Від Революції гідності й донині Україна неухильно втілює в життя осмислену стратегію на остаточну й безповоротну деколонізацію від Російської імперії, повний і беззастережний вихід із пострадянського стану та сфери російського впливу. На цьому під час прес-конференції наголосив глава нашої держави Петро Порошенко. Ця стратегія проявилася в Угоді про асоціацію з Євросоюзом, зоні вільної торгівлі з ЄС, у безвізовому режимі, подоланні залежності від російського газу й побудові української енергетичної незалежності, розбудові сильної армії та її переході на натовські стандарти.

«Також вона проявилася у зміцненні позицій української мови на радіо, телебаченні, в кінематографі. У нашій політиці пам’яті, визнанні та прославленні українських героїв, поверненні до власної історії. Точно вона проявилася у створенні міжнародної коаліції на підтримку України, в режимі санкцій проти Росії, посиленні нашої присутності на світовій арені, коли жодне питання про Україну не вирішують без України.

А ухвалені нещодавно поправки до Конституції фіксують наш курс на вступ до Європейського Союзу і членство в НАТО. Наполягатиму, щоб уже в лютому Верховна Рада підтримала їх у другому читанні, аби в лютому вони набули чинності. Далі маємо досягти критеріїв, необхідних для цього вступу до ЄС і НАТО, щоб наші заявки були залізобетонно аргументованими. Маємо досягти миру на основі національних інтересів України, а не на основі капітуляції. Маємо долати наслідки економічної кризи, спричиненої війною та економічною блокадою з боку Росії, всіма елементами російської гібридної війни, забезпечувати відновлення й зростання рівня життя простих людей», — розставив пріоритети Президент.

Президентові було що сказати і народові, і міжнародній спільноті. Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Об’єднана світова позиція

Петро Порошенко констатував, що рівень підтримки України міжнародними партнерами значно зріс. «Рейтинг країни залежить від того, яке місце вона посідає в міжнародній політиці. А наша держава нині — активний суб’єкт міжнародної політики. Україна активно веде роботу щодо формування пакета санкцій, пов’язаних з актом агресії в Азово-Чорноморському басейні. Уже національні санкції запровадила Литовська Республіка. Під час проведення консультацій у Брюсселі абсолютна більшість країн підтвердила свою готовність до застосування санкцій. Вони, напевно, стосуватимуться фізичних осіб (перелік передано нашим партнерам), починаючи від військовослужбовців РФ і прикордонних військ ФСБ Росії, тих, хто віддав наказ відкривати вогонь, і завершуючи прокурорами та слідчими», — уточнив Президент. І додав, що окремо розглядатимуть участь росіян у пораненні та побитті українських військовослужбовців під час піратських дій у Чорному морі.

Глава держави нагадав, що політичне рішення про запровадження санкцій у зв’язку з актом агресії Росії на морі вже ухвалено в Європарламенті 12 грудня. «Цим рішенням має бути запроваджено санкції, включно із санкціями за будівництво «Північного потоку-2». Подібна вимога є і в резолюції Конгресу США щодо необхідності негайного розгляду процесу запровадження санкцій проти Росії у зв’язку з актом її агресії в нейтральних водах Чорного моря. Триває робота з координації санкцій в судовому позові проти Росії щодо акту агресії до Міжнародного суду ООН. Євросоюз — об’єднання країн не на базі якихось меркантильних інтересів, а на базі цінностей. Уже десять разів на найвищому рівні — на рівні глав держав та урядів — Рада ЄС ухвалювала рішення про продовження або посилення санкцій. Доки Україна демонструватиме європейську демократичну політику, відповідальне ставлення до посилення оборонної складової, просуватиметься в реформах, доти ЄС знайде можливість демонструвати об’єднану позицію», — переконаний Петро Порошенко.

Правда за нами

Говорив глава держави і про воєнний стан як засіб підвищення обороноздатності й відсічі російській агресії. «Стовідсотково керуюся виключно національними інтересами. Запровадження воєнного стану через агресію збройних сил РФ біля Керченської протоки та збільшення концентрації російських військових поблизу нашого кордону — також один із засобів ефективного захисту країни. Під час воєнного стану немає жодних обмежень конституційних прав і свобод громадян. Якщо не відбудеться широкомасштабної агресії, вторгнення збройних сил РФ на територію України за межами лінії зіткнення й адміністративного кордону окупованого Криму, воєнний стан продовжено не буде. І відповідно почнеться підготовка до президентських виборів 31 березня 2019 року», — запевнив Петро Порошенко.

Президент зауважив, що, згідно з планами, військові для розгортання своїх частин на відповідних напрямках потребували терміну 60 днів. Однак після вивчення ситуації було ухвалено рішення не про розгортання, а про скорочення періоду злагодження й передислокації частин, що дало змогу скоротити терміни, але зберегти якість підготовки до відсічі. «Передислокація в повному обсязі відбулася. Наша готовність до відсічі агресії значно зросла», — констатував він і подякував уряду, який ухвалив усі необхідні рішення для забезпечення зміцнення обороноздатності української армії у зв’язку з воєнним станом.

Петро Порошенко наголосив, що російський президент уникає перемовин з ним про звільнення українців, які перебувають у полоні бойовиків на окупованій частині території Донецької та Луганської областей та в ув’язненні в окупованому Криму, яких незаконно утримують у тюрмах Росії. «Уникає, бо в цьому питанні правда повністю на боці України, і російська сторона не має що відповісти і чим виправдати свої дії. Вирішення питання звільнення полонених та незаконно утримуваних українців завжди залежить виключно від Володимира Путіна, а він не бажає їх звільняти», — підкреслив глава держави.

Президент констатував, що українські моряки — також військовополонені. «Російська сторона не очікувала, що Україні вдасться так швидко зібрати докази агресії Росії в акваторії Чорного й Азовського морів. Ідеться про знімки із супутників, перехоплення, відео, що було продемонстровано всьому світові. Путін не очікував, що вже впродовж 24 годин внаслідок інтенсивних консультацій, проведених із Генсеком НАТО, керівниками європейських країн включно з канцлером Німеччини, держсекретарем США, нашими партнерами з Туреччини, Польщі, всім світом буде проголошено чітку заяву «Великої сімки», Європейського Союзу та абсолютної більшості країн з вимогами звільнити українців та повернути Україні кораблі. І йому знову не було що відповідати», — зазначив Петро Порошенко.

Якісні зміни

Під час прес-конференції йшлося й про будівництво та відновлення доріг в Україні. «Це залишається одним із пріоритетів. Дороги якісно змінилися. У 2013-му чи 2014-му на дороги витрачали 10 мільярдів гривень. У 2015-му — 20 мільярдів, 2016-му — 30. Торік — 40 мільярдів, нині — вже 55», — звернувся до статистики Президент. Він не погодився з думкою, що місцеві бюджети, мовляв, втратять значну частину коштів після припинення митного експерименту.

«Місцеві бюджети нічого не втрачають. Митний експеримент був вимушеним кроком, який мав забезпечити належне фінансування дорожнього будівництва на етапі, коли не було дорожнього фонду. Тож експеримент став ефективним інструментом боротьби з корупцією на митниці. Нині створено інші механізми фінансування цього напряму, зокрема дорожній фонд, який наповнюватиме акциз на пальне із заправних станцій, розташованих у зоні відповідальності того чи іншого суб’єкта місцевого самоврядування», — пояснив Петро Порошенко.

Однак він звертає увагу на те, що досі існують чорні або сірі схеми продажу контрафактного пального на несертифікованих заправках. На його переконання, робота таких заправних станцій має привернути увагу всіх правоохоронних органів: прокуратури, Національної поліції, Служби безпеки. «Цей процес розпочато, і дорожній фонд наповнюватиметься. Але якщо він функціонуватиме неефективно, можливе повернення до митного експерименту», — резюмував Президент.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»