Голова Служби судової охорони Валерій БОНДАР: «Маємо стати надійним захисником судової гілки влади та громадян України, які братимуть участь у судових процесах»

У 2014 році в Україні розпочалася судова реформа, мета якої полягає у гармонізації судочинства нашої держави з європейськими стандартами і забезпеченні захисту прав, свобод та законних інтересів громадян завдяки своєчасному, ефективному і справедливому вирішенню правових спорів на засадах верховенства права.

Один з важливих елементів цієї реформи — створення державного органу, на який би покладали функції забезпечення громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорони приміщень суду й самих суддів.

Тривалий час українські суди були без належної охорони, нині їх охороною опікуються підрозділи Національної гвардії України та Національної поліції, але це не зовсім притаманні їм функції.

Крім того, відомі випадки, коли заміновують суди і судді бояться виходити на вулицю, занадто емоційні відвідувачі пошкоджують майно судів, знищують особисті речі суддів, зриваються судові процеси в залі або стріляють по вікнах суду, в якому проходить засідання.

Саме це спонукало судову владу України до створення спеціального органу — Служби судової охорони. Навесні 2019 року Вища рада правосуддя затвердила Положення про Службу судової охорони та призначила колишнього заступника командувача Національної гвардії України генерал-майора Валерія Бондаря, який переміг у конкурсі на посаду голови цієї служби. Фактично відтоді й розпочався активний процес створення цього державного органу.

Як формується Служба судової охорони нині, що вже зроблено, коли суди перейдуть під охорону новоствореної структури? Про план дій на найближче майбутнє, завдання і пріоритети в роботі служби розповів її голова Валерій БОНДАР.

— Створення та функціонування Служби судової охорони передбачено главою четвертою Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Поки що служба не має статусу правоохоронного органу, але фактично це державний орган із правоохоронною функцією. Адже перед нами поставлено завдання з підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорони приміщень суду, органів та установ системи правосуддя. Ми також здійснюватимемо державне гарантування особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, безпеку учасників судового процесу в суді.

Гранична чисельність працівників служби — понад 14 тисяч осіб. А загалом під охорону Служби судової охорони перейдуть понад 800 об’єктів судової влади.

— Чому, на вашу думку, так довго не могли створити Службу судової охорони? Про її створення йшлося майже п’ять років, але до діла дійшли лише тепер.

— Створення служби — невід’ємна складова судової реформи. Темпи реформи відображалися й на темпах створення Служби судової охорони. Крім того, у світі нема єдиної моделі функціонування таких структур, і взяти з когось приклад дуже важко. У розвинених країнах (США та Канада) безпеку судової влади гарантують маршали або шерифи, які є окремим органом. Також окремі органи охорони судової влади є і в деяких провідних країнах Європи.

Розвивати потужну державну структуру з нуля дуже важко. Але ми не з тих, хто пасує перед труднощами. Колектив служби і в центральному апараті, і в територіальних управліннях формується доволі потужний. Люди досвідчені, мають високий професійний рівень підготовки, бойовий досвід, а головне — бажання створити невелику за чисельністю, але високоефективну структуру з охорони судової влади України.

Окремо хочу відзначити дієву підтримку на етапі нашого становлення та у вирішенні проблемних питань керівництва Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації України, голів і керівників апаратів судових установ. Як кажуть, ми на одній хвилі.

Голова Служби судової охорони Валерій БОНДАР

— З яких джерел фінансується служба?

— Ми державний орган, і фінансують нас лише з державного бюджету. На цей рік передбачених бюджетних коштів цілком достатньо для створення, початку функціонування й виконання завдань центрального органу управління та 15 територіальних управлінь Служби судової охорони. Уже в 15 областях України функціонують наші територіальні підрозділи, і нині активно проходять конкурси для майбутніх співробітників і працівників служби, замовляють форму та екіпірування, технічні та спеціальні засоби, автомобільний транспорт.

Одразу після призначення на посаду голови служби я підкреслив, що діяльність Служби судової охорони буде максимально прозорою і в жодному разі не корупційною. Тому ми активний гравець на полі системи публічних закупівель ProZorro. Усе необхідне закуповуємо через цю систему.

— Хто може стати співробітником служби?

— Українці віком від 18 до 55 років. Здорові й фізично розвинені, психічно врівноважені. Дуже цінуємо, коли до нас приходять фахівці, які пройшли підготовку в інших силових структурах держави, учасники АТО/ООС, що мають практичний досвід.

Надважливо, щоб Служба судової охорони розвивалася швидко й наповнювалася професіоналами: саме це запорука нашої ефективної роботи. Але ми раді й молодим амбітним людям, які хочуть чогось досягнути в житті й готові навчатися. Ласкаво просимо на конкурсний добір!

Фото з сайту diasporights.com

— До речі, Валерію Івановичу, віднедавна почастішали випадки нападів і на судові установи, і на самих суддів, пошкодження їхнього майна, вираження неповаги до суддів у залах судових засідань та порушень громадського порядку. Які повноваження ваших співробітників, щоб запобігти такому в майбутньому?

— Усю нашу діяльність чітко регламентує чинне законодавство. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» співробітникам Служби судової охорони надає право застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку й випадках, визначених законами України «Про Національну поліцію» та «Про охоронну діяльність». Тому для охорони громадського порядку в судах і органах судової влади, для захисту суддів та учасників судового процесу співробітник служби має право застосовувати спеціальні засоби і зброю в разі загрози життю суддів, учасників процесу, самих себе.

Ми створюємо окремі підрозділи швидкого реагування, які матимуть відповідні навички і зможуть навести лад і забезпечити громадський порядок під час судового засідання.

На плечі наших співробітників лягає і гарантування особистої безпеки суддів.

У разі відповідної ухвали суду про застосування заходів безпеки особисту охорону судді здійснюватимуть охоронці Служби судової охорони. А охоронятимуть суддю Вищого антикорупційного суду в разі потреби за його заявою. Охорону судді Вищого антикорупційного суду, членів його сім’ї, а також охорону житла судді забезпечуватимуть також «бодігарди» Служби судової охорони.

Співробітники нашої служби мають право затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються проникнути на територію й у приміщення суду, органів та установ системи правосуддя. Затриманих осіб, які вчинили правопорушення, передаватимуть працівникам поліції для вжиття відповідних заходів реагування.

— Чи зможуть працівники служби перевіряти, що відвідувачі проносять у суд?

— Такі повноваження в нас є. Триває процес встановлення на вході до судових установ відповідних технічних засобів охорони. За допомогою стаціонарних і переносних металошукачів співробітники служби виявлять будь-які заборонені предмети.

— Коли заплановано завершити етап формування служби і взяття під охорону всіх об’єктів судової гілки влади України?

— Ми розробили стратегію до 2022 року, яка спрямована на визначення пріоритетних напрямів становлення і розвитку служби, успішного виконання покладених на неї завдань, досягнення європейських стандартів у службовій діяльності.

Але вже до кінця цього року наші територіальні управління поетапно братимуть під охорону суди та інші об’єкти судової влади.

До 25 грудня в 15 областях, територіальних управліннях і в місті Києві та Київській області візьмуть під охорону судові установи, що дасть змогу звільнити від означених завдань працівників Національної поліції та Національної гвардії України.

Насамперед під охорону візьмуть судові установи, які розглядають резонансні справи. Адже саме там можуть виникати конфліктні ситуації, спроби зривів судових засідань та порушень громадського порядку, інші протиправні дії стосовно учасників судових процесів.

Наприклад, у Києві першим судом, який плануємо взяти під свою охорону, буде Вищий антикорупційний суд. Це дуже відповідальне завдання, і ми розуміємо усю його складність. Усю потрібну підготовчу роботу з визначення необхідної кількості співробітників нашої Служби для охорони приміщень Вищого антикорупційного суду, складання планів охорони і приміщень, і самих суддів вже проведено, й до кінця року ця судова установа перейде під нашу охорону.

Прийдешній 2020-й стане для нас визначальним. Саме до кінця наступного року плануємо взяти під охорону служби майже всі установи судової влади України. Але все залежатиме від обсягів бюджетного фінансування в наступному році.

Сподіваюся, що реалізація Стратегії розвитку служби до 2022 року дасть їй змогу стати міцним і надійним захисником судової гілки влади та громадян України, які братимуть участь у судових процесах.

Оксана ГОЛОВКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Валерій БОНДАР.  Народився 1969 року у Вінниці. У 1991 році закінчив Калінінградське вище інженерне училище інженерних військ. У 1999 році — Національну академію внутрішніх справ України. У 2006-му — Національну академію оборони України з відзнакою.

З 2014-го по 2018 рік брав безпосередню участь у бойових діях на сході України. Пройшов військовий шлях від командира взводу до заступника начальника штабу Головного управління Національної гвардії України.

7 червня 2017 року Указом Президента України призначений заступником командувача Національної гвардії України. 18 березня 2019 року Указом Президента України звільнений зі займаної посади.

Нагороджений орденом Данила Галицького, відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя».

21 березня 2019 року рішенням Вищої ради правосуддя призначений головою Служби судової охорони.