На кардинальних змінах у підходах до управління Укрзалізницею вчора наголосив міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, презентуючи в будинку уряду нову організаційну структуру та статут Укрзалізниці (далі — УЗ), яка цього року стане публічним акціонерним товариством (див. сайт Мінінфраструктури).

За його словами, корпоратизація УЗ проходить за графіком і наближається до фінішу. «До кінця червня Фонд держмайна має підтвердити оцінку майна УЗ і тоді має початися процес створення публічного акціонерного товариства. Але формування організаційної структури не чекатиме завершення корпоратизації, певні зміни можемо робити вже нині, хоч це процес тривалий», — підкреслив урядовець. І запевнив, що нова оргструктура розроблялася експертами на основі найкращого європейського досвіду.

Міністерство пропонує перейти до трирівневого управління УЗ: державний рівень (КМУ, Мінінфраструктури), наглядова рада — представники менеджменту УЗ та незалежні експерти (можуть залучатися іноземці, й за інформацією міністра вже є пропозиції з Польщі, Німеччини, Литви) та правління.

У Мінінфраструктури знають, що позитивно вплине на якість надання послуг Укрзалізницею. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

«Нині гендиректор УЗ одноосібно ухвалює рішення. Пропонуємо перейти до ухвалення рішень правлінням — йдеться про 11 осіб включно з головою правління. Нинішнє функціональне навантаження на гендиректора колосальне, набагато більше, ніж на заступників. Керівники департаментів не є відповідальними особами, відповідальний гендиректор, який винен у всіх проблемах, які виникають у такому величезному господарстві. Пропонуємо чітко закріпити за членами правління функціональні напрями, за які вони нестимуть пряму відповідальність. Щоправда, деякого функціоналу ще немає, наприклад, комерційної складової(!), хоча УЗ сервісноорієнтована, надає послуги з перевезення пасажирів та вантажів. Причина в історичному підході — «клієнт сам прийде». Та незважаючи на те, що УЗ — природна монополія, вона веде бізнес за конкурентної боротьби: вантажі можуть почати перевозити дорогами, водою. Тому комерційною складовою керуватиме член правління — професійний комерсант. Ще новації: за окремими членами правління закріплять промислові підприємства, підбір персоналу, інформатизацію, фінанси», — каже міністр.

Перед людиною, яка займатиметься персоналом, Андрій Пивоварський ставить чітке завдання — омолодити управління компанією. Він заявляє, що УЗ виховала покоління професіоналів — потенційних управлінців, які працюють у компанії, але з певних причин не могли отримати доступ до керівних посад. Тож внутрішній людський резерв УЗ проаналізують і молодь допустять до керма. Також міністр хоче модернізувати соціальний пакет для працівників УЗ.

Він пояснив і виокремлення блоків щодо інформатизації та казначейства. «Через відсутність єдиної бази даних є проблеми з якісним аналізом у структурі УЗ — тож всі бази зведуть. Не було й казначейства очевидно через незацікавленість у прозорості фінансових процесів. Ми ж зацікавлені в тому, щоб знати на чому УЗ заробляє, а на чому — ні», — підкреслив Андрій Пивоварський. І констатував, що нову організаційну структуру УЗ схвалюють експерти, які пропрацювали на залізниці 35—40 років.

Експерти кажуть, що введення колегіального органу — правління — мінімізує зловживання в прийнятті рішень. А міністр додає, що це шлях від колективної безвідповідальності до прямої відповідальності члена правління. Тож, наприклад, легко буде знайти, хто винен у створенні ажіотажного попиту на певному напрямку пасажирських чи вантажних перевезень. За штучний ажіотаж відповідальні особи — члени правління — поплатяться посадою. Урядовець переконаний, що посилення відповідальності посадових осіб та ІТ-управління неодмінно позитивно вплине на якість надання послуг Укрзалізницею, ефективність інвестування в нові напрямки.

Водночас Андрій Пивоварський зауважує, що, на жаль, зміна організаційної структури не призведе до якісних перетворень технічного забезпечення пасажирських перевезень. Щоб це сталося потрібен закон про залізничний транспорт. «З уведенням соціального замовлення УЗ отримає додаткові гроші для інвестування в нові пасажирські вагони, нові потяги», — каже він. Тож зміни в залізничному господарстві мають бути комплексними.