Ветерани АТО/ООС обурюються безладом у місті Лисичанську через блокування депутатами міськради прийняття рішень, важливих дляжиттєзабезпечення міста. Варіантом розв’язання таких проблем вони вбачають введення в місті військово-цивільної адміністрації. Такі підсумки першої із запланованих зустрічей, що відбуваються в межах проєкту «Єдність ветеранів Луганщини  — у дії».

У Луганській області близько 9 тисяч осіб, які брали участь в АТО/ООС, їх об’єднують  16 громадських організацій.  У них майже однакові проблеми і спільне бажання брати активну участь у громадському житті рідного краю.

«Організації створено майже в кожному районі, а в містах Лисичанськ та Сєверодонецьк — по дві. Усі ці об’єднання мають активну громадянську позицію», — розповідає начальник відділу у Луганській області Міністерства у справах ветеранів України Сергій Копилов.

«Основні проблеми у ветеранській спільноті — боротьба за грошові виплати, пов’язані   з компенсацією за житло, надання земельних ділянок, фінансові труднощі, порушення прав ветеранів на соціальні гарантії, проблеми із здоров’ям  та бюрократія  державних  органів  під час  оформлення  пільг», — уточнює Сергій Копилов. 

Квіти до пам’ятного знака загиблим воїнам-учасникам АТО/ООС. Фото зі сторінки операції об’єднаних сил у фейсбуці

На його думку, всі ці проблеми взаємопов’язані, тому виокремити головну дуже важко. Але до найактуальніших можна зарахувати працевлаштування. За І квартал цього року на обліку в обласній службі  зайнятості зареєстровано 448 учасників АТО/ООС, професійне навчання пройшла 21 особа, 75 працевлаштовано. Але більшість ветеранів знову йдуть на військову службу за контрактом. І одне з пояснень цього феномену таке: у багатьох бійців, які повертаються із фронту, залишається певний емоційний відбиток тих подій. Найпоширеніша проблема ветеранів — адаптація до мирного життя.

Багато воїнів, які повертаються додому, мають посттравматичні стресові розлади, які так чи інакше впливають у подальшому на їхню психіку. Якщо людина пережила стрес щодо загрози втрати життя чи здоров’я, а майже всі, хто був на війні, це відчули, вона підсвідомо про це постійно пам’ятає. Найкраще рішення тут — реабілітація після повернення додому під наглядом психологів, психоневрологів, інших фахівців.

У Луганській області з 2018 року відкрито Центр відновлювального лікування та реабілітації ветеранів війни, де працюють психологи, які допомагають розв’язати психологічні проблеми ветеранів, надають фахову допомогу.

Але ветеранський загін Луганщини приростає новими побратимами і має на меті брати активну участь у громадському житті області.

Атовці цікавляться й безоплатною юридичною допомогою, місцем дляпроведення спільних заходів, зокрема пошуком приміщення для Veteran Hub у Лисичанську.

Тож на зустрічі з представниками місцевої влади прозвучала пропозиція про проведення конкурсу з підтримки (серед іншого фінансової) проєктів громадських ветеранських організацій. Адже в Луганській області 106 осіб мають статус членів сімей загиблих воїнів, вдів.

Їм усім потрібна всебічна допомога. «Відзначу і таку гарну ініціативу ветеранів, як створення музейних експозицій пам’яті про бойових побратимів. Такі музеї — це осередок історичної пам’яті про воєнні події в Україні, елементи патріотичного виховання молоді, формування позитивного  образу ветерана-героя, який став на захист незалежності та суверенітету України.

У Рубіжному, крім музею, створеного на базі Рубіжанського індустріально-педагогічного коледжу з ініціативи учасника бойових дій Андрія Трощія,  в міському музеї є сучасний зал з тимчасовою експозицією «Історія у фотографіях та експонатах із зони АТО 2014—2015 років поблизу міста Рубіжне», — розповідає начальник відділу в Луганській області Міністерства у справах ветеранів України.

До речі, наступна зустріч у межах проєкту «Єдність ветеранів Луганщини — у дії» відбулася саме в Рубіжному. На черзі Сєверодонецьк. І майже саме таким був бойовий шлях побратимів під час визволення української Луганщини у 2014 році.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»