Якщо спробувати охарактеризувати Драбівський район, що на Черкащині, з погляду економіки, обов’язково впаде в око значна потужність його агропромислового комплексу. Район і справді займає помітне місце в області з його 58 сільськогосподарськими підприємствами різних форм власності та 92 фермерськими господарствами, які разом обробляють майже 78 тисяч гектарів угідь. Крім того, виробляють продукцію1423 особисті селянські господарства, що має для району неабияке значення.
Характерна риса економіки району — її стабільність. Попри примхи погоди, цього року зібрано великий урожай зернових та зернобобових культур, соняшнику, сої, кукурудзи. Досягнуто позитивної динаміки в розвитку тваринництва. Після спаду попередніх років швидко зростає чисельність великої рогатої худоби. Нині у сільгосппідприємствах району і в господарствах населення утримують понад 5 тисяч корів, кількість яких порівняно з минулим роком зросла на 183 голови. За дев’ять з половиною місяців від кожної корови одержано по 3500 кілограмів молока, що також непогано, адже до кінця року цей показник зросте.
Триває матеріально-технічне переоснащення підприємств, залучення інвестицій для значного підвищення ефективності виробництва. У районі успішно працюють програми підтримки розвитку обслуговуючих кооперативів і дорадчої діяльності, спрямовані на задоволення потреб особистих селянських і фермерських господарств, господарських товариств та сільського населення.
Коли керівник на місці
Усі, з ким довелося говорити, а це керівники багатьох господарств, прості трудівники, жителі сіл, відзначають певну стабілізацію економіки, яку пов’язують із грамотним керівництвом райдержадміністрації та її відділів. Голова райдержадміністрації Іван Гайдай, який багато років віддав службі в армії, має відповідну освіту та досвід управлінця, зумів налагодити ефективну взаємодію всіх підрозділів виконавчої влади, тісний зв’язок із трудовими колективами, територіальними громадами. Тому, як зазначив відомий у районі генеральний директор ТОВ «Продсільпром» Сергій Буцько, зростає довіра до місцевої влади, люди вносять пропозиції, спрямовані на поліпшення соціально-економічної ситуації, багато з яких утілюють у життя.
Саме завдяки ініціативі знизу в районі за останні роки багато змін на краще. Ось один з яскравих прикладів. Триває успішна реалізація обласної цільової програми «Інноваційні школи Черкащини». Багато зроблено зокрема в загальноосвітній школі-гімназії імені С. Васильченка, де впроваджують модель неперервної економічної освіти. Приміщення навчального закладу капітально відремонтовано, оснащено найновішими засобами, зокрема найсучаснішими комп’ютерами та мультимедійним устаткуванням. На умовах співфінансування обласного та районного бюджетів придбано кабінети фізики, хімії, лінгафонний. Облаштувати кабінети і класи стендовою наочністю допомогли спонсори. Досвідчений високопрофесійний педагогічний колектив забезпечує високий рівень знань учнів, готовність випускників до суспільно корисної праці.
Завдяки капітальному ремонту змінюється і спортивний комплекс районного центру культури і дозвілля. Тут створено всі умови для занять фізичною культурою, підготовки спортсменів високого класу. Сам центр культури і дозвілля відповідає всім вимогам до закладу, діяльність якого спрямована на створення і популяризацію культурних надбань. Музична школа, численні гуртки, театральні колективи — все тут працює на розвиток талантів, якими багата Драбівщина.
Виїзні прийоми громадян, часті спілкування з трудівниками району, без яких Іван Гайдай не мислить своєї роботи, дають серйозні поштовхи для впровадження нового, залучення інвестицій. Один з нових інвесторів компанія «ДЖЕЙ ЕС 2» розпочала будівництво сонячної електростанції потужністю 15 мегаватів у селищі Шрамківка, куди вкладуть майже 10 мільйонів євро. Крім дешевої електроенергії для споживачів району, здійснення цього проекту забезпечить робочими місцями і достойною зарплатою багатьох місцевих жителів. Ще одну таку електростанцію на 30 мегаватів планують збудувати в селі Михайлівка.
Ініціатива знизу
Прикмет стабілізації, а то й економічного зростання на Драбівщині чимало. Та й про розвиток соціальної сфери підприємці турботу виявляють. Щоправда, здебільшого ті, хто зареєстрований на території району. Великі ж холдинги, які сплачують податки за місцем реєстрації в інших регіонах (а таких чимало), не поспішають вкладати в розвиток сільських територій. Працюючи в умовах недобросовісної конкуренції, вони сплачують власникам земельних паїв більше, ніж можуть собі дозволити малі господарства, заохочуючи селян до укладення угод про оренду землі на тривалі строки. Тим часом страждає соціальна сфера, яка лишається на голодному пайку. Внаслідок такого ставлення чимало сіл занепадають. Як бідкається начальник районного управління агропромислового розвитку Віктор Хрущ, щороку кількість сільського населення в районі зменшується майже на 500 людей. Якщо так триватиме надалі, то років через 30 села можуть вимерти.
Найбільша біда — розбиті вщент дороги. До деяких сіл особливо в осінньо-зимову пору не можна добратися. Як же жити там — без належного торговельного, медичного, культурного обслуговування? Навіть ті незначні кошти, розповідає Іван Гайдай, передбачені на будівництво та ремонт доріг (а це субвенція з районного, сільських та селищних бюджетів обсягом 3,4 мільйона гривень), місцева філія ДП «Черкаський облавтодор» через недоліки в організації роботи, слабке постачання матеріалів освоює надто повільно. Станом на 1 листопада використано лише близько 2,7 мільйона гривень. Це крапля в морі з огляду на жалюгідний стан дорожнього покриття шляхів загального і місцевого користування. Через нестачу ресурсів простоює й асфальтний завод, створений з ініціативи жителя села Ковалівки Василя Монастирного.
Незначні відрізки полагоджених цього року шляхів тільки посилюють розпач селян. Численні звернення про катастрофічний стан доріг змушують місцеву владу шукати шляхи розв’язання проблеми. Як стверджують керівники району, авторитетні господарники, вихід можна знайти. Ним могло б стати внесення змін до чинного законодавства, зокрема земельного, в частині організації соціального партнерства.
— Чому б не повернутися до проекту закону України від 22 липня 2014 року про соціальне партнерство між органами місцевого самоврядування та землекористувачами, який свого часу з різних причин відхилили? — міркує Іван Гайдай. — Проаналізувавши можливості сільськогосподарських підприємств, ураховуючи їхні прибутки від продажу вирощеної продукції, зокрема зерна, як підрахували фінансисти, проблему доріг можна розв’язати дуже просто: законодавчо зобов’язати виробників вносити щороку до спеціально створеного дорожнього фонду 2—3% прибутків. Як свідчать прості розрахунки, це дасть змогу збудувати за рік майже 60 кілометрів доріг. З огляду на те що протяжність шляхів у районі становить приблизно 310 кілометрів, проблему можна розв’язати за кілька років. Характерно, що такі пропозиції надходять від самих товаровиробників, які усвідомлюють значення шляхів сполучення для економіки району, соціального здоров’я регіону. Приміром, з такою пропозицією до райдержадміністрації звернулися від імені селян голова асоціації фермерів та приватних землевласників району Валерій Перепелиця, генеральний директор ТОВ «Продсільпром» Сергій Буцько. Вважаємо, що пропозицію варто розглянути на державному рівні, адже проблему слід розв’язувати якнайшвидше, не чекаючи державних інвестицій.
Дорожній фонд запрацює вже наступного року
Над проблемою прискорення ремонту та поліпшення якості доріг працюють і в облдержадміністрації. Як повідомив начальник управління транспорту, дорожнього господарства та оборонно-промислового комплексу Сергій Чубань, з 1 січня наступного року облдержадміністрація отримає повноваження з управління дорогами загального користування місцевого значення. Це майже 71%, або 4372 кілометри автошляхів на території області. А дороги загального користування державного значення залишаться на балансі Служби автомобільних доріг у Черкаській області. Йдеться про 1770 кілометрів шляхів.
Посадовець зауважив, що 2018 року запрацює дорожній фонд. Він дасть змогу вчасно та в повному обсязі виконувати необхідні роботи на найбільш проблемних місцевих автомобільних шляхах області, оскільки цільові кошти з нього надаватимуть у найкоротші терміни за рішенням депутатів обласної ради. Головним розпорядником коштів дорожнього фонду будуть обласні державні адміністрації.
— З нового року набирають чинності ще два закони, за якими передбачено створення Державного дорожнього фонду у складі спеціального фонду державного бюджету, — зауважив Сергій Чубань. — Також визначено джерела формування фонду і напрями використання коштів. Крім того, місцеві бюджети отримають субвенцію з держбюджету на фінансове забезпечення утримання й будівництва автодоріг загального користування місцевого значення.
Додамо, що фонд наповнюватиметься з трьох джерел: акцизного збору, ввізного мита на нафтопродукти та імпортованих на митну територію України транспорту і шин. Однак на повну фонд почне працювати тільки у 2020 році. У наступному ж поки що половину податків спрямують на дороги.
Ми в Google+