Одним із кроків, що торік наблизив країну до безвізового режиму, стало ухвалення законів про формування структур, що боротимуться з корупцією та держслужбовцями, які намагаються збагатитися, використовуючи службове становище. Але вони ще не встигли повноцінно запрацювати, а депутати вже роблять спроби запобігти можливим ризикам для тих чиновників, які намагаються приховати майно, оформивши його на родичів.

У 2015 році було створено спеціалізовані антикорупційні органи, серед яких перше — Національне антикорупційне бюро України. Цього року очікують на Національне агентство з питань запобігання корупції, Державне бюро розслідувань і Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Проблемами комунікаційної стратегії займається і Проектний офіс з антикорупційних питань при Раді реформ. Крім того, в експертних колах обговорюють створення антикорупційних судів. 

Без політичного тиску

Не менш важливий для боротьби з корупцією орган — Національне агентство з питань запобігання корупції. Воно перевірятиме правдивість даних у деклараціях чиновників та відповідність доходів їхньому стилю життя. Виявивши порушення у деклараціях, матеріали передаватимуть у Національне антикорупційне бюро.

І хоч наші чиновники віртуозно навчилися приховувати свої статки, отримані від корупційних діянь, зокрема за кордоном, надалі їм робити це буде досить складно. Особливо після того, як у країні запрацює Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Закон, що передбачає його створення, набув чинності. Відповідно до прикінцевих положень, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а вводиться в дію через шість місяців після набрання чинності.

Документом передбачено, що Нацагентство з розшуку й повернення активів створює Кабінет Міністрів. Воно буде підзвітне Верховній Раді, складатиметься з центрального апарату і територіальних управлінь. Формуватиме і реалізуватиме державну політику у сфері виявлення й розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, й управлятиме заарештованими і конфіскованими активами. Голову нацагентства призначатиме уряд терміном на 5 років за результатами конкурсу. Один із ключових принципів діяльності такого органу — гарантії його незалежності.

Агентство здійснюватиме заходи щодо виявлення, розшуку, оцінки активів за зверненням слідчого, прокурора, суду (слідчого судді). Воно відповідатиме за формування й ведення публічного Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Законом обумовлено, що нацагентство співпрацюватиме з цього питання з органами інших держав і братиме участь у забезпеченні представництва прав та інтересів України в закордонних судових органах у справах, пов’язаних із поверненням активів. Крім того,  зберігатиме активи без їх реалізації.

Посаду голови нацагентства не може обіймати особа, яка має судимість за скоєння злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку чи на яку за вчинення адміністративного правопорушення накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Для зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності агентства зовнішній фінансовий аудит може проводити компанія із бездоганною діловою репутацією, що має право це робити відповідно до Закону «Про аудиторську діяльність».

Висновок незалежної зовнішньої оцінки діяльності національного агентства та звіт за результатами зовнішнього фінансового аудиту (за наявності) долучають як додаток до щорічного звіту агентства. Передбачається відповідальність агентства за пошкодження заарештованого майна в період зберігання. Якщо майно підлягає поверненню власникові, нацагентство має відшкодувати йому заподіяний збиток у разі його наявності. У законі також прописано, що надходження від управління активами, яке здійснює нацагентство, а також кошти, отримані на підставі міжнародних угод про розподіл та повернення активів в Україні, зараховують до доходів спеціального фонду держбюджету.

Боротьбі  з корупцією  заважають родичі?

До такої комплексної боротьби з корупцією депутати виявилися не готовими. І вже намагаються створити певні запобіжники. Зокрема, 48 народних депутатів просять Конституційний суд визнати неконституційним декларування доходів родичів державних і місцевих чиновників. Про це йдеться в їхньому конституційному поданні, зареєстрованому в КС 30 грудня.

Депутати зазначають, що декларанти, відповідно до Закону «Про запобігання корупції», зобов’язані вказувати майновий стан найближчих родичів і людей, які спільно з ними проживають. Депутати вважають, що ця норма порушує конституційне право людини на невтручання в її особисте і сімейне життя. Також у поданні зазначено, що неконституційно вводити кримінальну відповідальність (до 2 років в’язниці) за надання суб’єктом декларування недостовірних відомостей у декларації або відмову від її подачі.

Крім того, у поданні пропонують визнати таким, що не відповідає Конституції, і скасувати право Національного агентства з питань запобігання корупції проводити моніторинг способу життя чиновників для встановлення їхнього реального рівня доходів. Депутати вважають, що так нацагентство отримає не властиву йому функцію правоохоронного органу вести слідчо-розшукові дії. 

Та навіть за умови, що у підсумку рішення суду буде позитивним для народних обранців, які так активно взялися захищати «приватність статків» чиновників, останнім навряд чи вдасться й надалі без наслідків користуватися тим, що вони заробили на своїх посадах, не гребуючи нічим.