Нині, коли забезпечення теплом стало невід’ємною частиною національної безпеки, на Вінниччині майже півтисячі закладів бюджетної сфери перевели на опалювання альтернативними газу енергоносіями. Насамперед місцевими. Область належить до найенергоефективніших у країні. Тому в ній на рівні експерименту випробувано, а також впроваджено в експлуатацію майже всі відновлювальні енергоносії, які ефективні в Європі.

Кочегарові  доведеться  попотіти

Наприклад, амбулаторію в селі Северинівка гріє рідна земля — тут встановлено тепловий насос, яких досі дуже мало в нашій країні. Втім, для багатьох котелень у сільській місцевості краю надоступніші енергоносії — дрова і тріска з лісу, інколи пелети або брикети.

Якщо таке високотехнологічне паливо, як газ, умовно кажучи, — математика, то дрова — арифметика. І не та, де на рахівниці «кісточки» кидають… Донедавна з настанням холодів у котельні вмикали газову систему, і кочегарові треба було лише спостерігати за її роботою. Щось не так — викликав газовиків, які все налагодять. А тепер йому треба кидати метрові дровиняки в котел, а це не на печі сидіти. Але ж ефективність неабияка. Зі слів начальника управління департаменту ЖКГ енергетики та інфраструктури Вінницької обласної держадміністрації Івана Вітюка, дровами утричі вигідніше опалювати, ніж блакитним паливом. Крім того, використання відновлюваної місцевої сировини — це нові робочі місця, податки, наведення порядку на території.

Торік держпідприємства лісового господарства Вінниччини поставили на енергоринок області понад 189 тисяч кубічних метрів дров. Зокрема реалізовано населенню більш як 107 тисяч, закладам соціальної сфери — майже 27 тисяч, іншим підприємствам та організаціям — понад 55 тисяч кубометрів. Так, зекономили майже 40 мільйонів кубометрів газу.

Лісівники області усвідомлюють, що в умовах суворої економії газу надзвичайно важливо максимально забезпечити заклади соціальної сфери, жителів регіону альтернативними видами палива. Зрозуміло, не можна зрубати лісу більше, ніж передбачено законодавчими нормативами. «Держлісгоспи збільшили обсяги реалізації дров паливних, переорієнтувавши певну кількість дров’яної деревини та лісосічних відходів на паливні потреби. Завдяки цьому забезпечили попит, який значно зріс», — повідомили у Вінницькому обласному управлінні лісового і мисливського господарства, яке очолює Анатолій Бондар.

Виростуть  нові ліси

У подільських лісах переважають листяні насадження. З економічного погляду держлісгоспи насамперед зацікавлені в обсягах заготівлі цінних сортиментів — фанерного кряжу, пиловників, що мають високу ціну на ринку. А дрова — низькотоварна деревина діаметром від трьох сантиметрів та завдовжки приблизно 1,2 метра. До речі, затрати на їхню заготівлю більші, ніж на заготівлю цінних сортиментів. Та навіть у високопродуктивних листяних насадженнях обсяг дров’яної деревини становить не менш ніж 50%.

У всіх держлісгоспах області створено пункти для складування дров паливних та природного підсушування. Їх розпилюють, реалізують та навантажують на транспорт споживачів. ДП «Вінницький лісгосп» і «Жмеринський лісгосп» мають дроворуби, тож торік реалізували майже 2 тисячі кубометрів цієї продукції. Нещодавно дроворуб придбало і ДП «Тульчинське ЛМГ», а ще подрібнювач, який за зміну переробляє 30 кубометрів хмизу й дров’яних решток на тріску (її розфасовують у мішки). Це паливо зручно зберігати й використовувати і установам, і населенню. Звичайно, адміністративні та виробничі приміщення держлісгоспів теж на дров’яному опаленні з використанням котлів з високим коефіцієнтом тепловіддачі.

Народна мудрість каже, що перш ніж взяти в руки сокиру, посади дерево. Лише торік вінницькі держ лісгоспи заклали майже 1400 гектарів лісових культур. А щоб зменшити використання природного газу й забезпечити споживачів альтернативними видами палива, вони на 200 гектарах вирощують енергетичні дерева швидкорослих порід, переважно акацію білу.