Щороку 16 жовтня світова спільнота відзначає Все­світній день продовольства, започаткований 1979 року на конференції Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Цього дня згадуємо про парадоксальну ситуацію, що склалася із продовольством у світі. За даними ООН, кожна дев’ята людина голодує, кожна сьома дитина народжується з низькою масою тіла і водночас кожен восьмий дорослий страждає на ожиріння.

Про що це свідчить? Насамперед про те, що продовольство у світі розподілено вкрай нерівномірно, до того ж не все продовольство здорове. Тож не дивно, що Україна як один із провідних виробників продовольства привертає увагу світової спільноти. Багатьох за межами нашої держави цікавить, яких подальших кроків вживатимуть у нас задля подолання світових проблем із продовольством.

Заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Інна Мєтєлєва на пресконференції, присвяченій Всесвітньому дню продовольства, зазначила: «Мін­економіки впроваджує суспільно важливі реформи.

Один з головних наших пріоритетів — гарантування продовольчої безпеки й забезпечення  доступу кожного українця до здорової й безпечної їжі на всіх етапах і ланцюгах її створення. Надійний партнер у цьому процесі ФАО, разом з якою впроваджуємо і розробляємо важливі й суспільно корисні проєкти».

На тій самій пресконференції національний координатор проєкту ФАО в Україні Оксана Рябченко зауважила, що серед важливих напрямів діяльності організації — підтримка малих і середніх підприємств, створення ланцюгів доданої вартості, розвиток локальних ринків, адаптація до зміни клімату сільського, лісового та рибного господарства, захист довкілля тощо. Діяльність ФАО спрямовано на розвиток і підтримку навколишнього середовища, збереження й раціональне використання природних ресурсів в Україні в галузі сільського господарства.

«Проєкти ФАО  покликані змінювати підходи й розуміння фермера передовсім у тому, що земля, вода та інші ресурси вичерпні. І в умовах стрімких кліматичних змін доступ до них може істотно змінюватися. Виробникам потрібно розвивати та диверсифікувати своє виробництво, а на державному рівні — посилити моніторинг за станом ґрунтів», — акцентувала Оксана Рябченко.

На важливості посилення моніторингу за станом якості ґрунтів наголосила й Інна Мєтєлєва: «Фокус держави — зберегти ґрунти і забезпечити належну систему їх моніторингу й контролю. ФАО розробила критерії і планує отримати перші результати від запровадження цього проєкту до кінця травня 2020 року. Разом із ФАО працюємо над тим, щоб створити справді неупереджений відкритий доступ до інформації про якість українських ґрунтів».

Культуру споживання їжі потрібно прищеплювати дітям якомога раніше. Фото Володимира ЗAЇКИ

ФАО окремим документом оприлюднила рекомендації щодо вибору раціону харчування, поведінки сільгоспвиробників і підприємців харчової промисловості. З огляду на здорове харчування споживачам радять за змогою відмовлятися від вуличної їжі — саме вона, як правило, найменш здорова і спричиняє ожиріння, діабет та інші хвороби, пов’язані з неправильним харчуванням.

У Європі та США це стало справжньою бідою — більшість тамтешніх домогосподинь розучилися готувати хоч щось, окрім кип’яченої води. Це призводить до так званих розладів харчової поведінки: людина, що звикла їсти абищо абиде абияк, вже не здатна статечно поїсти за справжнім столом справжні страви у пристойній компанії.

Вельми слушна порада дотримуватися керівних принципів правильного харчування у своїй країні (тобто менше екзотики, більше свого, рідного), вводити у раціон овочі, фрукти, бобові, горіхи й цільні злаки. До речі, цей заклик ФАО має прямий стосунок до запланованого в Україні відкриття ринку землі.

Зв’язок тут ось який: коли земля перейде у власність великих агрохолдингів, вони, як правило, вирощуватимуть лише ті культури, які дають найбільшу вигоду і потребують якнайменше трудових ресурсів, — найперше олійні та зернові. Ті культури, які не можна вирощувати на великих масивах і обробляти технікою, їм, як правило, не цікаві.

Вирощують культури, які потребують великої частки ручної праці — а це більшість овочів, фрукти, ягоди, горіхи, — переважно невеликі фермерські господарства. Якщо вони залишаться без землі, про названі продукти харчування можна забути, хіба що купуватимемо імпортні. Отже, із мрією про здорове харчування великій частці населення доведеться розпрощатися. Тому дуже радимо народним обранцям мати це на увазі.

І ще на одному варто акцентувати: у ФАО підкреслюють велике значення розвитку кооперативів для розв’язання продовольчих проблем у світі. Актуальна ця тема і в нас, адже створення кооперативів — дієвий шлях розвитку виробництва саме тих культур, які не цікавлять великі агрохолдинги, а важливі для здорового повноцінного харчування. Однак дієвих заходів підтримки створення кооперативів не спостерігаємо. Зокрема, як буде розв’язано проблему з користуванням землею членів кооперативу в разі відкриття ринку землі, поки що не зрозуміло.