У буремні часи особливо важливо мислити критично, опираючись на достовірну інформацію та факти. В умовах ескалації з боку держави-агресора уряд і фінансові інституції нашої країни мають достатньо ресурсів для підтримки макроекономічної та макрофінансової стабільності. Ідеться про золотовалютні резерви, кошти на поточних рахунках, виконання бюджету й усіх зобов’язань перед громадянами, інвесторами, бізнесом. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання уряду. А міжнародні партнери надають Україні відчутну допомогу не лише для армії, а й для підтримки стабільності нашої економіки.
«Ми не говоримо, що загроз немає. Звісно, вони існують останні вісім років. Ми лише наголошуємо на факті, що уряд має всі необхідні ресурси, аби ситуація в економіці залишалася стабільною. Ухвалюємо всі необхідні рішення для розвитку нашої армії, її забезпечення, оснащення та творення територіальної оборони», — зазначив головний урядовець.
Ліки за «єПідтримкою»
Питанням, яке нині знову різко актуалізувалося, Прем’єр назвав боротьбу з коронавірусом. Адже понад 20 тисяч нових хворих в Україні щодня означають, що нова хвиля не оминула країну. Івано-Франківська й Рівненська області потрапили до «червоної» зони епіднебезпеки. Вони серед аутсайдерів за рівнем вакцинації.
У лікарнях в Україні зайнято близько 30% ліжок, розгорнутих для пацієнтів з коронавірусом, і майже 100% з них мають кисневу підтримку — закуплено приблизно 15 тисяч кисневих концентраторів, а також 355 автономних станцій з виробництва кисню.
Понад місяць працює програма «єПідтримка», понад 7,5 мільйона українців подали заявки на отримання виплат, 1,7 мільярда витрачено. Із 24 січня у людей віком понад 60 років є змога купувати ліки. За два дні на ці цілі було витрачено понад 6,5 мільйона гривень.
«Надалі уряд планує розширити програму на підлітків з одночасним додаванням до напрямів можливих витрат освітні послуги. Плануємо розширити програму і на комунальні послуги. Президент анонсував виплати 500 гривень за бустерну дозу, і уряд активно працює над упровадженням цієї ініціативи», — повідомив Прем’єр-міністр.
Щодо опалювального сезону Денис Шмигаль констатував: за умов світової енергетичної кризи в Україні він проходить стабільно: «Ми не применшуємо викликів, які стоять перед нами, але розуміємо, як цим викликам протидіяти».
Запаси вугілля на складах ТЕЦ і ТЕС зросли до 800 тисяч тонн, законтрактовано доставку вугілля десятьма суднами класу Panamax. У підземних газових сховищах на сьогодні 11,5 мільярда кубометрів блакитного палива. Разом із власним видобутком цього буде достатньо для впевненого завершення опалювального сезону.
Корпоратизація та приватизація
2022-й має стати роком корпоратизації, приватизації наведення ладу у державній власності: «Згідно із планом, від приватизації цього року заплановано залучити до держбюджету 8 мільярдів гривень», — сказав очільник уряду.
Кабмін затвердив рішення про вдосконалення процедури внесення об’єктів держвласності до переліку об’єктів, що підлягають приватизації. Внесені зміни мають пришвидшити підготовку необхідних для приватизації документів з боку відомств. «Передбачено, що вони надаватимуть розширений спектр інформації про об’єкти державного майна: розміри пакетів акцій, наявність майнових комплексів, рішення судів тощо», — уточнив глава уряду.
Не оминув Денис Шмигаль і питання, яке останнім часом турбує українську молодь, — стипендіальне забезпечення. Він підтвердив, що, як і було анонсовано, розмір стипендій зріс, і кількість студентів, яким її призначатимуть за підсумками семестрового навчання, не скоротиться.
Урядовці схвалили рішення про збільшення ліміту стипендіатів, яким призначатимуть академічну стипендію. Цього року кількість академічних стипендій становитиме 40—45% замість 35—40%.
Основи національного опору
Міністр оборони Олексій Резніков доповів про реалізацію Закону «Про основи національного спротиву». Він зазначив, що Система національного спротиву слугує елементом всеосяжного опору, яку всі ми вибудовуємо у контексті реалізації Стратегії воєнної безпеки. Завдання має стратегічне значення й має стати спільної справою органів влади та місцевого самоврядування всіх рівнів, усього суспільства.
Закон «Про основу національного спротиву» набув чинності 1 січня 2022 року. Відповідно до нього, в кожній зоні тероборони та кожному місті, де понад 900 тисяч жителів, має бути створено бригади тероборони; у кожному районі територіальної оборони та кожному адміністративному центрі області — батальйони тероборони; у зонах територіальної оборони, чисельність населення яких перевищує 2,4 мільйона жителів, — додаткові військові частини (підрозділи) тероборони. У складі Сил територіальної оборони 25 бригад, 150 батальйонів, 10 тисяч осіб за штатом мирного часу та 130 тисяч — в особливий період.
«Уряд ухвалив усі необхідні акти, їх оприлюднено. Деякі з них стосуються виключно воєнного часу, а не поточного періоду. Ми перебуваємо в діалозі з парламентом, і найближчим часом очікується розгляд законопроєкту про внесення деяких коректив до Закону «Про основи національного спротиву», — зазначив міністр.
Першочергова потреба — облаштування й утримання місць дислокації. Адже йдеться про одночасне розгортання 176 військових частин. Зброєю, одягом, засобами зв’язку та індивідуального бронезахисту Сили тероборони поступово буде забезпечено силами Міноборони. Та залишається питання стану приміщень і підключення до комунікацій, забезпечення транспортом. І це потребує залучення ресурсів місцевої влади й самоврядування. Станом на 25 січня 80 підрозділів розміщено у 72 майнових комплексах, вже укладено 23 договори оренди. Для розміщення решти 96 підрозділів попередньо обрано 83 майнові комплекси. Загальна сума потреб на облаштування всіх місць дислокації становить 2,7 мільярда гривень.
У лютому, сказав міністр, заплановано навчання за регіональним принципом за участю керівників органів місцевої влади і самоврядування, щоб опрацювати взаємодію: де розгортатимуться батальйони або бригади, як правильно взаємодіяти зі Збройними силами тощо.
Ми в Google+