Нещодавно Нацбанк України оприлюднив стратегію пом’якшення валютних обмежень, повернення до гнучкого курсоутворення та таргетування. Головний фінансовий регулятор занепокоєний, що тривале регулювання ринку адміністративними заходами може мати негативні наслідки.

Нагадаємо, навесні заступник голови правління НБУ Юрій Гелетей зазначав, що ця стратегія — один зі структурних маяків меморандуму з МВФ, який визначатиме послідовність кроків з лібералізації валютних обмежень та повернення до гнучкішого курсового режиму. Отже, якщо не робити таких пом’якшень навіть в умовах жорстокої війни, то наслідки для фінансової системи країни та функціонування бізнесу можуть бути негативними.

Ризиковані дисбаланси

Без жорстких обмежень курс національної валюти до іноземних формується природним шляхом — попит і пропозиція на валютному ринку постійно балансують у пошуку цінової рівноваги. Якщо виникають перекоси в балансі попиту та пропозиції, курс змінюється до нового рівноважного рівня.

Імпортери, експортери й інвестори можуть купувати чи продавати валюту залежно від потреб і планувати свою діяльність з урахуванням курсових трендів.

«Повномасштабна війна зруйнувала звичайну мотивацію учасників валютного ринку, тож для збереження фінансової стабільності Нацбанку довелося запровадити жорсткі валютні обмеження та зафіксувати курс гривні до долара США. Таке адміністративне втручання допомогло збалансувати валютний ринок в умовах, коли ринковими методами це було б неможливо зробити», — зазначає голова правління БФ «Ліга банків України», експерт у галузі фінансів Олена Коробкова.

На її думку, адміністративні обмеження згладжують тимчасові перекоси на ринку, однак можуть призводити до накопичення дисбалансів, оскільки ринковий механізм балансування попиту та пропозиції в пошуку курсової рівноваги не діє.

Звісно, що рано чи пізно такі дисбаланси призводять або до раптових великих криз, або до нескінченної стагнації. Допускати цього не можна.

Зазначимо ще один негативний момент, який впливає на розгойдування обмінного курсу всередині країни: значне зменшення обсягів валютного ринку, адже ВВП нашої держави скоротився 2022 року на 30%. Тож зростає ризик різких змін курсу на міжбанку.

«У разі постійної нестабільності курсу в умовах війни ІПСО (сплановані дії з поширення недостовірної інформації на іноземну аудиторію задля досягнення певної мети, що робить активно росія. — О. Г.) матимуть вищі шанси на успіх, що може призводити до нагнітання панічних настроїв серед населення і, як підсумок, до ще більшої волатильності на ринку.

У разі значних змін курсу бізнесу треба буде закладати більший курс у вартість імпортних товарів для зменшення своїх ризиків. А це  позначатиметься на зростанні цін та збільшенні рівня інфляції», — вважає Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm.

Додамо, що ІПСО — справді сильний негативний чинник, що неабияк впливає на виникнення панічних настроїв не лише в пересічних громадян, які інколи досить нервово спостерігають за змінами цінників на валюту в обмінних пунктах та банках, а й серед представників бізнесу.

Принцип поступовості

Якими мають бути умови для скасування обмежень?

Головна умова — скасування певного валютного обмеження чи обмежень не має призводити до різкої зміни балансу попиту і пропозиції на валютному ринку, що могло б спричинитися до значних курсових коливань чи втрати міжнародних (золотовалютних) резервів.

«Із цього очевидно, що обмеження варто пом’якшувати та скасовувати поступово, із кожним кроком оцінюючи фактичні наслідки змін та актуальні макроекономічні умови», — зазначає Олена Коробкова.

Яскравий приклад такого —  скасування НБУ наприкінці червня 2023 року заборони на видачу готівкової іноземної валюти з рахунків для органів та підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій. Також було спрощено валютні обмеження для фінансування управління Генерального штабу Збройних сил України.

На думку Івана Нікітченка, доки триває війна з росією, ми не зможемо повністю повернутися до довоєнних умов. Але, як він констатує, зможемо досягати більшої макроекономічної стабільності, виходу інфляції на так званий цільовий рівень та стабільне збільшення обсягів економіки і валютного ринку.

Проте керівництво Нацбанку України дуже боїться різкого зняття обмежень, приміром, переходу від фіксованого курсу на плаваючий.

Це може спонукати наших громадян до масової закупівлі валюти. Адже у цьому разі курс гривні до долара чи євро може істотно зрости.

Про картковий туризм

Нині яскраві цифри свідчать, що населення дуже обережно поводиться в цьому сенсі. Приміром, якщо в 2020 року частка строкових депозитів становила 40%, то на 1 січня 2023-го цей показник був набагато меншим — 27,6% всіх видів банківських вкладів. Дуже популярні нині депозити до запитання. Тобто в разі виникнення якихось непередбачуваних ситуацій (загострення бойових дій) люди можуть швидко зняти ці гроші. Тут ідеться про гривневі вклади. І потім конвертувати у стабільну валюту.

Ще один ризик: множинність курсів. Якщо регулятор, переходячи до плаваючого курсу, щось зробить не дуже продумано, то це обернеться  бізнесом щодо заробляння на відчутній різниці між курсами валют.

А це фактично ми вже проходили. На початку широкомасштабної війни виник так званий картковий туризм, коли фізичні особи чимало заробляли на різницях курсу валют в Україні та різних європейських державах.

Але НБУ тут, як кажуть, не дрімав: він запровадив жорсткі обмеження щодо розрахунків за кордоном, і ситуацію вдалося вирівняти. Тому головний фінансовий регулятор, послаблюючи валютні обмеження, повинен запобігти повторенню таких негативних явищ.

Дорожня карта може корегуватися

НБУ розробив дорожню карту поступового пом’якшення валютних обмежень. Вона передбачає такі етапи. На першому регулятор  мінімізуватиме вищезгадувані множинності обмінних курсів та стимулюватиме кредитування і приплив інвестицій.

На другому — відновлюватиме торговельне фінансування, питання валютних ризиків банків та боргів. На третьому — лібералізуватиме валютні операції населення та розблоковуватиме виплати за кредитами й інвестиціями.

Однак Нацбанк України у стратегії описує, що певні кроки (зокрема в межах цих етапів) можна здійснювати раніше чи пізніше, ніж було передбачено спершу.

«Це може статися, якщо складуться умови, за яких відхилення від передбаченої послідовності визначатиметься як корисніше для економіки, валютного ринку та фінансової системи. Ретельний аналіз кожної окремої ситуації допоможе визначити, чи варто відхилятися від цієї послідовності та пріоритетності. Отже, цей план —  більше орієнтир для банківської галузі та бізнесу, як НБУ може рухатися і що є його пріоритетами на даний момент. І все може змінюватися залежно від умов на відповідний момент», — зазначає Іван Нікітченко.

Як вважає Олена Коробкова, стратегія систематизує зусилля НБУ у валютно-монетарній сфері й дає більше прогнозованості учасникам ринку.