Уряд насамперед фокусує увагу на опалювальному сезоні. Тому у промові на черговому засіданні уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що вже 70% будинків та соціальної інфраструктури підключено до тепла. І щодня ця цифра збільшується.

 За даними обласних військових адміністрацій, готовність до опалювального сезону — 100%, але в неприфронтових областях підключено ще не всі об’єкти через м’які погодні умови. У деяких регіонах уже запущено 100% котелень. Уряд на постійному контакті з місцевою владою і робить усе, щоб у домівках українців було тепло.

«Досі перебуваємо під постійною загрозою російських терористичних атак. За час повномасштабної війни уражено понад 400 об’єктів критичної інфраструктури у галузі електро- й теплопостачання. Переважно це котельні. Найбільше на Харківщині, Київщині, Донеччині. Терористи також вивели з ладу енергоблоки ТЕС і ТЕЦ. У режимі 24/7 усе намагаємося відновити.

Усім нам потрібно бути готовими до різних сценаріїв і навіть надзвичайних ситуацій. Насамперед така готовність має бути з боку місцевої влади у вигляді облаштування розгалуженої мережі пунктів обігріву. Кожен голова ОВА, міський голова та очільник громади особисто відповідальний за підготовку до суворих зимових випробувань», — цитує слова Прем’єра департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Щодо стану української енергетики, то за останні п’ять тижнів обстріляно десятки підстанцій Укр­енерго. Деякі по кілька разів.

«Героїчними зусиллями наших енергетиків відновлюємо пошкоджене та зруйноване обладнання. Дякуємо їм щодня за самовіддану працю та світло в наших домівках. Уся ця робота потребує значних фінансових ресурсів. На відновлення генерації пошкоджених ТЕС і ТЕЦ потрібно понад 2,5 мільярда гривень, а на приведення до ладу об’єктів операторів системи розподілу електроенергії, за найскромнішими підрахунками, — приблизно 5 мільярдів», — зазначив очільник уряду.

Кордони мають об’єднувати

За словами Дениса Шмигаля, планові відключення споживачів від електроенергії триватимуть. З 10 до 31 жовтня вони стосувалися понад 9 мільйонів людей. І це вимушена міра, щоб зберегти цілісність енергосистеми країни й убезпечити її від перевантажень.

«Як і в минулі тижні, свідоме споживання українцями електроенергії, особливо в пікові години, допоможе енергетикам. Це внесок кожного в енергостійкість. Не можна відкидати нових ударів росії. Нині в кожному регіоні здійснюють комплексні заходи для захисту енергоінфраструктури, посилюється наша ППО. Українська енергосистема інтегрована із європейською, і це також дає додаткові можливості для балансування нашої мережі.

Загалом рух України до Європи набуває дедалі практичнішого виміру. Один з аспектів цього шляху — збільшення торгівлі з ЄС та нова логістика на західних кордонах. Модернізація і розширення прикордонної інфраструктури — один із ключових елементів цієї стратегії. Днями відкрито новий пункт пропуску на спільному кордоні України й Румунії. Перший з 1998 року, який збудували з нуля. Але не останній. Разом з нашими європейськими сусідами на заході працюємо над тим, щоб кордони нас не роз’єднували, а об’єднували», — констатував Денис Шмигаль.

У цьому контексті уряд ухвалив рішення про розширення акваторії морських портів на Дунаї.

«Ідеться про порти в Ізмаїлі, Рені та порт «Усть-Дунайськ». Нам вдалося за останні пів року збільшити вантажообіг цих портів із 30 тисяч тонн на місяць до 1,7 мільйона тонн — у понад 50 разів. Це не межа. Бачимо, що в чергах на вхід до цих портів буває до сотні суден, тому працюємо над розширенням їхньої пропускної спроможності. І сьогоднішнє рішення уряду спрямовано саме на це. Воно дасть змогу підвищити безпеку судноплавства на Дунаї. Завдяки відкриттю нових пунктів пропуску та розширенню акваторії дунайських портів зможемо наростити експорт та посилити економічну стабільність», — прокоментував Прем’єр.

Подолання  енергокризи

Уряд розширив список імпортних товарів, звільнених від ввізного мита, та податку на додану вартість, які допоможуть покращити енергозабезпечення у країні.

«З огляду на виклики в енергетичній системі України в умовах воєнного стану виникає необхідність забезпечення потреби населення та бізнесу відповідним обладнанням: генераторами, трансформаторами тощо. Таке рішення уряду — крок до подолання енергетичної кризи у країні, що виникла через терористичні атаки рф», — цитує слова першого віцепрем’єр-міністра — міністра економіки Юлії Свириденко прес­служба Мінекономіки.

Передбачено розширення відповідного списку за такими позиціями: електрогенераторні установки; трансформатори (крім товарів цивільної авіації); акумулятори електричні, зокрема сепаратори для них; електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах для напруги понад 1000 В; електрична апаратура для комунікацій або захисту для напруги не більш як 1000 В, з’єднувачі для оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів або кабелів; пульти, панелі, розподільчі щити; ізолятори; обладнання та пристрої для фільтрування або очищення води.

У Мінекономіки нагадують, що відповідні податкові зміни ініційовано за дорученням Президента України Володимира Зеленського. За оцінками міністерства, скасування ПДВ та ввізного мита дасть змогу знизити ціни та наситити український ринок товарами, що допоможуть громадянам та бізнесу пережити періодичні відключення електроенергії під час цього зимового сезону.

Бронювання працівників

Напередодні Кабмін продовжив чинність відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.

Міністерство аграрної політики та продовольства інформує, що набула чинності урядова постанова від 4 листопада 2022 року №1259, яка на  місяць автоматично продовжує строк дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Мінекономіки,  термін дії яких не закінчився на день набрання нею чинності. Бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу можливе тільки через кабінет запитів на бронювання.

Бронюванню підлягають війсь­ковозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для забезпечення функціонування цих органів та виконання мобілізаційних завдань.