У Будинку уряду робочий тиждень розпочався із затвердження Середньострокового плану дій до 2020 року. Тепер черга за рішенням Верховної Ради. Цей документ уже презентували наприкінці минулого року. Понад місяць його активно обговорювала громадськість. Ще стільки само часу знадобилося експертам для внесення додаткових пропозицій. І 3 квітня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман із полегшенням заявив, що головні пріоритети роботи КМУ на найближчі три роки сформовано остаточно. 

Презентація розробок не надто відрізнялася від їхнього сирого варіанта. У квітні, як і в грудні, Прем’єр чітко заявив: «Напрацьований документ — це командна робота всього уряду. Він визначає головні напрями з побудови нової моделі розвитку економіки України, яка відрізняється від економіки сировинного типу і здатна забезпечувати стале зростання завдяки ефективній приватизації, оновленню інфраструктури, модернізації енергетичної системи, проведенню пенсійної, земельної, судової реформ, а також реформи освіти й охорони здоров’я».

Він попросив представників усіх органів влади зібратися з силами і досягти мети через виконання норм стратегії. Людям пообіцяв лишень одне: відчуття змін. Цю думку Володимир Гройсман висловив так: «У 2017 році ми плануємо скористатися тим досвідом, який у нас уже є. В Україні з’явився план, який є абсолютно реальним».

Так само він переконаний, що ці пріоритети здатні розв’язати соціальні проблеми в країні й подолати бідність. Не один рік триватиме й перетворення вітчизняного суду на авторитетну гілку влади. Головне — застосувати правильний підхід. Цей підхід стане у пригоді й під час реалізації масштабних інфраструктурних проектів. «Кожна територія отримає можливості для реалізації стратегічних ініціатив, які дають змогу змінювати, оновлювати країну. Ми далі розвиватимемо нашу інфраструктуру, щоб змінювати країну. Національна економіка має продукувати кошти, а ми ці кошти маємо вкладати в оновлення країни і боротьбу з бідністю», — пояснив Прем’єр.

Тим часом ідею запровадження абонплати за газ не сприймають ані в уряді, ані в суспільстві. Фото Володимира ЗАЇКИ

ВВП очікують на рівні 4 %

Наступний пункт — справедлива й бездефіцитна пенсійна реформа. Намір уряду підвищити пенсії в жовтні поки що непохитний. Окрім цього, міністри запланували публічний продаж держпідприємств, щоб залучити мільярди доларів в економіку країни. «Із цих мільярдів щорічно сплачуватимуть податки в бюджети всіх рівнів, зокрема в Пенсійний фонд. Це дасть змогу оновити всі фонди, залучити в Україну нові технології, створити нові робочі місця й розпочати серйозне пришвидшене економічне зростання», — пояснив Володимир Гройсман.

Про здоров’я українців в уряді попіклувалися також. Первинна, вторинна ланки охорони здоров’я, профілактика захворювань — усе це може продовжити життя співвітчизників. У цьому контексті глава уряду наголосив: «Україна володіє всіма технологіями та рішеннями для збільшення тривалості життя. Вища якість життя — це наш виклик. Абсолютно несправедливо, що українці живуть на сім років менше, ніж їхні сусіди в ЄС».

Сюрпризи для «псевдореформаторів і популістів» глава уряду пообіцяв під час проведення земельної реформи. Решті громадян дістанеться якісна модель обігу земель. Процес не враховуватиме інтересів великих холдингів, іноземних інвесторів. Відповідний законопроект буде презентовано найближчим часом.

Середньостроковий план розвитку країни до 2020 року ґрунтується на досягненні стійкого економічного зростання на 4—5% ВВП на рік, забезпеченні ефективного державного управління, розвитку людського капіталу, верховенстві права, а також розвитку оборонного сектору. В ньому прописано і виробництво продукції з високою доданою вартістю, закладено напрями посилення безпеки та оборони країни. Особливу увагу приділено розвиткові Національної гвардії, гармонізації органів Міністерства внутрішніх справ із європейськими стандартами, визволенню окупованих територій та їх реінтеграції в Україну.

Економічного зростання планують досягнути за рахунок створення якісного бізнес-клімату, залучення інвестицій, дерегуляції, приватизації, земельної та енергетичної реформ, модернізації інфраструктури.

Ефективності в держуправлінні урядовці хочуть досягти завдяки впровадженню сучасних ІТ-технологій, імплементації закону про держслужбу й реформи управління державними фінансами.

«Це те, чим уряд займатиметься в 2017—2020 роках. Маємо дати відповідь, які перспективи розвитку нашої країни. Це реальний план, покликаний нас об’єднати», — резюмував Володимир Гройсман.

Ліки є, рішення діє

Прем’єр говорив не лише про стратегічні кроки уряду. Він нагадав, що з 1 квітня запрацював Єдиний реєстр відшкодування податку на додану вартість на інтереси держави та бізнесу. За копітку роботу подяку спрямовано керівництву Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби, Державного казначейства та народним депутатам, які підтримали ініціативу.

Також з 1 квітня почала діяти програма забезпечення безкоштовними ліками громадян України, які страждають на діабет, бронхіальну астму, серцево-судинні захворювання. «Хочу запевнити українських громадян: ви отримуватимете безкоштовні ліки. Рішення ухвалено. Система має працювати», — додав він.

Володимир Гройсман вірить, що такі напрацювання в системі освіти, охорони здоров’я та Пенсійному фонді забезпечать можливість динамічного економічного зростання наступного року.

У процесі дискусії міністр соціальної політики Андрій Рева запропонував перенести всеукраїнський перепис населення на грудень 2018 року з 2020-го, як це поки що передбачено постановою уряду. Завдяки цьому можна буде закласти правильні орієнтири під час планування подальших кроків розвитку країни. Володимир Гройсман вважає таку думку слушною.

Представники ЗМІ спілкувалися з урядовцями перед заходом. Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик заявив, що Україна почала контрактувати дефіцитне антрацитове вугілля з Південної Африки та інших країн з урахуванням загальної потреби в запасах станом на січень 2017 року обсягом 4,7 мільйона тонн. Цього року відомство очікує й на 2,5—3 мільйона тонн антрацитового вугілля зі США. «Я вже надіслав міністерський лист до Держдепу», — цитує УНІАН слова міністра.

До речі, він виступає проти рішення Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, про запровадження абонентської плати за газ для населення. Позиція Ігоря Насалика така: «Якщо запроваджують абонентську плату за газ, то потрібно запроваджувати абонентську плату на воду, абонентську плату на каналізацію. Абонентська плата є лише тоді, коли створюється додаткова вартість. Але це не моя компетенція, це компетенція НКРЕКП».

А міністр юстиції Павло Петренко пообіцяв найближчим часом внести до Верховної Ради законопроект про переформатування керівництва Національного агентства з питань запобігання корупції (передбачає відхід від колегіального принципу управління органу та запровадження процедури зовнішнього аудиту)