27 прикордонний загін імені героїв Карпатської Січі, який базується в місті Мукачево на Закарпатті, охороняє 316,2 кілометра спільного кордону з Угорщиною та Румунією, 75,2 кілометра якого проходять річкою. У всі пори року вночі й удень кордон намагаються перетнути або навіть перелетіти з контрабандним вантажем, а під час війни з росією серйозних клопотів додають ті, хто хотів би уникнути мобілізації до Збройних сил України.

Однак кордон — не лише загороджувальна лінія, а ще й ворота до країн Євросоюзу. Контрольно-пропускних пунктів у зоні відповідальності загону сім, серед них залізничний. Як діють прикордонники, щоб найзахідніші кордони України були надійно захищеними, цікавився кореспондент «Урядового кур’єра».

Навантаження зросло

Охороняти кордон — не наглядати за тим, куди «вхід стороннім заборонено». Кордон — це недоторканний периметр держави, і в ньому не може бути дірок. Із перших днів воєнного вторгнення росії в Україну на всю Державну прикордонну службу випало таке навантаження, якого за час незалежності ніколи не було. КПП на заході працювали безперервно, пропускаючи українських громадян — біженців від жахіть війни. Прикордонники мусили діяти оперативно і злагоджено, щоб люди — хто пішки,  хто за кермом автомобіля — не вистоювали у чергах десятки годин. Тоді пропускали не лише за закордонними паспортами, а й за внутрішніми документами — паспортами і свідоцтвами про народження дитини. Особливо гаряче було в перші два місяці війни. Однак поступово людські потоки міліли, і на сьогодні рух є в обидва боки. Багато людей, оцінивши загрози, повертаються додому, бо вирішили бути в рідній країні. Одні прибулі з-за кордону залишаються на Закарпатті, інші ж їдуть далі — в рідні домівки чи ближче до них.

Найчастіше підробляють документи

І тоді, й тепер кордон не перестають штурмувати особи, які намагаються ухилитися від виконання військового обов’язку. Від початку повномасштабного російського вторгнення на ділянці Мукачівського прикордонного загону було виявлено 33 канали незаконного переміщення резервістів і військовозобов’язаних чоловіків призовного віку. Багато ділків вирішили нажитися на організації незаконного переміщення цих категорій українців до країн Євросоюзу. У злочинний спосіб виготовляють охочим утекти фальшиві посвідчення батьків багатодітних родин, свідоцтва про смерть дружини, свідоцтва про народження дітей, довідки лікувальних комісій тощо. За сфальшовані документи втікачі від мобілізації до ЗСУ готові сплачувати від 80 до 100 тисяч гривень.

На сьогодні 68 особам, яких викрили прикордонники Мукачівського загону, повідомили про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 358 ККУ «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

Із 24 лютого досі понад 3,5 тисячі чоловіків віком від 18 до 60 років намагалися перетнути кордон попри обмеження, введені на період воєнного стану. Зокрема, 2250 чоловіків без належних підстав намагалися виїхати із країни через КПП, ще майже 1300 було затримано поза пунктами пропуску. Вони спробували перетнути кордон у так званій зеленій ділянці самостійно або за допомогою переправників. Зафіксовано понад 50 випадків, коли ухилянти намагалися підкупити прикордонників: пропонували їм хабарі на загальну суму понад 400 тисяч гривень. Від незаконної вигоди охоронці кордону відмовилися, а за кожним таким фактом у компетентні органи спрямовували повідомлення для порушення кримінальних справ.

Нерідко на службу з охорони західного кордону заступають бійці, які прибули на ротацію із зони бойових дій. Вони пропозиції хабарів сприймають як особливий цинізм та особисту образу.

За матеріалами співробітників оперативно-розшукового відділу встановлено 39 організаторів протиправної діяльності, а 65 особам оголошено підозру за статтею 332 ККУ «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України».

Ухиляння з екстримом

Про хитрощі, до яких вдаються охочі уникнути мобілізації та організатори такого способу заробити, прессекретар прикордонного загону Леся Федорова може розповідати багато. У перші місяці повномасштабного вторгнення рашистів за доправлення у країну Євросоюзу чоловіків призовного віку правили 5—7 тисяч євро. Нині ціна за незаконні переміщення, за її словами, майже вдвічі знизилася. Це пов’язано з тим, що серед злочинців з’явилася конкуренція. Проте ціна за незаконні оборудки знизилася передовсім через те, що за матеріалами, які напрацювали оперативники загону, вдалося ліквідувати канали з переправлення, зокрема ті, які підробляли документи. Самі ж організатори та їхні поплічники отримали реальні терміни ув’язнення.

Під час війни до злочинного бізнесу долучились особи, які раніше займалися тютюновою контрабандою. Швидко перекваліфікувавшись, вони почали заробляти на незаконному переправленні через кордон військовозобов’язаних чоловіків. До цієї справи долучилися і внутрішньо переміщені особи. Проживши в області деякий час і ознайомившись із місцевістю, ці особи почали переправляти через кордон рідних і знайомих.

На жаль, спроби нелегального переходу кордону мають системний характер: їх фіксують щодоби в середньому по п’ять або й більше. Та від початку російського вторгнення показник постійно знижується. У перші дні військовослужбовці підрозділів охорони кордону інколи затримували за добу по 50 чоловіків, які йшли групами по п’ять-десять осіб разом із переправниками. За весь період із 24 лютого 12 чоловіків загинули, долаючи річку Тиса в бік Румунії.

Дехто із чоловіків погоджувався долати важкодоступні гірські ділянки. Сплативши переправникам чималі кошти, обморожували в горах руки-ноги або навіть залишалися в незнайомій та небезпечній місцевості, бо їхні провідники їх покинули.

«Якось двоє — батько із сином —  спробували перейти кордон горами, і батько загинув, — розповіла Леся Федорова. — А в іншій схожій ситуації батько із сином намагалися перетнути річку і ледь не втопилися. Їх урятували прикордонники: батька — українські, сина — румунські».

Інструктуючи порушників кордону, їхні переправники часто забороняють розповідати рідним чи знайомим, де і коли переходитимуть державний кордон, а також до кого зверталися. Тож коли люди гинуть, часто неможливо навіть ідентифікувати загиблих. Дуже важко знайти тих, хто міг би їх упізнати.

Ворота в Євросоюз під контролем

Два контактні пункти із прикордонниками сусідніх Румунії й Угорщини дають змогу обмінюватись інформацією про ті чи інші випадки й оперативно реагувати на зміну обстановки.

«Якщо наші бачать, що потенційний порушник наблизився до спільного кордону, то одразу повідомляють колег, щоб їхні прикордонні наряди могли запобігти можливому порушенню. Вони діють так само», — зазначила Леся Федорова.

Технічними засобами, необхідними для виконання обов’язків, прикордонники забезпечені. Це й автомашини, і тепловізійні стаціонарні й мобільні комплекси, біноклі, рації, інші засоби зв’язку. Мають прикордонники й цілий арсенал безпілотної авіації, за допомогою якої часто виявляють правопорушників. За їхньою допомогою можна здійснювати приховане стеження за ділянкою відповідальності української сторони.

Хоч би які події відбувалися поза зоною відповідальності Мукачівського загону, прикордонники ні на мить не відволікаються від головної своєї справи — забезпечення непорушності державного кордону. Їхня самовіддана служба і висока професійна підготовка дають упевненість у тому, що ворота в Євросоюз залишаються під надійним контро­лем.