«Робочий візит нашої урядової команди до Брюсселя минулого тижня видався результативним у контексті зміцнення відносин України та Євросоюзу. Ми провели численні переговори, уклали угоди і започаткували нові напрями співпраці. Цьогорічне засідання Ради асоціації засвідчило високий рівень підтримки України з боку Європейського Союзу.

Розпочали перегляд Угоди про асоціацію. Зокрема, під час перемовин із виконавчим віцепрезидентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом домовилися про подальшу лібералізації торгівлі між Україною та ЄС в частині збільшення квот для української продукції. Це ще більше закріпить позиції України на європейських ринках і дасть змогу українським виробникам розкрити свій експортний потенціал. Очікуємо продуктивної роботи з європейськими партнерами, аби на наступний саміт Україна — ЄС улітку цього року вийти з конкретними рішеннями».

Верховний представник ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель (праворуч): «Партнерство з Україною — одне з найважливіших серед тих, які ми маємо з будь-якою країною світу». Фото з сайту facebook.com/dshmyhal

Важливі партнерські угоди

«Крім того, місія ЄС вже почала оціночну роботу готовності України до підписання угоди про так званий промисловий безвіз. Це відкриє широкі торговельні можливості для малого й середнього бізнесу, який зможе реалізовувати свій товар на ринках ЄС. Розраховуємо якнайскоріше отримати рекомендації та підписати угоду цього року.

Найближчим часом очікуємо й на укладення угоди про спільний авіаційний простір. Верховний представник Європейського Союзу Жозеп Боррель підтвердив, що Україна виконала всі умови для її підписання. Спільний авіаційний простір з ЄС означатиме більше рейсів між Україною та ЄС (зокрема більше нових напрямків), що сприятиме розвитку вітчизняної авіації, туристичної галузі та матиме загалом позитивний вплив на економіку.

Інтеграція до єдиного цифрового ринку Європейського Союзу — одна з головних наших цілей на найближчий термін. І під час зустрічі з віцепрезиденткою Європейської комісії Маргрет Вестагер ми обговорили підписання угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг. До слова, пані Вестагер високо оцінила діджиталізацію в Україні та зізналася, що приємно вражена цифровими механізмами надання державних адмінпослуг людям.

Україна та ЄС співпрацюватимуть у галузях сировини та виробництва акумуляторів. Про новий напрям співпраці домовилися з віцепрезидентом Єврокомісії Марошем Шефчовічем. Ідеться зокрема про виготовлення літій-іонних акумуляторів, попит на які сьогодні різко зростає у зв’язку з курсом ЄС до кліматично нейтрального континенту.

Україна має величезний нерозкритий потенціал у галузі видобутку літію та кобальту. Це та галузь, де ми можемо вийти на провідні позиції у світі, залучати інвестиції, створювати переробні підприємства й нові робочі місця. ЄС готовий підтримати Україну в цьому напрямі, а тому розширить програму технічної підтримки на додаткових 800 тисяч євро».

Зелений курс за європейським зразком

«Європейський зелений курс також став важливим предметом обговорень між Україною та ЄС. Спільно з виконавчим віцепрезидентом Франсом Тіммермансом ми провели перший предметний діалог щодо долучення України до ініціативи Green Deal. Зокрема, уряд має намір започаткувати український зелений курс, в основі якого лежатиме ЄЗК. Це допоможе краще імплементувати сучасні тренди зеленої енергетики в Україні. Green Deal для України — це посилення енергетичної безпеки та енергонезалежності, чисте повітря, сучасний та екологічний транспорт, висока енергоефективність, отже менші витрати на комунальні послуги.

Ми вже виконали всі умови для приєднання української енергетичної системи до європейської мережі ENTSO-E у 2023 році. Залишилося завершити технічні моменти.

Консолідація Європи довкола протидії російській агресії та звільнення українських територій. Це важливе питання ми порушували під час кожної зустрічі. Після розмови з президентом Європарламенту Давідом Сассолі та іншими представниками ЄП переконався, що Україна має потужну підтримку. У Європарламенті підтримали створення «Кримської платформи» для деокупації півострова. Запросив парламентаріїв долучитися до першого установчого саміту в серпні цього року».

Кошти спрямують за призначенням

«Дві угоди на 320 мільйонів євро. Такий підсумок візиту до Люксембургу в п’ятницю. Європейський інвестиційний банк надасть Україні 50 мільйонів євро для закупівлі вакцин і сучасного холодильного обладнання для центрів вакцинації. Ще 270 мільйонів євро буде спрямовано на модернізацію міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Також відкрили нову сторінку відносин між урядами України та Люксембургу із прем’єр-міністром Ксав’є Беттелем. Люксембург — один зі світових лідерів в ІТ та космічної галузі, тож ми розраховуємо невдовзі підписати меморандум про співпрацю в цих напрямах, а також угоду про економічну співпрацю».