Європейський досвід переконує, що цивілізована передача влади від одного уряду до іншого сприяє закріпленню попередніх напрацювань, їх удосконаленню й поглибленню. Чинний уряд прагне уникнути ситуації, коли кожен наступний склад Кабміну перекреслює роботу попередників. Саме через таку практику, на думку Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, й виникали непорозуміння і відверті пробуксовування в запланованих реформах.

Тransition books вже представило Міністерство охорони здоров’я. А вчора свої перехідні книги презентували очільники Міністерства освіти і науки Лілія Гриневич і Міністерства культури Євген Нищук.

«Ми готуємо всі матеріали для нового уряду. Маю надію, що найближчими тижнями, можливо, наприкінці серпня буде сформовано новий уряд, і тоді ми зможемо від міністерств і уряду загалом передати ті наші напрацювання, проєкти, які ми вели, щоб вони мали продовження», — оголосив мету такої роботи Прем’єр.

Спершу Володимир Гройсман навів конкретні приклади змін, які слід продовжувати. «Чому спадковість важлива? Наприклад освіта, Нова українська школа. Розуміємо: щоб запровадити зміни якісно, потрібно 12 років. Потрібно закладати в бюджети необхідні видатки. Треба дбати про дошкільну освіту — чергу до дитячих садочків має бути ліквідовано в 2020 році», — зазначив Володимир Гройсман.

Тепер для впровадження НУШ потрібно 10 років з модернізацією середньої і старшої школи. Прем’єр звернув увагу на політику зростання платні вчителів. Протягом останніх років таке зростання вже стало помітним, і на 2020-й уряд заклав подальше її зростання на 20—70% з акцентом саме на стимулюванні й мотивації молодих учителів.

«Так само слід продовжувати розпочаті великі культурні проєкти. Один із них — добудова Меморіалу жертв Голодомору. Це справа честі для всіх нас, — наполягає Прем’єр-міністр. — Інші напрями — українське кіно, ініціатива «Малі міста — великі враження». Усе потрібно і далі продовжувати».

Як розділити повноваження на місцях

Ще одним магістральним напрямом залишається децентралізація. Слід продовжувати зміцнення громад, закріпити процес у Конституції й надалі вдосконалювати і нормативну базу, і систему управління та місцевого самоврядування.

У цьому контексті, вважає Прем’єр, країні потрібен новий закон про столицю, який би враховував не швидкоплинні потреби політики, а потреби країни. Постала нагальна необхідність чітко прописати повноваження міського голови і державної влади. Це дасть змогу забезпечити баланс ефективності управління містом.

«Сподіваюся, що і в межах реформи з децентралізації новий європейський ефективний закон про столицю напрацюють новий парламент, уряд, і його буде реалізовано», — додав він.

Володимир Гройсман висловив точку зору щодо майбутнього місцевих виборів, які слід проводити лише після завершення реформи з децентралізації та внесення змін до Конституції в частині децентралізації, законодавства про місцеве самоврядування й завершення формування об’єднаних територіальних громад.

«На мій погляд, треба вдосконалювати законодавство про місцеві вибори. Вважаю, що редакція закону про місцеві вибори 2015 року недосконала й хибна. Сподіваюся, що новий парламент зможе її виправити», — наголосив Прем’єр-міністр.

У звіті освітян слід виокремити створення 74 тисяч місць у дитячих садочках, посилення мотивації до навчання в системі НУШ, упровадження інклюзивної освіти. 100 тисяч учителів пройшли тренінги за новою програмою, яку наступного навчального року опановуватимуть близько мільйона учнів; 12 200 діток з особливими потребами влилися у шкільні колективи, а на їхню адаптацію було спрямовано 7 мільярдів гривень. До кінця календарного року профільний міністр анонсувала створення півтори сотні навчально-практичних центрів профтехосвіти й залучення для їх оснащення 58 мільйонів грантових коштів Євросоюзу. А про правильність обраного курсу у вищій освіті свідчить те, що 75% абітурієнтів вступили до вишів за першим і другим обраними пріоритетами.

В освітянському відомстві працюють над проєктом закону про вишу освіту, що  також буде відображено у Тransition books. Лілія Гриневич шкодує, що попередня Верховна Рада не встигла розглянути проєкт закону про професійно-технічну освіту.

Промисловість не сплачуватиме більше

Певні дискусії між міністром енергетики і вугільної промисловості Ігорем Насаликом і представником Президента в уряді Андрієм Герусом виникли під час обговорення підсумків роботи ринку електроенергії. На думку міністра, нова система унеможливлює маніпуляції з ручним регулюванням тарифів, а місячний досвід довів безпідставність прогнозів про істотне зростання вартості електроенергії.

Та було озвучено й інформацію, що не все гаразд у цій царині. Посадовці, до яких долучилося керівництво Федерації роботодавців, апелювали один до одного різними цифрами. Цю дискусію вчасно припинив Володимир Гройсман, запропонувавши внести зміни до постанови про спеціальні зобов’язання на ринку електроенергії. Це дасть змогу знизити вартість електроенергії для великих промислових споживачів.

«Вимагаю від Міністерства енергетики й Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, вжити всіх необхідних заходів, щоб знизити ціни на електричну енергію для підприємств у країні. Цього не тільки я вимагаю, а й Президент, — при цьому Прем’єр багатозначно подивився в бік Андрія Геруса. — Тому сьогодні ми це рішення ухвалюємо».

Він припустив, що на наступному засіданні до цього рішення може бути внесено додаткові зміни: «До наступної середи проводьте наради, формуйте проєкт акта; якщо необхідно зробити зміни, ми зробимо. Але якщо сьогодні рішення не приймемо, то до наступної середи всі платитимуть за фактом без зміни — ще півмісяця у них буде оплата на 25 відсотків більша».

НКРЕКП доручено також переглянути тарифи на розподіл і постачання електроенергії для їх зниження. Адже саме розбіжності в цих розрахунках іноді спричиняють непорозуміння серед учасників енергоринку.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»