ПІДСУМОК

Молоді режисери провели презентацію власних фільмів

Своєрідним підсумком кінематографічного року стала презентація молодого українського кіно, яке зняли випускники університету ім. Карпенка-Карого. Три з чотирьох учасників - дівчата. Владислава Чекмарьова представила документальний фільм "Політ", історію народження вистави "Отак загинув Гуска" за п'єсою українського драматурга Миколи Куліша, поставлену й виконану її однокурсниками.

Дві інші представниці прекрасної статі "народили" по два фільми: Ірина Правило - стрічки "Кров" за оповіданнями видатного грузинського письменника Нодара Думбадзе та "Сонет 132" за мотивами оповідання Степана Васильченка "Московський гедзь".

Ірина Громозда може похвалитися ігровим фільмом "Дурочка" (екранізація оповідання Антона Чехова "Хористка") та документальним "На службі режиму. Лені Ріфеншталь" (про найвидатнішу німецьку режисерку епохи Третього рейху, про стосунки митця й влади).

Іван Канівець зняв один документальний фільм, зате який! "Тризуб Нептуна" - про створення українського Чорноморського флоту в 1918 році, коли моряки, більшість з яких - етнічні українці, самоорганізувалися й підняли жовто-блакитні прапори. На жаль, тогочасна українська влада, що складалася головним чином із соціалістів-федералістів, не оцінила цього кроку й просто кинула їх напризволяще.

Нічого не мав проти українізації командуючий флотом, віце-адмірал Олександр Корчак. До речі, його дружина Софія одягала український народний одяг, жителі Севастополя, значна частина яких - етнічні українці, а от членам "Великої ложі України", таким як Михайло Грушевський, Симон Петлюра та український більшовик Володимир Винниченко, які рвали владу з рук один одного, не хотілося сваритися із супердержавами, тож вони спочатку віддали кораблі на поталу більшовикам, а ті, в свою чергу, затопили їх... На жаль, події фільму не відтворюють усієї історії українського флоту початку ХХ сторіччя, але Іванові є куди зростати...

Інша картина, що зачепила за живе, - "Сонет 132" Ірини Правило. Одне із захоплень молодого митця - дожовтнева українська література, зокрема творчість Степана Васильченка. Узявши його оповідання "Московський гедзь", Іра зняла "Сонет 132". Сюжет знайомий - хлопець Микола закохався у дівчину-українку Марію, яка русифікована, й намагається її українізувати, нагадати про її коріння... У планах режисера Ірини Правило - зняти дитячі фільми за іншими творами Степана Васильченка.

Цілеспрямований дослідник Іван Канівець взагалі має "імперські плани". Він хоче зробити 12 картин, із яких дві - ігрові. Головне його захоплення - український флот початку ХХ сторіччя, зокрема, про українську морську піхоту 1919-1921 років, адже цей рід військ, хоч як це дивно звучить, виник не за "совітів", брав активну участь у створенні Української держави, захищав Центральну Раду, допомагав Директорії.

Амбітному молодому обдаруванню кортить також створити комедійний серіал про українську містику. Не дає спокою слава Миколи Гоголя та Віктора Приходька (режисер "довгоносиків"). Це - проект іншого напрямку, але він уже розписаний на кілька сезонів уперед.

Подивившись лише два фільми із запропонованих, я для себе зробив висновок: є ще порох у порохівницях. Є талановита молодь, яка готова, всупереч обставинам, знімати українське кіно про Україну та для українців.

ДО РЕЧІ

У держбюджеті на цей рік передбачено майже 120 мільйонів гривень для потреб кіногалузі. Цифра говорить сама за себе, адже в попередні роки фінансування становило 20-30 мільйонів.

Щоправда, як будуть розподілені ці кошти, фахівці поки що не коментують.