З першого січня цього року упроваджують бюджетну програму підтримки безробітних малозабезпечених громадян «Рука допомоги», яку реалізує Міністерство соціальної політики. Її механізм було успішно апробовано Мінсоцполітики за підтримки Світового банку у межах проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» протягом 2016—2019 років. Пілот відпрацьовувався у Харківській, Полтавській та Львівській областях, окремих територіальних громадах Житомирської, Донецької й Чернігівської областей. Мета програми — допомогти людям позбутися залежності від соціальних виплат, заснувати власний бізнес з урахуванням особистих трудових навичок, повернути працездатних безробітних громадян на ринок праці.
На реалізацію програми стимулювання зайнятості малозабезпечених в держбюджеті закладено близько 100 мільйонів гривень, а державна інвестиція в неї уже в перший рік може сприяти створенню понад 1000 малих підприємств.
«Нова бюджетна програма — це нові можливості для територіальних громад, зайнятості населення, створення робочих місць, поповнення місцевих бюджетів податками від нових бізнесів, залучення додаткових інвестицій у громаду. І хто як не керівники громад найкраще знають своїх жителів і розуміють, хто з них має хист до підприємницької діяльності. Держава допоможе кожному безробітному з родини малозабезпечених, який хоче відкрити власну справу», — наголошує міністр соцполітики Марина Лазебна.
Програма унікальна тим, що отриманий від держави безвідсотковий мікрокредит на розвиток бізнесу обсягом до 15 мінімальних заробітних плат (на 1 січня це становить 97,5 тисячі гривень) буде автоматично списуватися щоразу під час сплати обов’язкових податкових платежів і єдиного соціального внеску протягом трьох років. Але й отримати його готівкою також не можна. Кошти одразу передбачено на закупівлю техніки та обладнання, необхідних для початку роботи підприємництва, згідно із затвердженим бізнес-планом. А якщо новоспечений бізнесмен ще й працевлаштує в себе двох безробітних за направленням центру зайнятості населення, кредит можна не повертати.
Щоб стати учасником «Руки допомоги», треба звернутися до центру зайнятості населення за місцем мешкання, де проконсультують із приводу всіх нюансів програми. Понад 230 українців скористалися унікальним шансом, наданим державою в ході пілотного проєкту, і зуміли кардинально змінити своє життя на краще. Досвід декого з них, можливо, дасть змогу комусь повторити чужий успіх. Чи принаймні не повторити чужих промахів.
Катерина ІЛЬКІВ: «Треба обирати бізнес, який даватиме моральне задоволення»
.jpg)
36-річна Катерина Ільків із села Тухля Стрийського району на Львівщині, перш ніж стати власницею козиної ферми і крафтової сироварні, встигла попрацювати і медсестрою, і швачкою, і робітницею на заводі, й листоношею. А потім, щоб полегшити собі життя, придбала… невеликого трактора.
«Коли 2016 року на Львівщині започаткували пілотний проєкт Міністерства соціальної політики «Рука допомоги», я стояла на обліку в центрі зайнятості населення як безробітна. Після смерті чоловіка залишилася із трьома неповнолітніми дітьми на руках, власне житло втратила через пожежу. По суті, жили тоді за рахунок своєї єдиної годувальниці — кози, яка дісталася мені від бабусі. Ще з дитинства я любила доглядати тварин, торгувала домашніми молочними продуктами на ринку. Давно мріяла мати власну ферму й сироварню, тому з радістю погодилася взяти участь у проєкті, адже держава сама протягувала руку допомоги таким, як я. Команда проєкту організувала для нас навчання з ведення бізнесу, спеціалісти в усьому допомагали протягом усіх трьох років».
Катерина скористалася можливістю взяти максимальний на той час мінікредит від держави — 70 тисяч гривень. Мама трьох дітей у свій бізнес-план вписала мінітрактор, яким тепер підвозить корми худобі. Згодом виграла ще й кілька грантів в інших програмах, на які придбала бензопили, косарки, холодильник.
Варити козиний сир Катерина Ільків училася в одного італійського сировара, який час від часу проводить навчання в Україні. Тонкощі освоювала через інтернет, експериментувала з копченням, добавками, витримками, заквасками. Зупинилася на 14 видах, найпопулярніших серед споживачів. В асортименті м’які сири, тверді та з білою і голубою пліснявою. Проблеми зі збутом продукції немає, адже Тухля лежить біля знаменитого курорту «Славське» і на сироварню «Голиця» часто заїжджають туристи цілими групами на дегустацію. Сподобавши якісь із сирів, стають постійними замовниками.
Поки що 24 кози зааненської (молочної) породи утримують на старій орендованій фермі. Під будівництво нової територіальна громада відвела приблизно гектар землі та ще
Тим, хто планує скористатися державною програмою для малозабезпечених безробітних «Рука допомоги», пані Катерина радить обирати бізнес, який не просто даватиме гроші, а насамперед моральне задоволення. Це буде стимулом до розвитку. А ще за змогою уникати оренди приміщень, бо плата за неї — величина нестабільна.
Алла ПЕТЕРЛИК: «У бізнес-плані слід враховувати інфляцію й форс-мажорні обставини»
Смак і аромат кави залежать від обсмажування зерен, а не від бренда. Це тепер полтавка Алла Петерлик, освоївши
професію баристи, розуміється на всіх тонкощах приготування напою. А 2018 року, коли відкривала мінікав’ярню KotoKava, не мала ні найменшого уявлення навіть про те, як працює кавомашина. Але в неї було велике бажання варити найкращу каву в Полтаві.
«Мені допоміг статус безробітної, — усміхається Алла. — Три роки тому я потрапила у складні життєві обставини: розлучившись із чоловіком, залишилася з малою дитиною на руках і без роботи. Останнім часом працювала майстром манікюру, ще раніше — в торгівлі. Але повертатися у ті галузі не хотілося, бо то було не моє. Коли в центрі зайнятості населення мені розповіли, як можна отримати безвідсотковий поворотний кредит від держави на розвиток власної справи, я одразу ж ухопилася за цю ідею».
Для того, щоб розпочати підприємництво, Аллі знадобилося 56 тисяч гривень. Приблизно таку саму суму доклала Аллина подруга Юлія Передерій із власних заощаджень. Кавамолка і кавомашина європейського виробництва, що були у вжитку, їм і досі слугують.
KotoKava прописалася на 15 квадратних метрах третього поверху торговельно-розважального центру «Київ» у Полтаві. Тут затишний інтер’єр, привітна атмосфера. Можна сісти за столик і розслабитися з горнятком ароматної кави, забути про буденні проблеми.
«Знайти постійних покупців виявилося не так просто, як видавалося раніше, — ділиться досвідом ведення бізнесу Алла Петерлик. — Відомі бренди кавових зерен не спрацювали — напій з них виходив так собі. Часто траплялися підробки. Любителі кави це одразу відчували і стали нас обминати. Справи пішли краще, коли ми знайшли постачальника, який якісно обсмажує зерна».
Звісно, коронавірус сплутав карти власницям кав’ярні. За три роки, як було передбачено в договорі, Алла не змогла повернути весь кредит за рахунок обов’язкових податків і платежів. Різницю приблизно 21 тисячу гривень довелося сплатити готівкою. Але вона ні про що не шкодує, бо безвідсотковий кредит започаткував її бізнес і працював на неї три роки.
«Без помилок не обійшлося, — визнає пані Алла. — Якби я зараз складала бізнес-план, то обов’язково прописала б у ньому форс-мажорні обставини, до яких можна зарахувати локдаун. Зробила б поправку на інфляцію. За три роки ціни на каву, молоко, цукор зросли відсотків на 30. Тобто витрати, які закладали спочатку, давно перестали відповідати реальним. А загалом «Рука допомоги» — хороший проєкт, який дав мені певну свободу в житті. Власна справа дає мені змогу вкладати гроші у здобуття вищої освіти і розвиток дитини».
Артем АЛІМОВ: «Варто правильно оцінити власні сили і розуміти перспективи»
Випускник Харківської академії залізничного транспорту Артем Алімов працював і в торгівлі, і в будівельній фірмі, мав досвід роботи в інжиніринговій компанії. Але три роки тому перебивався тимчасовими підробітками.
«Якось передивлявся в інтернеті підходящі вакансії й натрапив на інформацію, що Міністерство соціальної політики за підтримки Світового банку реалізує на Харківщині пілотний проєкт «Рука допомоги», — пригадує 34-річний Артем. — Уже наступного дня був у міському центрі зайнятості, де мені детально розповіли про умови участі у проєкті. Вигідніших умов на той час (та й нині теж) не існувало. Держава давала гроші в безготівковій формі на придбання необхідного обладнання, які треба було повернути протягом 36 місяців. І то без відсотків. Платиш обов’язкові податкові платежі та єдиний соціальний внесок з доходів і так погашаєш мінікредит».
Артем знав, що у майбутньому хотів би займатися встановленням систем вентиляції та кондиціювання, бо це прибуткова справа. Фактично одразу написав бізнес-план. Детальні обрахунки показали, що для започаткування підприємництва йому потрібно приблизно 68 тисяч гривень. На них отримав базовий набір інструментів для обробітку металу, вакуумний насос, пилососи.
Спочатку активно рекламував себе на OLX, а далі увімкнулося сарафанне радіо. Його замовники — побутові споживачі, комерційні структури, підприємства. Замовляють встановлення не лише кондиціонерів, а й вентиляції опалення, теплових насосів, тож підприємець повернув надані кошти до державного бюджету вчасно. Артем Алімов став професіоналом, бо постійно розвивається і ставить перед собою нові цілі. Його мета нині — повністю замкнути на собі монтаж опалювальної системи, вентиляції й кондиціювання, бо все це пов’язано. Звісно, великий обсяг робіт Артем виконує не сам, а наймає підрядників за договорами. Так йому вигідніше. Загалом, радить Артем Алімов, дуже важливо із самого початку відкриття бізнесу оцінити власні сили, зрозуміти ситуацію в обраній галузі й перспективу в ній, а також мати чітке уявлення свого просування на шляху від точки А до точки Б. Заробітками Артем задоволений. Каже, має запас фінансової міцності.
Від редакції. Щоб стати учасником програми «Рука допомоги», треба звернутися до центру зайнятості населення за місцем проживання, де проконсультують про усі нюанси програми.
Сторінку підготувала Ганна ВОЛКОВАдля «Урядового кур’єра»
Ми в Google+