Час вранішнього засідання Верховна Рада витратила не на заслуховування звіту Кабінету Міністрів, а на розгляд законопроектів, потрібних для виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму Європейським Союзом для нашої країни. Передовсім ідеться про законопроекти щодо процедури арешту майна та інституту спецконфіскації, а також Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

До порядку денного парламентарії також внесли проект закону щодо роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У фокус уваги народних обранців цього дня мали б потрапити економічні законопроекти щодо фінансової реструктуризації, Державного дорожнього фонду та заходів з економічної стабілізації державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». Однак часу на все забракло.

На що чекати прокурорам?

До обіду Верховна Рада ухвалила в першому читанні 282 голосами президентський проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій з лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно вдосконалення засад діяльності Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (№4056). Незалежну зовнішню оцінку діяльності Національного агентства проводитимуть щороку, а громадський контроль за його діяльністю забезпечується через громадську раду, до складу якої входять дев’ятеро осіб. Щорічний звіт нацагентства повинен містити надходження до спеціального фонду Державного бюджету та видатки з нього. Голові структури та його заступникам встановлюється надбавка за особливий характер роботи та інтенсивність обсягом до 75% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг. Рішення про перегляд цих виплат Кабмін ухвалюватиме також щороку.

До слова, нацагентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема як захід забезпечення позову — лише щодо позову, пред’явленого в інтересах держави, зі встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума й вартість яких дорівнює або перевищує 200 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року. Управління рухомим і нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється шляхом реалізації відповідних активів, їх технологічної переробки або передачі в управління. Національне агентство — головний розпорядник коштів, що надходять до спеціального фонду державного бюджету від управління активами.

264 голоси парламентарії віддали за основу проекту закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно вдосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» (№ 4054). Цей документ Президент вніс також як невідкладний. У другому читанні його голосуватимуть у четвер.

Проект закону представляв міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, ухвалення документа наблизить українське законодавство з питань спецконфіскації та арешту майна до європейських стандартів і дасть змогу вітчизняним правоохоронним органам повертати активи від осіб, яких найвищі корупціонери використовували як підставних, офшорних компаній, третіх осіб.

«У цьому проекті закону немає жодних питань, які стосуються спецконфіскації без рішення суду, відбирання майна в людини без вироку суду з основного кримінального провадження, накладення огульного арешту на будь-яке майно. Навпаки, цей документ надає додаткові гарантії для третіх осіб у частині саме судового захисту і контролю слідчих, коли вони ухвалюють рішення про арешт зокрема й речових доказів», — заявив міністр.

У пояснювальній записці зазначено, що цей законопроект розроблено для забезпечення реалізації повною мірою вимог ЄС. Невід’ємна частина лібералізації візового режиму — імплементація директиви ЄС від 3 квітня 2014 року 2014/42/EU про арешт та конфіскацію предметів злочинної діяльності й доходів від неї в ЄС.

Дискримінації тепер у нас нема

236 голосами «за» парламентарії ухвалили в першому читанні президентський проект закону про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо забезпечення прозорості в організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з метою виконання рекомендацій Міжнародного валютного фонду (№ 4055). В цілому його голосуватимуть 18 лютого. Згідно з документом, призначення на адміністративні посади у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру здійснюватимуть за результатами відкритого конкурсу.

231 голос народні депутати віддали за перше читання проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)» (реєстраційний №3501).

За основу та в цілому парламентарії ухвалили лише Закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування)» (реєстраційний № 3755). Нововведення має набути реальних обрисів уже цього року. А ще 252 парламентарії проголосували в цілому за закон, який передбачає внесення змін до процедури приватизації, зокрема скасування обов’язкового продажу 5—10% акцій стратегічних державних підприємств на фондових біржах під час їх приватизації.