Загалом 102 учасники на 54 показах у «Мистецькому Арсеналі» з 12 по 18 жовтня намагалися тут і зараз заохотити носити українське понад 18 тисяч глядачів 39-го Українського тижня моди. У площині фешн були представлені різні інсталяції та перформенси, діяли шоуруми і продаж «лакшері». Особливу увагу приділили 3-D принтерам, які створювали оригінальні принти на тканині й текстильний друк.
Ірина Ткаченко стояла біля витоків сучасної української моди як президент славнозвісного «Хрещатика». У радянські часи він змагався з московським Домом моди. Метр спостерігала майже всі колекції 39 UFW і беззастережно схвалила колекцію Бобкової: за цільність, безперечні лінії та об’єми, дбайливу деталізованість, якість тканин і пошиття. Її вразила яскрава творча складова і образність одягу, який говорив сам за себе.
Думка пані Ірини цікава і тим, що окреслено вимоги фахівця до сучасних дизайнерів, які не тільки створюють актуальні образи жінки та чоловіка, а й презентують креативні пропозиції і в Україні, й у світі. Чимало наших дизайнерів пробилися на світові ринки моди і прагнуть не стільки засвітитися там, а відбити кошти і ствердитися. Сподіваються, що тоді й рідна держава розкриє обійми.
«Коли ми починали на початку 1990-х, ніхто з наших клієнтів не зізнавався, що одягаються в українське. Говорили іншим, що це японське», — згадує дизайнер Альона Ворожбит. Нині носити речі від наших модельєрів у тренді. У цьому чимала заслуга Українського тижня моди. Як зазначають його організатори, «мода прагне повернути продаж, увагу і фанатизм мас».
Двобічні хутряні структури мали вигляд у колекції трохи сторонніх. Для провокативу дизайнери подавали деякий одяг задом наперед. Принти ненав’язливо визначали філософію колекції, і як наслідок, особистості, яка носитиме такі речі.
Ірина DIL обрала рожево-зеленаву гаму і прозорі фактури. Колекцію декоровано воланами та оборками, вона вийшла зманіжено жіночною. Як національний акцент — вишивка бісером. Упізнаванні силуети 1960-1980-х. «Топ лук»: спідниця-максі з воланів.
Лариса Лобанова теж гралася з воланами та оборками. Вона акцентувала чорні фрагменти в одязі як цитати земного і природного. Це мало вигляд маніфестації тривог жінки. Контур великого серця на ліфі як пафосний декор. Вільні об’єми скрадали фігуру. В блузах інтерпретували чоловічі сорочки. У принтах пані Лариса використала рослинні мотиви.
Катя Сільченко для COAT запропонувала відверте сексі, модифікації фрака з численними оборками з шовку. Вона теж поєднала прозорі й цупкі тканини на основі силуету 1980-х. Дизайнерка використала нові фактури і небанальну колористику: від ніжних кольорів до провокативних. Вибрик дизайнерки — джинси з пір’ями і оборки збоку, як і вставки плісе. Еклектика ріже око.
Олена Бурба запропонувала «рок і шик». У році відчутно кантрі-вплив: джинси, футболки. Шик втілювали камінці Сваровські. На одяг нашито вставки з текстами та оборки по косій. Довжина міді. Червона сітка — сарафан, сукня — сітка. Силует 1980-х. «Топ-лук»: блузка з ефектом луски.
Катерина Квіт теж використала пір’я, нашите на сарафани. Булавки як панк — прикмета натхнення. Кльош від колін у штанцях на три чверті відгонив клоунадою. Довжелезні стрічки, що звисали на спині, натякали на свою формотворчу функцію у варіаціях халатів і піжам.
Після переглядів глядачі сперечалися про смаки і обирали своє: хто оковирне, хто ідеальне. Зрозуміло, у кожного власне щастя, і воно не в одязі. Про це двічі на рік нагадує Український тиждень моди.
Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Юрій САПОЖНІКОВ (фото),
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+