Нині інвестори постійно вивчають альтернативи і шукають шляхи надійного транзиту на всій території від Китаю до Західної Європи. Цьому був присвячений круглий стіл, що відбувся нещодавно  в Національному транспортному університеті. Головна його тема — «Глобальна конференція з питань сталого транспорту у контексті розвитку міжнародного співробітництва». В обговоренні цього питання взяли участь фахівці і  посли всіх країн Центральної Азії.

Фактично цей захід став продовженням обговорення проблем, які  формувалися ще в столиці Туркменістану Ашгабаді, де у жовтні цього року відбувся  Перший глобальний форум з питань сталого розвитку транспорту.  Тоді в ньому взяли участь глави держав і урядів, керівництво Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій, представники бізнесу й громадянського суспільства. Під час цього форуму вперше було розставлено акценти сучасності, коли  розвиток світової транспортної мережі розглядається як система досягнення цілей тисячоліття, а також як елемент системи у сфері протидії змінам клімату.

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, виступаючи в Ашгабаді, зазначив, що частка транспорту в загальному обсязі викидів парникових газів стрімко зростає, і тому «якщо ми не вживатимемо необхідних заходів у транспортній галузі, нам не вдасться утримати підвищення глобальної температури в межах двох градусів за Цельсієм, тим більше на рівні граничних  півтора градуса». Це може призвести до змін на планеті, яких вже не  відвернути. Тому майбутні транспортні мережі потребують нових технологій, які, як з’ясувалось, існують в Україні.

Фахівці Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України підтвердили це, консультуючи будівельників та інженерів країн Центральної Азії, які успішно на практиці використовують такі технології.

Насамперед це проекти  транзитно-транспортних можливостей між Каспійським і Чорним морями, Центральною Азією й Близьким Сходом,  будівництво Туркменбашинського морського порту. Реалізовано великомасштабний проект століття — будівництво залізниці Казахстан — Туркменістан — Іран (північ — південь), триває будівництво газопроводу Туркменістан — Афганістан — Пакистан — Індія (ТАПІ).

Формування сучасної транспортної інфраструктури, залучення в неї нових територій означає не лише зростання обсягу товарообігу і скорочення часу доставок, додаткові інвестиції та інші переваги, а й створення нових робочих місць. І до підготовки таких кадрів має долучитися Національний транспортний університет. Випускники його вже працюють над створенням нових споруд у Туркменістані.

У  туркменській столиці відкрився Міжнародний аеропорт Ашгабада, який  має пропускну здатність 1600 пасажирів за годину. Він може приймати літаки будь-якого типу й вантажопідйомності, забезпечуючи сервіс на рівні міжнародних стандартів зі злітно-посадковою смугою завдовжки 3800 метрів.

Радник міністра закордонних справ України Віктор  Майко зауважив: «Ця конференція — нагадування Україні, що світ не стоїть на місці в контексті двосторонніх відносин Україна — Туркменістан, у контексті і глобальних, і регіональних відносин. Ми маємо розуміти, що ініціатива, яку висловило китайське керівництво у 2013 році щодо відновлення Великого шовкового шляху, активно реалізується у вигляді нових залізничних колій, мостів, аеропортів».

Нещодавно Туркменістан спільно з Афганістаном започаткував проект побудови першої залізниці між цими країнами і Таджикистаном загальною довжиною 400 км.  Вартість проекту — 2 мільярди доларів США. Киргизстан і Китай також готові долучитися до цієї залізничної гілки, що може позитивно змінити конфігурацію наявної транспортної системи в азійському регіоні з можливістю виходу до морських портів.

Вихід до моря — стратегічне завдання, яке тривалий час планували країни Центральної Азії. І ось цей епохальний проект почали втілювати в життя. Це питання пролунало окремою тезою у виступі Надзвичайного і Повноважного посла Туркменістану в Україні Нурберди Аманмурадова під час проведення круглого столу.  Дипломат зокрема зазначив: «Заплановано було великі проекти, залізничне сполучення південь — північ, яке бере початок у Казахстані й через Туркменістан виходить до Ірану. Так шлях із Китаю проходить через Казахстан, Туркменістан та Іран прямо до Перської затоки. Деякі держави, що не мали в минулому виходу до моря, отримали його», — зауважив посол.

Під майбутню ланку Азійського міжнародного залізничного коридору на туркменсько-афганському кордоні запрацював  новий термінал з прийому, зберігання та відвантаження нафтопродуктів «Имамназар» потужністю 540 тисяч тонн за рік.

Туркменістан активно намагається вбудуватися у систему нової євразійської транспортної інфраструктури як у ролі транзитера, так і для збільшення власних експортних можливостей. Транспорт стає важливим інструментом у досягненні цілей сталого розвитку.

За  підсумками  проведених  переговорів  було  підписано документи, а контроль за їх  виконанням  покладено на  країни — учасниці проекту. А головне, що всі переконалися: питання спільні, тому і підхід має бути спільним попри складні геополітичні обставини.

Юрій ВАСИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»