій міліція  оголосила, що вона з народом, визнає легітимність нової влади і діятиме згідно з чинним законодавством.

 Того самого дня ввечері депутати міської ради провели позачергову сесію, де підтримали відставку Януковича,  заявили, що виступають за єдину, унітарну та неподільну Україну, засудили будь-які вияви сепаратизму та федералізації та скасували рішення виконкому  про створення  у місті громадського формування «Народна дружина Дніпропетровської області»  (загони так званих «тітушок»).

 У сесійну залу чи не вперше пропускали всіх охочих городян і також надавали їм слово. Активісти Євромайдану запропонували перейменувати центральну міську площу ім. Леніна на площу Героїв Майдану. Більшістю голосів цю пропозицію було підтримано, і  після громадського обговорення, яке необхідне за процедурою, площа може отримати нове ім’я. Але вже сьогодні активісти вивісили на ній табличку «Площа Героїв Майдану».

Тим часом близько півтори тисячі активістів п’ять  годин намагалися знести з постаменту пам’ятник Леніну, що стояв на центральній площі. Врешті за допомогою болгарки вождя пролетаріату таки повалили, незважаючи на невдоволення комуністів.

Після сесії під тиском громадськості міський голова Дніпропетровська написав заяву про вихід з Партії регіонів. Безпартійними стали і 67 лікарів обласної лікарні ім. Мечникова, які були членами ПР. Відповідне повідомлення з’явилося на сайті медзакладу 21 лютого.

 Жителі Пятихаток також ухвалили рішення перейменувати площу Леніна на площу Героїв Майдану. Крім того, назвати одну з вулиць іменем першого загиблого на барикадах у Києві Сергія (Самвела) Нігояна.

У неділю 23 лютого відбулося традиційне Народне Віче. Після мітингу люди рушили до адмінбудівель обласної влади. Активісти «Правого сектору» закликали взяти під оборону адмінбудівлі та пропускати до роботи всіх депутатів, окрім учасників з’їзду в Харкові 22 лютого. Активні городяни зняли з будівлі обласної ради як «пережиток минулого» металеву меморіальну дошку з портретом Фелікса Дзержинського.

До Дніпропетровська на вихідних повернулися з Ізраїлю бізнесмен Геннадій Корбан та голова обласного осередку партії УДАР Олена Васильченко, які раніше заявляли про загрозу бути ув’язненими. Також до мами та родичів приїхала і лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

Харківщина. Міліція закликає роззброїтися і розійтися

Пристрасті, які розгорілися  на площі Свободи 23 лютого, не вщухли і в понеділок.  Чимало активістів Євромайдану зібралися минулими вихідними  з вимогою негайно знести пам’ятник Ленінові в Харкові й наштовхнулися на спротив іншої частини жителів, які закликали не робити цього. Переміг здоровий глузд. Активіст місцевого Євромайдану депутат обласної ради  Іван Варченко, який вів переговори із владою щодо знесення спірного  монумента, поінформував, що з рішенням знести пам’ятник Леніну в облдержадміністрації погодилися, проте взяли два дні на вирішення технічних питань. Проблема в тому, що харківський монумент, на відміну від інших, настільки важкий, що може зашкодити комунікаціям і метро під ним. Тож було вирішено дати фахівцям час, щоб вони знайшли можливість, як зробити демонтаж безпечним.

Але після цього євромайданівці не розійшлися.  Вони продовжують  мітингувати  біля облдержадміністрації й вимагають вже відставки голови ХОДА Михайла Добкіна. Сам керівник області  продовжує працювати на посаді й заявляє, що у відставку подавати не збирається. Більше того, 24 лютого він провів нараду з питань життєдіяльності області, про що й розповів мітингувальникам, вийшовши до них.  Він запевнив: «Поки що все під контролем». Інші ж чиновники ХОДА залишають адміністрацію і  виносять свої речі.

Зате з журналістами поспілкувався начальник Головного управління МВС України в Харківській області Олег Демченко. За його словами, «ситуація з охороною правопорядку в Харкові контрольована». Однак він наголосив, що  міліціонерам буде простіше контролювати правопорядок, якщо  «нас почують і будуть тісно взаємодіяти з органами міліції. Я думаю, що основна маса людей нас чує», — сказав головний міліціонер області.  Тому він  звертається до мітингувальників з одного і з іншого боку, які перебувають на площі Свободи, із проханням роззброїтися, розійтися і дати можливість працювати різним установам. Лише «в цьому разі міліція зможе ідеально контролювати правопорядок на території Харкова. Як про зброю йдеться про каски і щити. Зараз міліція працює за посиленим варіантом несення служби, однак у міліції є й багато інших завдань щодо запобігання і розкриття злочинів», — зазначив Олег Демченко. 

Сторінку підготували Наталя БІЛОВИЦЬКА, Світлана ГАЛАУР, Олена ОСОБОВА, Людмила ЩЕКУН, Павло КУЩ, Оксана ГОЛОВКО,«Урядовий кур’єр»