Дозволяти чи ні? Продавати чи ні? Ці питання раз по раз постають перед суспільством у періоди зміни влади та її пріоритетів. Попри позитивні зрушення у психології власників і закордонний досвід, десь у глибині душі виринають елементи сумніву. Пошуку відповідей на непрості запитання, які ставить перед нами анонсована урядом земельна реформа, було присвячено конференцію щодо реформи управління земельними відносинами «Земля як фактор розвитку українського села».

Запропонована владою модель відкритого ринку землі передбачає, що купувати або продавати її зможуть лише наші громадяни й вітчизняні компанії. «Страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, — це маячня», — запевняв учасників зібрання Президент Володимир Зеленський. А широке публічне обговорення та слушна аргументація сприятимуть розвіюванню канонічних міфів і упереджених думок.

«Земля — це власність громадян, і в них нарешті має з’явитись не гібридне, а повноцінне право власності на свою рідну землю. Це право володіти, користуватися й розпоряджуватися своєю землею. Інакше починається Радянський Союз, починається совок, коли ми, громадяни, отримали нібито свої квартири, але не могли їх продавати легально, і це неправильно. Внаслідок з’явилися незаконні сірі схеми та махінації. Те саме зараз у нас відбувається із землею», — аргументував глава держави.

Тож Володимир Зеленський наголосив на необхідності розроблення оптимальної моделі ринку землі сільськогосподарського призначення, від запровадження якої виграють пересічні українці, повідомляє УНІАН.

«У ХХІ столітті питання власності громадян на землю риторичне. Завдання лише одне: знайти оптимальну модель, від якої виграють прості українці. Ми знайдемо цю модель, я впевнений в цьому», — заявив він.

У 2001 році в законі, яким було накладено мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, прописано, що депутати повинні розробити прозорий механізм купівлі-продажу цього основного ресурсу країни. «Минуло 18 років, але замість механізму з’явився масштабний процвітаючий тіньовий ринок. Мільйон гектарів землі й десятки мільярдів гривень. Та виграє від цього не малий фермер, не простий селянин, а місцеві земельні князьки. Більше того, за цей час із семи мільйонів українців, які володіють землею, майже мільйон громадян померли, так і не отримавши від держави шансу стати заможними господарями своєї землі, не отримавши права власності», — навів сумну статистику глава держави.

Принагідно він нагадав перелік далеких від процвітання країн, де ринок землі досі перебуває під забороною: Північна Корея, Таджикистан, Венесуела, Куба й Конго. До цієї невеселої компанії поки що належить і Україна.

На початку своєї каденції уряд передбачав відкриття ринку землі з 1 липня 2020 року. Та Прем’єр-міністр Олексій Гончарук повідомив на конференції про перенесення цієї дати на 1 жовтня наступного року. А за час, що залишився, уряд планує провести велику підготовчу роботу, щоб ринок після запрацював одразу й без розкачування. Однією з передумов вбачають зміну керівництва Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, яку глава уряду вважає «прогнилою та корумпованою». «Доки там працюють такі люди, про жодні реформи не може бути й мови», — резюмував Прем’єр.

Започаткування відкритого ринку землі стане однією зі складових прискореного економічного зростання, курс на який було проголошено з трибуни Верховної Ради під час призначення нового уряду. «Ми розраховуємо, що завдяки запуску земельної реформи українська економіка зростатиме додатково щонайменше на два відсотки», — запевняє Олексій Гончарук.

За рахунок компенсації з державного бюджету уряд планує знизити ставку кредиту для фермерів нижче як 5%, щоб після відкриття ринку землі вони змогли на рівних з великим бізнесом умовах взяти участь у купівлі ділянок. «Ви зможете піти до будь-якого банку, який бере участь у цій програмі. Якщо ваші документи відповідають, то ваш кредит буде здешевлено. Держава спрямує з бюджету гроші, щоб ваша ставка була не 20%, як зараз, не 10—11%, як ми розраховуємо влітку чи восени 2020 року, що буде досягнуто ринковими механізмами, а щоб ставка була меншою за 5%», — окреслила грандіозні плани міністр фінансів Оксана Маркарова.

Уряд планує, за її  словами, застосовувати ще й інший механізм підтримки фермерів, які хочуть взяти участь у купівлі землі. Ідеться про фонд часткового гарантування кредитування, який передбачає, що держава надаватиме банкам додаткові гарантії, оскільки вони поки що не поспішають видавати кредити без великої застави. Обидва ці механізми підтримки можуть у майбутньому об’єднати в один, припускає очільниця Мінфіну.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»