«Геть невидимого вбивцю!», «Вимагаємо створення захисної зони!» — вже не перше сесійне засідання Рівненської обласної ради супроводжують представники громади з такими вимогами. Ідеться про пестициди, якими, стверджують селяни, їх труять великі холдинги, що обробляють ними посіви. Приміром, представники спілки пасічників торік плакали, як діти, адже після кожного оброблення масово гинули бджолосім’ї. Та що бджоли: на Івано-Франківщині навіть корови попадали — ледь порятували! Про симптоми отруєння селян та їхніх дітей чуємо дедалі частіше. Щоправда, лікарі не поспішають пов’язувати це з роботою агрохолдингів, а саме вони, як правило, масово обробляють поля пестицидами, яких нині в Україні зареєстровано…1100 видів.

Селяни дедалі активніше перекривають дорогу агротехніці — тоді пестициди спускаються на нас із повітря. Так і хочеться вслід за поетом запитати: «Коли ж нам будуть видавати крила?!» Інакше до тих літальних апаратів не дістатися.

Саме тому рівненські пасічники знову прийшли на сесію облради. Цього разу щоб добитися заборони авіаційного оброблення полів. І не лише на Рівненщині: акцію підтримали інші області, бджолярі вийшли й під стіни Кабміну. Адже маємо щонайменше дві проблеми в цій токсичній темі: безконтрольність використання пестицидів і фальсифікований їх ринок.

Голова Держпродспоживслужби погоджується: частка фальсифікованих пестицидів на ринку України сягає 30%, а в роздрібній торгівлі фіксують більш як половину підробок відомих брендів. І наголошує: підробки не лише призводять до непередбачуваних наслідків на полях, а й завдають непоправної шкоди здоров’ю людей. Ще б пак: екологи стверджують, що вплив пестицидів передається до четвертого покоління.

Хто ж врятує українців від проблеми, що, без перебільшення, набуває загрозливих масштабів для національної безпеки?

«Нині в Україні дозволено щонайменше два десятки пестицидів, які визнано токсичними й заборонено до використання не лише в Європі, а й у Росії та Білорусі. Щоб зупинити неконтрольований потік небезпечної хімії, треба невідкладно внести зміни до Закону «Про агрохімікати і пестициди», гармонізувавши їх перелік із нормами законодавства, чинного у країнах Євросоюзу. І встановити дієвий державний контроль їхнього використання», — каже еколог Алла Войціховська.

А поки що за експортний аграрний потенціал України та прибутки холдингів кожен із нас розплачується здоров’ям: індикатор життя бджола гине одразу після хімічного оброблення, людина вмирає поступово. Моторошна статистика онкозахворювань — підтвердження цього.

Чотири сільські ради на Рівненщині вже заборонили авіаційне розпилення пестицидів на своїх територіях. Рівненська облрада звернулася до парламенту щодо запровадження 25-кілометрової буферної безпестицидної зони навколо населених пунктів. Але у відповідь поки що тиша.

Тим часом у країнах ЄС заборонили пестициди, які загрожують бджолам: там тепер у пріоритеті органічне хліборобство. Можливо, тепер вони перекочують в Україну. Цього року втрати бджолосімей в Україні оцінюють у 45 тисяч. Невже для того, щоб позбутися токсичної проблеми, потрібні ще більші жертви?