Першу п’ятницю жовтня Президент Петро Порошенко провів у Астані. До Казахстану він прибув із офіційним візитом уперше. Урочисто, як того вимагає протокол, його та першу леді України в залі президентського палацу «Акорда» зустрічав Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв.

Пролунали гімни обох країн, глави держав оглянули стрій воїнів почесної варти Казахстану та представили склади делегацій. Це прелюдія перед зустріччю президентів у форматі «віч-на-віч» і стартом українсько-казахстанських переговорів у розширеному складі.

У Петра Порошенка й Нурсултана Назарбаєва не виникло жодних проблем із порозумінням. Фото Миколи ЛAЗAРЕНКA

Про що говорили Президенти

Петро Порошенко подякував Нурсултану Назарбаєву за чітку позицію його країни з підтримки територіальної цілісності й суверенітету України на міжнародній арені. Лідери країн найбільше говорили про потенціал у розвитку енергетики, космосу, машинобудування, культурних зв’язків. Скориставшись нагодою, Петро Порошенко привітав колегу із 550-ю річницею створення Казахського Ханства.

Результати переговорів делегацій у розширеному складі президенти означили у Спільній заяві. В ній ідеться про готовність поглиблювати відносини у політичній, торговельно-економічній, науково-технічній, культурно-гуманітарній сферах. Глави держав дотримуються фундаментальних принципів міжнародного права, поваги до суверенітету й територіальної цілісності, а відтак мають спільну позицію задля реалізації в повному обсязі мінських домовленостей 2014–2015 років.

На їхню думку, слід поглибити взаємодію в інтересах забезпечення миру і безпеки у межах універсальних і регіональних організацій, консолідувати зусилля в боротьбі з міжнародним тероризмом, організованою злочинністю і незаконним обігом наркотичних засобів.

Пріоритетами взаємовигідної співпраці для України та Казахстану визначено такі: паливно-енергетична та сільськогосподарська галузі, енергетичне, транспортне, гірничошахтне, агропромислове машинобудування, створення інфраструктурних об’єктів.

За головний напрям співпраці взято організацію на території Казахстану спільних підприємств з виробництва нафтогазового обладнання, залізничної продукції, комунальної, дорожньо-будівельної та підйомно-транспортної техніки, гірничошахтного устаткування. Україна технологічно допомагатиме цій Республіці будувати комбікормові заводи, елеваторні й зерноочисні комплекси та молочнотоварні ферми.

Окрім цього, президенти вважають за потрібне налагоджувати коопераційні зв’язки між підприємствами і компаніями обох країн. У цьому контексті актуальна тематика Міжнародної виставки ЕКСПО-2017 «Енергія майбутнього». Захід сприятиме взаємному збагаченню технологій у галузях енерговиробництва й енергозбереження.

Сторони зазначили, що приєднання Республіки Казахстан до Світової організації торгівлі створює сприятливі передумови для збільшення двостороннього товарообігу. Зокрема Нурсултан Назарбаєв підтримав ініціативу України приєднатися до діалогового Форуму «Азія — Європа» (ASEM).

За підсумками переговорів на вищому рівні підписано План дій Україна — Казахстан на 2015—2017 роки («Дорожня карта-55»), де визначено ключові вектори співпраці на найближчу перспективу.

Відродження Шовкового шляху

До слова, офіційний візит до Казахстану Президент розпочав під вечір 8 жовтня зустріччю з Прем’єр-міністром цієї Республіки Каримом Масімовим. Він привітав завершення переговорів про вступ Казахстану до СОТ: «Запуск зони вільної торгівлі України з Європейським Союзом з 1 січня 2016 року та членство Казахстану в Світовій організації торгівлі створять додаткові можливості для посилення торговельно-економічної співпраці між нашими країнами».

Співрозмовники обмінялися досвідом впровадження реформ та визначили низку інфраструктурних проектів, у яких можуть взяти участь українські виробники. Здебільшого йшлося про будівельну, машинобудівну, нафтогазову й аграрну галузі.

А ще Петро Порошенко та Карим Масімов порушили тему диверсифікації газопостачання в Україну. У фокус їхньої уваги потрапили питання розширення транспортної інфраструктури для перевезення вантажів з Азії до Європи через Казахстан та Україну. Мається на увазі запровадження проекту в межах ініціативи «Економічний пояс великого Шовкового шляху» за маршрутом Західний Китай — Західна Європа.

Як повідомляє прес-служба Президента, посилаючись на дані Держстату України, за підсумками першого півріччя 2015 року загальний обсяг торгівлі України з Республікою Казахстан становив 544,1 мільйона доларів. Позитивне для України сальдо сягнуло 237 мільйонів доларів.

Прохання розширити ринки

Під час переговорів президентів у розширеному складі брав слово і віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Він заявив, що Україна налаштована на поглиблення торговельних відносин і докладе зусиль для збільшення взаємної торгівлі. Він довів до уваги членів казахстанської делегації позицію українських товаровиробників, які хочуть зберегти і розширити торговельні відносини з Республікою.

«Нашим урядам і відповідальним за вирішення цих питань міністерствам і відомствам необхідно активізувати спільну роботу з удосконалення торговельного режиму, мінімізації наявних вилучень і обмежень у взаємній торгівлі, поліпшення структури торгового балансу, збільшення частки поставок високотехнологічної та наукомісткої продукції, практичного втілення спільних проектів, — цитує слова Геннадія Зубка прес-служба Мінрегіону. — Ми дуже зацікавлені в подальшому розвитку торговельно-економічних відносин з Казахстаном, насамперед у паливно-енергетичній галузі, транспорті, промисловості».

Актуальною проблемою для вітчизняних товаровиробників він назвав ускладнення доступу продукції на казахстанський ринок. А через конкурентні переваги товаровиробників Росії та Білорусі і членів Митного союзу і ЄАЕС українські товари харчової, машинобудівної, хімічної, металургійної галузей поступово витісняють із казахстанського ринку.

Саме тому наша сторона сподівається, що Казахстан з позицій члена ЄАЕС послідовно відстоюватиме інтереси, пов’язані із взаємовигідним співробітництвом з країнами, незалежно від їх членства в тих чи тих інтеграційних об’єднаннях.

Певну стурбованість спричиняють і негативні тенденції до скорочення обсягу торгівлі товарами та послугами між країнами, а також скорочення взаємних інвестицій. «Нинішні складнощі ми пов’язуємо з падінням виробництва в Україні на тлі курсу Казахстану на імпортозаміщення та з торговельними обмеженнями, що застосовують у межах Митного союзу», — резюмував Геннадій Зубко.

До слова, під час зустрічі із представниками ЗМІ Петро Порошенко заявив, що Казахстан для України — це «вікно в Азію». «Буде цікаво побачити розвиток співпраці між НАК «Нафтогаз України» та АТ НК «КазМунайГаз». Ми окремо зупинилися на постачанні казахського вугілля в Україну для забезпечення диверсифікації наших джерел енергопостачання», — наголосив глава держави.