Попит на робітничі професії зростає. Однак працедавці не завжди задоволені підготовкою таких кадрів. Яких змін має зазнати цей освітній напрямок, аби задовольнити  вимоги сучасного виробництва, «УК» розповідає директор департаменту профтехосвіти МОН В’ячеслав СУПРУН.

  Директор департаменту  професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки  В’ячеслав СУПРУН

— В’ячеславе Васильовичу, чи ведеться моніторинг потреб вітчизняної економіки у робітничих професіях?

— Визначення обсягів державного замовлення на професійну підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах здійснюється за конкретними угодами між навчальними закладами та роботодавцями. У кожному регіоні такі показники розглядаються на міжгалузевих радах з питань професійно-технічної освіти, а до міністерства подаються заявки на державне замовлення, погоджені з обласними і міськими держадміністраціями. Це дає змогу орієнтуватися на поточні потреби реального виробництва.

— Що ж обирає молодь?

— Пріоритетними залишаються професії для промисловості, сфери обслуговування та сільського господарства. Підготовка кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах здійснюється за 35 напрямами економічної діяльності, більш як з 500 професій.

— Якість підготовки кадрів задовольняє роботодавців?

— Кількісні та якісні параметри підготовки професійних кадрів, за результатами проведеного моніторингу, не повною мірою відповідають потребам економічного та суспільного розвитку. Негативно позначається на економічних показниках діяльності профтехучилищ скорочення кількості учнів, що пов’язано з демографічною ситуацією та не завжди відповідним рівнем профорієнтаційної роботи.

Тому нині здійснюються заходи щодо зміни професійно-кваліфікаційної структури підготовки кадрів, оптимізується мережа училищ. Протягом 2014 року міністерством припинено діяльність 6 юридичних осіб малокомплектних закладів шляхом приєднання їх до більш потужних, змінено тип і назву ще 9 профтехучилищ.

Розпочалося впровадження Національної рамки кваліфікацій за рівнями професійно-технічної освіти. Підготовлено проект Стратегії розвитку національної системи кваліфікацій. У зв’язку з цим розроблено та затверджено Методичні рекомендації щодо розроблення Державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій на основі компетентнісного підходу. Внесено зміни до Національного класифікатора «Класифікатор професій», що дає змогу запровадити навчання за новими професіями широкого профілю, які пов’язані із сферою обслуговування, налагодженням, регулюванням, монтажем, ремонтом обладнання, зварюванням, улаштуванням підлогових покриттів, впровадженням інформаційних та комунікаційних систем, програмного забезпечення тощо.

Тож нині слід окреслити шляхи та механізми, нормативно-правове забезпечення інтегрування освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста у систему професійної освіти та організації роботи професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особливо технікумів, коледжів, у нових умовах відповідно до нової редакції Закону «Про вищу освіту». Адже здобуття у вишах освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» без робітничої кваліфікації не має виходу на ринок праці — цьому рівню вищої освіти в повній мірі не відповідає жодна посада.

— Чи враховується європейський досвід?

— Навчальні заклади профтехосвіти вже пропонують низку нових сучасних професій, заснованих на компетентнісному підході. Серед найпопулярніших — оператори з обробки інформації та програмного забезпечення, телекомунікаційних послуг, інформаційно-комунікаційних мереж, офіс-адміністратори, майстри готельного та ресторанного обслуговування, авторемонтники, машиністи дорожньо-будівельних робіт, землерийно-будівельних машин та інші.

Як показало обстеження, частина трудових мігрантів, що повернулися в Україну з тих чи інших причин, набули нового професійного досвіду і багато з них шукають роботу. Однак в Україні не існувало механізму визнання кваліфікацій, здобутих у неформальний спосіб, у тому числі за кордоном. Аби цей механізм запровадити, міністерство спільно із Федерацією роботодавців України опрацьовує розроблення системи як такої. Тим часом на базі Вищого комерційного училища Київського торговельно-економічного університету відбулась пілотна апробація комплексної моделі визнання неформальної освіти за спеціальністю «кухар».

Для профтехосвіти надзвичайно важливою є участь у розробленні професійних стандартів і кваліфікацій, що стандартизуватимуть не процес, а результати навчання. Навчальні плани також розроблятимуться за модульним принципом, який кардинально змінює організаційну структуру навчального процесу.

Наш напрям — європейська інтеграція. Один із кроків до цього — участь у проекті Tвіннінг, де партнерами міністерства є Університетський коледж Метрополітен (Данія), Технічний коледж міста Оргус (Данія) та Федеральний інститут професійно-технічної освіти та підготовки (Німеччина).

— Чи відповідає матеріально-технічна база закладів профтехосвіти вимогам, що зросли?

— Ні. Незадовільною залишається навчально-матеріальна база більшості професійно-технічних навчальних закладів машинобудівного, аграрного профілю, транспорту, зв’язку, в яких понад 70% навчальної техніки та обладнання непридатні для використання в навчальному процесі. Для організації якісного навчання не вистачає 168 навчальних кабінетів, 45 лабораторій, 24 навчально-виробничих майстерні. Причиною такого становища, безумовно, є обмежене бюджетне фінансування.

Тому без підтримки та тісного співробітництва з органами влади та самоврядування, виробництвом і бізнесом професійно-технічні навчальні заклади не в змозі забезпечити підготовку кваліфікованого, обізнаного на новітніх технологіях робітника.

— Як підготувалися навчальні заклади до 1 вересня?

— На жаль, з бюджету ми отримуємо кошти лише на захищені статті — зарплату, стипендію, частково комунальні послуги. Але профтехівці не сидять склавши руки, чимало поточних ремонтів роблять власними силами. Складна ситуація в закладах, розташованих у зоні проведення АТО. У Донецькій області потребують ремонту 20 будівель, Луганській — 2. Здебільшого потрібно встановити вікна, у деяких — поремонтувати фасад і покрівлі. Суттєво пошкоджено гуртожиток Слов’янського професійного аграрного ліцею, де треба відновити 2 поверхи. Загальна сума відновлювальних робіт орієнтовно становить 75 мільйонів гривень. Забезпеченість профтехучилищ у твердому паливі становить 44% від потреби. Вакантними залишаються 740 посад педагогічних працівників, але вони будуть заповнені.

Окремо зазначу, що прийом до ПТНЗ за державним замовленням подовжено до 1 жовтня цього року.

Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

В’ячеслав СУПРУН. Народився 1962 року в м. Києві. Закінчив Могильовський машинобудівний інститут і Національну академію держуправління при Президентові України. Директор департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти та науки. Лауреат Державної премії України в галузі освіти, відмінник освіти України.

ДОВІДКА «УК»

У нинішньому навчальному році в Україні працюватимуть 947 державних професійно-технічних навчальних закладів, з них 76 навчальних центрів при кримінально-виконавчих установах закритого типу та 33 професійно-технічних навчальних заклади, що є структурними підрозділами вишів. У них навчатимуться понад 300 тис. осіб. Дві третини учнів одночасно з професією здобуватимуть повну загальну середню освіту; кожний другий за період навчання отримає дві й більше професій, що підвищить мобільність випускників на ринку праці.

Обсяги державного замовлення на підготовку робітничих кадрів у цьому навчальному році становлять 163 тисячі робітничих кадрів за 35 напрямами економічної діяльності та 5,6 тис. молодших спеціалістів.