Учора у Страсбурзі після річної перерви, спричиненої пандемією, роботу відновила ПАРЄ. Щоправда, зимова сесія проходить у так званому гібридному форматі, який передбачає фізичну та онлайн присутність членів національних делегацій. Кожен, хто заходить до будівлі Палацу Європи, має здати експрес-тест на COVID-19.

Під час відкриття сесії очільниця делегації України Марія Мезенцева заявила, що хоче оскаржити повноваження російської делегації в ПАРЄ. У виступі депутатка наголосила, що 2019 року асамблея вітала повернення російської делегації, сподіваючись на діалог із Москвою, але відтоді російська влада порушує політичні та громадянські права своїх громадян і «веде кампанію з переслідування лідера опозиції».

Марія Мезенцева нагадала: «Росія стоїть за порушеннями прав людини на окупованих територіях і не виконує резолюцій ПАРЄ, у яких ідеться про засудження анексії Криму. Від імені своїх колег ми оскаржуємо права російської делегації на істотних підставах».

Цю ініціативу підтримали 38 депутатів, які представляли більш ніж п’ять країн. Таке співвідношення відповідає вимогам процедури оскарження повноважень національної делегації.

Справа принципу

Тому головуючий без попередніх обговорень направив це питання на розгляд до моніторингового комітету ПАРЄ. Тепер комітет має призначити доповідача, який підготує доповідь і резолюцію, що рекомендуватиме підтвердити, не підтвердити чи підтвердити з обмеженнями права делегації Росії. Обговорення цього питання призначено на четвер.

Щоб повернути російську делегацію в ПАРЄ, у червні 2019 року асамблея внесла зміни до свого регламенту, які скасували всі серйозні санкції проти національних делегацій у вигляді позбавлення права голосу, виступів і представництва в асамблеї. Чітких згадок про те, як саме можна карати делегацію країни-порушниці, у регламенті немає. Радше може йтися, наприклад, про заборону членам делегації бути доповідачами або входити до складу моніторингових місій ПАРЄ.

Імовірність того, що ПАРЄ, яка так довго і складно шукала можливості повернути у сесійну залу російських депутатів, не підтвердить або якось обмежить права делегації РФ, досить низька. Адже не для цього асамблея пройшла такий довгий шлях зі змінами процедурних правил, ламаючи голову, як повернути росіян у ПАРЄ без виконання її власних резолюцій, зберігши гідність.

Проте українська делегація та її партнери по асамблеї з Литви, Латвії, Естонії та Грузії дійшли висновку, що оскаржувати повноваження росіян потрібно хоч би заради принципу, щоб нагадувати Москві, що в ПАРЄ є ті, хто не збирається пробачити кричущі порушення міжнародного права.

Дебати довкола дебатів

У середу депутати проведуть поточні дебати про затримання та арешт російського опозиціонера Олексія Навального. Щоправда, вони пройдуть не у статусі термінових, як просив правовий комітет ПАРЄ, що став ініціатором цих дебатів, а в статусі поточних. Різниця полягає в тому, що поточні дебати — це просто дискусія, яка не передбачає ухвалення жодних резолюцій. Так вирішило бюро ПАРЄ, яке ухвалювало проєкт порядку денного напередодні відкриття сесії, що, безумовно, стало перемогою росіян.

Показовим буде, чи з’являться російські депутати на обговорення ситуації з Навальним. Адже за тиждень до цього на засідання правового комітету ПАРЄ, участь у якому, як планували, мав брати сам Олексій Навальний відразу після повернення з Німеччини, російські депутати не з’явилися. Цим вони викликали обурення колег. Адже серед них є й ті, які й далі наївно сподіваються, що Росія готова вести діалог з ПАРЄ із приводу всіх складних питань: окупації Криму, частин території Грузії, Молдови, війни на Донбасі.

Бюро ПАРЄ не дало ходу скандальним дебатам «Заборона російської та мов інших національних меншин в Україні», яку ініціювала делегація РФ. У листі на адресу президента ПАРЄ голова російської делегації Петро Толстой заявив, що запровадження 16 січня норми мовного закону, в якій сфера обслуговування в Україні перейшла на державну мову, стало «кричущим свідчення порушень прав російського населення України».

Проте настільки маніпулятивна тема дебатів не змогла знайти підтримки навіть серед проросійськи налаштованої верхівки ПАРЄ. Тому їх не внесли до проєкту порядку денного сесії.

Але відкриття сесії ПАРЄ не обійшлося і без солодкої пігулки для росіян. Депутати знову підтримали кандидатуру Петра Толстого на посаду одного з 20 віцепрезидентів ПАРЄ. Щоправда, перевага на його користь була невеликою: 132 голоси за, 117 — проти.