Вибухами нас не залякати

Те, що сталося днями у Львові, укотре шокувало країну. Дільничний інспектор Надія Андрухів постраждала від вибуху, що пролунав під дверима опорного пункту. Через годину подібний вибух стався біля дверей іншого опорного пункту, внаслідок якого зазнав поранення 24-річний дільничний Роман Личак.

«Ще один робочий день і відзавтра разом з 13-річним сином Данилком вже у відпустці», — тішилася Надія і легкою ходою прямувала на роботу. Настрій мала просто прекрасний.

За звичкою взяла ключі із сумки і вже готова була відчинити двері, як раптом побачила перед ними порожній пакет від соку. Треба буде викинути, подумала, і механічно відсунула ногою непотріб… І саме в цю мить пролунав вибух…

Збіглися перехожі. Віталій Лабзенко, який проходив неподалік, кинувся до місця вибуху, викликав «швидку». За їхніми розповідями правоохоронці по крихті складатимуть деталі й обставини тієї трагедії, аби відтворити картину злочину. Місцевий житель пан Євген, приміром, згадає двох молодиків, які розпивали пиво неподалік о 6-й ранку. 

Звістка, що на замаскованій у пакеті від соку гранаті підірвалась дільничний інспектор Надія Андрухів, миттю розлетілась по району. «Попри юний вік, — розповідає заступник начальника райвідділу Шевченківського РВ УМВС України у Львівській області Тарас Дзюнька, — вміла знаходити спільну мову з людьми, їй вдавалося залагоджувати гострі конфлікти у родинах, між сусідами і серед молоді. Надія охоче бралася допомагати людям у найскладніших ситуаціях. Іноді сам дивувався, наче не тендітна дівчина в погонах працювала, а загартований мужчина! Ніколи не шукала способів викрутитись, відмовитись від складного завдання, не шукала поблажок».

Ніхто з місцевих не міг це зробити, запевняє Тарас Михайлович. І знову набирає номер телефона мами постраждалої Ірини Данилівни з надією почути добру звістку. Хоча звідки їй взятись? А як матері тримати себе в руках, коли стан дочки критичний, і вона — медик — добре розуміє значення цих слів? А вдома — бабуся, молодша донька та син Надії з діагнозом ДЦП…

Мати картає себе, що не стала відмовляти, коли донька вибрала професію правоохоронця. Раділа, що все у неї добре складалося: закінчила Львівський університет внутрішніх справ, працює. Піднімали на ноги онука Данилка і боролися із його тяжкою хворобою.

«Вміння допомогти, підтримати у цій сім’ї закладено, мабуть, на генетичному рівні, — розповідає співробітник прес-служби Львівського міського управління міліції Ірина Павлович. — Надя завжди з такою ніжністю і теплотою розповідала  про  свою родину, про свого синочка, вміла зарядити позитивом. Мимоволі дивувалася, як їй вдавалося залишатися оптимісткою. Надя ніколи не скаржилася на труднощі».

Того самого дня з інтервалом у годину від вибуху постраждав інший дільничний інспектор у Львові — 24-річний Роман Личак. І теж біля опорного пункту на вулиці Плуговій, 8. У словах завідувача відділенням анестезіології Львівської лікарні швидкої допомоги Зоряни Біди позитивних прогнозів немає, бо стан потерпілих залишається важким. Вже проведено кілька операцій, Надію готують до нових. На прохання медиків здати кров для потерпілої відгукнулося понад півсотні містян. Організовано збирання коштів, необхідних для лікування. А весь Львів молиться за одужання правоохоронців.

А ТИМ ЧАСОМ

Президент вручив постраждалим державні нагороди

Під час робочої поїздки Президент України Петро Порошенко у Львові відвідав у лікарні двох дільничних міліціонерів, поранених від вибухів біля дільничних пунктів міліції 14 липня. Глава держави вручив постраждалим високі державні нагороди: капітану міліції Надії Андрухів —  орден Княгині Ольги III ступеня, а старшому лейтенанту міліції Романові Личаку — медаль «За бездоганну службу» III ступеня.

Президент поспілкувався з батьками поранених. «Справа честі для правоохоронних органів — обов’язково знайти тих, хто вчинив цей теракт, і покарати винуватців, — наголосив Петро Порошекно. — Ми все зробимо для того, щоб знайти і покарати тих, хто підняв руку на дільничного. Щоб у Львові і ніде в Україні не вибухали бомби. Теракти у Львові — це замах на всю Україну. Але нас не залякати».

Життя офіцера — 15 тисяч доларів

СИТУАЦІЯ.Саме стільки російські спецслужби обіцяють виконавцям за смерть українського військовослужбовця, граючи на їхній жадібності й зубожінні

Днями співробітники Луганського обласного управління СБУ заарештували виконавця вибухів у Міловському районі, які навесні цього року призвели до руйнування радіолокаційної станції, поранення прикордонника і ледь не коштували життя офіцерові. Зараз триває слідство у справі, але вже з’ясовано, що замовники терористичних актів — представники ФСБ Росії.

Як завербували контрабандиста

У Міловому 24 березня вибухнув автомобіль, на якому їхав військовослужбовець. Молодий чоловік отримав осколкові поранення і був контужений, але вижив; 8 квітня знищено вибухом радіолокаційну станцію на території військової частини; 22 квітня у спальному районі селища вибухнув автомобіль, який господар залишив біля під’їзду свого дому. 

Машина належала співробітникові СБУ. Його колеги не сумнівалися в тому, що це теракт. Експертиза підтвердила: вибух спровокований приведенням у дію спеціального пристрою. «Розкриття цих злочинів стало для нас питанням честі, — підкреслює начальник оперативного підрозділу управління СБУ в Луганській області. — Невідомі злочинці цілком могли організувати черговий вибух у місці масового скупчення людей».

Спільними зусиллями правоохоронці вийшли на 31-річного жителя селища, який заробляв на життя контрабандою. Взяли його прямо в ліжку. У нього вдома виявили та вилучили тротил, детонатори, три пістолети і магазини до них, а також прилад для приведення в дію вибухового пристрою, який використовують у військах Російської Федерації. Правопорушник не запирався. І почав розповідати: він, як і багато хто в селищі, яке вулицею ділиться на російське Чертково та українське Мілове, заробляв на життя дрібною контрабандою. З початком війни виникли фінансові труднощі. Щоб тримати свій контрабандний «бізнес» на плаву, набрався кредитів, які віддавати було нічим. Одного разу в гостях у знайомої дами в сусідньому Черткові контрабандист Михайло (ім’я змінено. — Авт.) познайомився з таким собі Григорієм, який запропонував йому за винагороду перенести через кордон пакунок. Михайло взявся виконати «замовлення», переніс пакет з російської території на українську, але, опинившись удома, не втримався — зазирнув усередину. У пакунку лежали магніт, дроти, рація, щось на зразок пластиди.

Наступного дня з’явився чоловік від Григорія, який назвався Михейовичем, забрав пакунок і заплатив Михайлу три тисячі російських рублів. Михейович розпитував про співробітників правоохоронних органів. Михайло подумав, що тут пахне великими грошима, і взявся набивати собі ціну. А тут якраз проїхала машина того самого співробітника СБУ, який, Михайло це знав, займається боротьбою з контрабандою. Знав він і місце його проживання. Михейович зрозумів, що Михайло може бути йому корисним — за гроші готовий на будь-що.

Потрібен саме «200-й»

Вербовка пройшла швидко. Григорій виявився співробітником спецслужб Росії, пов’язаний з ним Михейович — фахівцем з вибухової справи. Росіянин прочитав контрабандисту коротку політінформацію про поточний момент: «треба допомогти Росії», «слід боротися проти хунти», «за співпрацю щедро заплатимо». А далі Михейович учив Михайла управлятися з вибуховим пристроєм.

Перший теракт, який запланував Григорій, мав відбутися на території військової частини. Потрапити на режимну територію майже не можливо. Але з’ясувалося, що у Михайла в цій частині служив знайомий контрактник, якому він по секрету повідомив, що співпрацює з ФСБ Росії і має точну інформацію про те, що російська армія планує обстріл військової частини, внаслідок якого буде багато жертв. А от якщо потихеньку підірвати радіолокаційну станцію, росіянам цього вистачить, і люди не загинуть.

Замість того, щоб поставити до відома керівництво підрозділу, легковірний військовослужбовець вночі пропустив терористів на територію частини. Щоправда, принесений ними масивний вибуховий пристрій чомусь не спрацював. Наступної ночі контрактник дав указівку своєму підлеглому, щоб той знову пропустив зловмисників на територію військової частини. Цього разу станцію підірвали.

Наступною мішенню боротьби з «хунтою» став прикордонник. Кандидатуру вибрали тому, що цей військовослужбовець був родом із Західної України, тож чистий бандерівець. Прикордонник їздив на «Ниві». Підривник Михейович замінував його машину. Михайлові поставили завдання: стежити за «Нивою» та привести вибуховий пристрій у дію, коли прикордонник заїде на територію військової частини або поставить автомобіль на автостоянку. Тобто вибух мав прогриміти там, де багато людей і машин. Росіянам потрібен був резонанс. Але сталося непередбачуване — пристрій здетонував під час руху машини і вибухнув. Військовий постраждав, але незабаром оговтався. Резонансу, на який очікували російські куратори, не вийшло.

І ось тоді, плануючи замах на співробітника СБУ, росіянин акцентував: «Має бути саме «200?й»!» У ніч із 20 на 21 квітня спільники приїхали до будинку офіцера, Михейович швидко прикріпив до його машини вибуховий пристрій і проінструктував Михайла, яку кнопку натиснути, щоб привести його в дію. І нагадав про мету — тільки «200?й»!

Згодом, уже спілкуючись зі слідчими СБУ, Михайло з тремтінням у голосі говорив, що він морально був не готовий вбити людину, хоча й розумів, що саме за смерть отримає гонорар. З ранку до вечора він слідкував за своєю жертвою, але тільки увечері натиснув кнопку. На щастя, тоді, коли чоловік увійшов у будинок...

Гонорар узгоджують у Москві

Михайла тримають під вартою, триває досудове розслідування за ст. 258 Кримінального кодексу України (вчинення терористичного акту). Як правило, затримані бойовики і терористи сподіваються, що ув’язнення триватиме недовго, що їх обміняють на когось із полонених українських бійців. Буває й таке. Але тільки не з терористами та вбивцями. З урахуванням тяжкості скоєного, СБУ позбавила злочинця такої можливості. Він сидітиме від 7 до 12 років (як суд вирішить). Співучасть у скоєнні теракту інкримінують і двом військовослужбовцям, які сприяли проникненню терористів на територію військової частини та підриву радіолокаційної станції. Їх також затримали, вони чекають суду в СІЗО.

…Обіцяні 15 тисяч доларів за «голову» офіцера СБУ контрабандист так і не отримав. За прикордонника — теж ні копійки. Куратор від ФСБ запевняв: «Ти потерпи, скоро заплатять. Але ж сума велика — справа серйозна, тож це узгоджують на рівні Москви». Швидше за все, ніхто нічого і не збирався йому виплачувати. Зачепили жадібну і безпринципну людину за живе і тримали на гачку. Життя своє він загубив. Усього за три тисячі російських рублів! 

Ярослав ГЕЛИН 
для «Урядового кур’єра»