На жаль, в Україні набув значного поширення так званий тіньовий обробіток: земельні ділянки здають в оренду за готівковий розрахунок, при цьому договорів про оренду цих ділянок не укладають і не реєструють, а відповідних доходів власників ділянок ніде не враховують, що дає їм можливість претендувати на отримання субсидій та інших видів соціальної допомоги. Та й ті, хто обробляє, теж не нарікають: податкове навантаження на легально оброблюваний 1 га товарної сільськогосподарської землі становить понад 1400 грн, тоді як тіньові фермери платять до 100 грн з 1 га.

Є обґрунтовані підозри, що у виграші також місцеве чиновництво: адже не можуть районні чиновники не знати, що ділянку, яка у їхній звітності фігурує як необроблена, насправді обробляють! Отож ті, хто її обробляє, певна річ, діляться із місцевим начальством, аби те не помічало, що коїться у нього під носом. Крім того, тіньовий обробіток породжує тіньовий ринок нелегально виробленої продукції, а це також безмежне поле для корупції.

А хто опиняється у програші? Перш за все, держава, яка втрачає податки. І не лише вона — страждають також фермери, які легально працюють: у змаганні з тіньовиками вони завжди будуть у програші. Адже останні, не сплачуючи податків, мають змогу більше платити власникам ділянок за оренду, відповідно ті сільгоспвиробники, котрі працюють офіційно, втрачають конкурентоспроможність на ринку прав оренди. У 2017 році частка землі, що перебуває у тіньовому обробітку, сягнула близько 30% всіх сільськогосподарських земель.

Для подолання такої негативної тенденції Громадська спілка «Все­українська аграрна рада» (ВАР) розробила і протягом цього  тижня подасть до Міністерства фінансів пропозиції щодо боротьби з тіньовим ринком сільськогосподарської продукції в Україні. Відповідні ініціативи заступник голови ВАР Михайло Соколов представив 31 серпня під час наради Мінфіну, на якій відбулося обговорення шляхів зменшення частки тіньового ринку зерна та повернення валютної виручки за операціями з постачання зернових культур, повідомляє прес-служба ВАР.

Фото Володимира ЗAЇКИ

ВАР пропонує:

1. Врегулювати у Податковому кодексі питання щодо запровадження мінімального пасивного доходу, який може отримати власник від свого майна, та встановити його граничні величини. Наприклад, наявність у власності або користуванні платника податку ділянки сільськогосподарської землі площею понад 1 га апріорі означатиме для держави наявність у нього доходу від її використання. Визначений дохід використовуватимуть для розрахунку величини податку за встановленою ставкою податку з доходу фізичних осіб (ПДФО). При цьому рішення щодо запровадження мінімального пасивного доходу та встановлення його точного розміру мають належати до повноважень органів місцевого самоврядування.

2. Запровадити диференційовані ставки єдиного податку для четвертої групи, за якими конкретний розмір ставок податку з 1 га залежатиме від категорії сільськогосподарських угідь або земель водного фонду.

3. Передбачити сплату ПДФО з орендної плати за нерухоме майно, зокрема земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням такого нерухомого майна. Це створить реальний стимул для органів місцевого самоврядування і податкових інспекцій домагатися повної сплати податку на доходи, отримані від використання відповідного майна, а значить, боротися з тіньовим ринком оренди нерухомості.

Більше того, згідно з внесеними пропозиціями, контролювати, як насправді використовуватимуть відповідне майно, зможуть лише органи місцевого самоврядування та органи Державної фіскальної служби, на території яких таке майно міститься, а не ті, де зареєстрований його власник.

Нагадаємо, раніше питання щодо важливості детінізації ринку зерна в Україні ВАР озвучила 27 серпня під час круглого столу щодо пріоритетних завдань Комітету ВРУ з питань аграрної політики і земельних відносин на період роботи 9-ї сесії ВРУ 8-го скликання.