Перший місяць зими в метеорологічних спостереженнях позначено небувалою кількістю незвичайних природних катаклізмів. Ось лише кілька найрезонансніших: потужний землетрус амплітудою 5,6 бала в Новій Гвінеї, виверження вулканів в Індонезії та на Сицилії, нищівна повінь у Таїланді, ураганний шторм на Азові й буревії у південних областях України, снігопади у США та Японії. Але стихійні лиха трапляються на обмежених територіях. Нині людство потерпає від глобальної біди — пандемії коронавірусної хвороби. Боротимемося ми з нею й у новому році.
У січні найбільше великих релігійних свят. Усі вони супроводжуються велелюдними обрядовими дійствами. Старі люди і народні синоптики пов’язують з ними прогнози на майбутнє, спостерігаючи за природними явищами, прикметами.
Новорічне свято слід відзначати у колі сім’ї. Ходити у гості, приймати гостей у себе заведено наступного дня. Ошатно вбрана ялинка, подарунки, взаємні побажання щастя, миру, добра і здоров’я в новому році створюють атмосферу гарного настрою, віри у краще майбутнє. «Як Новий рік зустрінеш, таким він і буде», — стверджує народна мудрість.
Якщо перший новорічний день видасться погожим, спостерігайте за цікавим природним явищем (таке ще відбувається на Великдень). Сонце вдосвіта грає в ореолі широких променів. Іноді вони нагадують зображення хреста. Роки, коли таке знамення спостерігалося, були неврожайними, із чварами в суспільстві. Якщо день морозний, зі снігопадом — на врожай зернових.
На Святий вечір готуємо багату кутю. З неї починається трапеза. Разом з кутею на святковому столі має бути дванадцять пісних страв. Це пов’язано з тим, що рік має дванадцять місяців; в Ісуса Христа було дванадцять апостолів. Дві тарілки з кутею ставлять окремо — одну для відсутніх членів сім’ї, другу — для покійних родичів.
Цього вечора починають ходити колядники. Зустрічати їх привітно, обдаровувати гостинцями — давня християнська традиція. Якщо на Святвечір місяць уповні, весна буде з повенями; якщо небо зоряне — на врожай ягід; якщо день похмурий, зі снігопадом — літо буде врожайним.
Із 13 на 14 січня — Щедрий вечір, Меланки, Василя Великого (зустріч Нового року за старим стилем). Цього разу святковий стіл урізноманітнений скоромними стравами. Обов’язкові серед них холодець, ковбаси, печеня, пироги, домашні соління тощо. Вулицями ходять гурти щедрувальників у фантастичних костюмах, на імпровізованих сценах молодь тішить публіку веселими виставами з народного фольклору. Найвелелюдніші й найцікавіші такі карнавали на Меланки мені пощастило спостерігати на Тернопільщині та Буковині.
Якщо на Святвечір засніжить — на врожайне літо; зоряна ніч — добре вродять гречка та горох, буде багатий приплід овець.
На Водохреще освячують воду у криницях, Божих храмах, ополонках (під час традиційного обряду купання). Не забудьте напередодні увечері здійснити давній ритуал: виберіть із печі попіл, що зібрався впродовж Різдвяних свят, винесіть і розвійте його за межами обійстя. Разом з ним розвіються всі ваші негаразди. За давніми прикметами, після Різдвяних свят зима з морозами поволі відступає. «Тріщи не тріщи, минули водохрещі», — стверджує прислів’я.
Якщо на Водохреще день погожий, без вітру — літо буде посушливим; якщо похмурий, зі снігопадом — на гарний урожай збіжжя та фруктів.
Серед новорічних і різдвяних свят маємо знаменну календарну дату — День Соборності України. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві було проголошено Акт злуки про возз’єднання Галичини, Буковини, Закарпаття і Наддніпрянської України в єдину Українську Народну Республіку. Минуло 102 роки відтоді, як наша держава зробила рішучий крок у вивільненні з обіймів «братньої російської демократії». Як бачимо, нинішні кремлівські очільники методами збройної агресії намагаються знову повернути нашу незалежну державу в ці обійми. Але воєнні злочини Росії проти України перебувають у полі зору найвищих міжнародних правових інституцій.
27 грудня на сесії Генеральної Асамблеї ООН ухвалено резолюцію «Проблема мілітаризації Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частини Чорного і Азовського морів». Документ засвідчує: «Мілітаризацію Криму здійснює Російська Федерація як держава-окупант, що перетворює Крим на величезну військову базу. Резолюція вимагає від Росії негайно припинити таку діяльність». А ще Міжнародний кримінальний суд у Гаазі прийняв від України до розгляду справу про воєнні злочини та порушення російськими окупантами прав людини у Криму та на територіях так званих ДНР і ЛНР.
Шкода, що до цієї справи за давністю часу не можна долучити ще один злочин — криваву розправу над юними оборонцями Києва 29 січня 1918 року під селом Крути. Напівп’яна здичавіла від крові більшовицька зграя під орудою жандармського підполковника Михаїла Муравйова безжально розправилася з вихованцями Першої української юнацької школи імені Богдана Хмельницького і Студентського Січового Куреня.
«Майже всі, кого взяли в полон, були більшовиками по-звірячому покалічені. Трупи були з розбитими головами, вибитими зубами, виколотими очима. Кілька трупів не вдалося упізнати, настільки вони були знівечені». Це рядки із книжки гімназиста Левка Лукасевича «Роздуми на схилку життя», якому дивом вдалося порятуватися з того пекла. Чи не так само знущаються нині з полонених українців і татар нащадки муравйових? Дізнаємося з часом з оприлюднених матеріалів Гаазького трибуналу.
Усе таємне згодом стає відомим. На скрижалях історії пам’ять про добро та зло, вчинені людьми, не стирається під впливом часу. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, запануємо ми, браття, у своїй сторонці.
З Новим роком і Різдвом Христовим! Хай буде щаслива ваша родина і вся Україна!
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»
НАШ КАЛЕНДАР
1 січня — Новорічне свято
6 січня — Різдвяний Святвечір; 175 років (1846) від часу написання Т. Шевченком «Заповіту»
7 січня — Різдво Господа нашого Ісуса Христа
14 січня — 75 років тому (1946) Генасамблея ООН обрала Україну членом Економічної і соціальної ради ООН; Святителя Василя Великого
18 січня — Хрещенський Святвечір
19 січня — Водохреще
20 січня — День Автономної Республіки Крим
22 січня — День Соборності України
23 січня — 100 років від дня смерті М. Леонтовича (1887—1921), українського композитора, диригента, просвітителя. Його підступно вбив агент Гайсинського відділу ЧК
24 січня — День зовнішньої розвідки України
27 січня — Міжнародний день пам’яті Голокосту
28 січня — 70 років від дня народження Л. Каденюка (1951—2018), українського льотчика-випробовувача, космонавта, громадського діяча
29 січня — День пам’яті героїв Крут
Ми в Google+