Перше засідання уряду після позачергових парламентських виборів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочав із того, що наголосив: «Вибори до Верховної Ради, як і президентські, пройшли прозоро й вільно. Це ще одне свідчення, що Україна — абсолютно демократична держава, де люди без будь-якого адміністративного тиску можуть висловлювати свою думку, голосуючи, як вважають за потрібне. І це величезне надбання. З великою повагою ставлюся до вибору українського народу і розумію, що люди хочуть позитивних змін. Хочу, щоб цей вибір був вибором успіху, а не розчарування, й українці справді відчували позитивні зрушення».  Прем’єр зауважив, що і новому уряду, і новому парламенту дістанеться непроста робота. «Перед державою стоїть багато завдань. Але наш уряд заклав добротний фундамент. Ми почали проводити необхідні зміни й реформи. Ідеться про відновлення національної економіки, розбудову міст і сіл, модернізацію інфраструктури, початок будівництва доріг — чи не вперше за роки нашої незалежності. Ми почали формувати енергетичну незалежність держави, пішли на оновлення галузей освіти, медицини, започаткували зміни в пенсійній системі, державній службі, наданні послуг, підтримці кіно.

І всі ці позитивні зміни, щоб не обнулити ефекту, новому Кабінету Міністрів і новій Верховній Раді слід продовжувати. У них є змога швидше досягти добрих результатів, адже більшість у парламенті очевидна, й новий уряд буде сформовано досить швидко. Наш уряд був коаліційним, ми не спиралися на одностайну більшість, і деякі рішення давалися досить непросто, що віддаляло результат. Але ми шукали точки дотику, виходили на консолідовані рішення, щоб держава отримувала потрібні закони. Дуже важливо забезпечити у владі єдність. Президент, уряд і парламент повинні мати спільний порядок денний», — підкреслив Володимир Гройсман.

Принцип безперервності

Прем’єр наголосив, що є передумови для досить швидкого забезпечення виконання Угоди про асоціацію з ЄС. «Майже 50 законопроєктів лежать у Верховній Раді. Їх, на превеликий жаль, не було ухвалено через брак політичної волі минулого парламенту. Нині, коли є абсолютна більшість, це можна зробити протягом тижня. Це відкриває нові можливості для руху вперед», — констатував очільник уряду.

Він нагадав, що нікуди не поділися зовнішні борги країни, які треба обслуговувати й забезпечувати стабільність. «Ми за три роки не допустили жодних криз, затримок і провалів. Ще одне досить серйозне питання — безпека і оборона держави. Це потребує консолідації не лише гілок влади, а й усього громадянського суспільства. Ми досить серйозно сконцентрувалися на внутрішній безпеці. Забезпечення Національної поліції, Національної гвардії, Державної служби з надзвичайних ситуацій залишається основою подальшого підвищення внутрішньої безпеки», — зауважив Володимир Гройсман.

Прем’єр акцентував на забезпеченні безперервності влади. «Наш уряд складе повноваження перед новообраною Верховною Радою на першому засіданні. Далі ми виконуватимемо обов’язки до формування нового уряду, аби забезпечувати нормальну життєдіяльність країни в перехідний період. Уряд сьогодні схвалив зміни до регламенту роботи Кабінету Міністрів щодо формування у кожному міністерстві всіх необхідних матеріалів для наступних урядовців. Це нова традиція — не грюкнути дверима й піти, а зробити підготовку в кожному міністерстві й за кожним напрямом: які досягнення, проблеми, цілі й завдання, — щоб новий міністр, прийшовши, отримав матеріали для ознайомлення зі станом справ. До дванадцяти міністерств — оптимальна модель для функціонування уряду», — вважає Володимир Гройсман.

Він пообіцяв, що уряд підготує країну до опалювального сезону. «З травня ціна на газ знизилася загалом на 25%. І в серпні прогнозовано подальше зниження. Саме серпнева вартість газу має стати основною для опалювального сезону, оскільки триває закупівля ресурсу, який використовуватимемо взимку», — зазначив Прем’єр.

Важливі рішення

На засіданні уряду прозвучала інформація, що після запровадження нового ринку електричної енергії спостерігається зростання її ціни для промислових споживачів на 8—20%. Володимир Гройсман  наголосив, що всі рішення уряд ухвалює для забезпечення незмінної ціни, і обіцяв перевірити надану інформацію. «Розберемося. Якщо це не управлінці компаній закупили ресурс на ринку дорожче і це системна проблема, то питання потребуватиме регуляцій», — зауважив Прем’єр.

Урядовці спрямували додаткові кошти на медичні заклади первинної медичної допомоги. Пресслужба Міністерства охорони здоров’я уточнює: «Перерозподілено мільярд гривень на оплату послуг у медзакладах, де працюють сімейні лікарі, терапевти й педіатри. Уже понад 28 мільйонів українців обрали сімейних лікарів, терапевта або педіатра для дітей. Через дуже високу динаміку укладання декларацій виникла потреба в додатковому фінансуванні на гарантовану оплату послуг первинної меддопомоги Національною службою здоров’я. Вона з початку року виплатила закладам первинної допомоги понад 9,6 мільярда гривень».

У МОЗ нагадують, що в 2020 році запрацює програма медичних гарантій, до якої увійдуть послуги первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстрена, паліативна та реабілітаційна допомога. Цю програму ухвалюватимуть в парламенті разом із державним бюджетом. Нині команди МОЗ та Національної служби здоров’я активно працюють над її розробленням.

Кабінет Міністрів розпорядженням схвалив Національну стратегію інтегрованого управління кордонами до 2025 року. «Це черговий крок до того, щоб український кордон був прозорим для всіх служб, чия діяльність пов’язана з його перетином, комфортним і зручним для всіх, хто його перетинає або переміщує товари, і звичайно, безпечним. Ідеться про повну взаємодію між митницею, прикордонниками, Збройними силами, регіональною і місцевою владою тощо. Нині сектор інтегрованого управління кордонами охоплює сферу компетенції десяти міністерств та інших ЦОВВ, кожне з яких має окрему відповідальність у розрізі державної політики у згаданій сфері. Стратегія покликана ефективно імплементувати принципи інтегрованого управління кордонами, проголошені Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Загальноєвропейська мета інтегрованого управління кордонами — ефективне управління перетином кордонів та міграційними процесами, реагування на потенційні загрози, протидія транскордонній злочинності, забезпечення високого рівня внутрішньої безпеки з одночасним дотриманням основних прав і свобод громадян», — цитує віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, голову Міжвідомчої робочої групи з питань інтегрованого управління кордонами Іванну Климпуш-Цинцадзе служба віцепрем’єра. Наступний важливий крок — затвердження плану заходів з реалізації стратегії. Проєкт плану вже створено.