Цією проблемою в Єврокомісії всерйоз переймаються вже кілька років поспіль. А віднедавна до роботи долучився і Європарламент, де минулого тижня відбулося перше установче засідання нового спеціального комітету з питань дезінформації та іноземного втручання в демократичні процеси. Головою комітету обрано французького євродепутата Рафаеля Глюксамана, доповідачкою — латвійську депутатку Сандру Калнієте.

Маніпулятори бояться правди

«Створення такого комітету — це сигнал політичним силам, які намагаються втручатися в європейські демократичні процеси. Він означає, що часи безкарності за такі дії минули», — заявив під час спілкування з журналістами Рафаель Глюксман. За його словами, комітет займеться оцінкою загроз і їхньою класифікацією: чи це гібридна атака, чи дезінформаційна кампанія, фінансування політичних партій або кампаній, і залежно від цього напрацює спільні інструменти для захисту демократій.

«На сьогодні ми добре знаємо, що зовнішні сили намагаються втручатися у внутрішньополітичні справи ЄС, щоб погіршувати ситуацію. Тому наша історична відповідальність полягає в тому, щоб захистити наш спільний простір — демократію», — так пояснив євродепутат мету діяльності нового комітету.

Проблема гібридних зовнішніх втручань, головну роль у яких відіграють інформаційні маніпуляції, стала очевидною після того, як Росія анексувала український Крим. Про це під час засідання комітету сказав керівник сектору протидії гібридним загрозам Європейської служби зовнішньої діяльності Вілмос Гамікус. За його словами, мета будь-якої гібридної атаки — послабити, дезінтегрувати суспільство або країну, дискредитувати уряд і маніпулювати громадянами. При цьому неможливо дати єдине визначення феномену «гібридна загроза», бо вона має безліч форм.

Демократичні суспільства відкриті, тому вразливі, і саме цей нюанс експлуатують сили, які стоять за іноземним гібридними атаками. Про це сказав голова відділу стратегічних комунікацій та інформаційного аналізу Європейської служби зовнішньої дії Лутц Гюльнер. Складність у протистояння дезінформації полягає в тому, що вона не нелегальна, не існує закону, який її забороняє, пояснив він. Лутц Гюльнер вважає, що влада не має «контролювати те, хто і що пише або говорить», бо це порушує принцип свободи слова. Проте країни-члени ЄС мають створити інструменти захисту суспільства від неправдивих новин і маніпуляцій, навчити аудиторію довіряти лише надійним джерелам.

«Нам необхідно показати, що якщо хтось використовує відкритий інформаційний простір для політичних цілей, це маніпуляція, і вона неприйнятна», — наголосив чиновник.

Брудні гроші й брудні справи

Одним з останніх прикладів гібридної атаки можна вважати використання зовнішніми силами пандемії коронавірусу, щоб зобразити Захід слабким і не здатним реагувати на серйозні виклики.

«Період пандемії остаточно відкрив нам очі на те, як діє і що може накоїти дезінформація», — сказав Лутц Гюльнер. Він розповів, що, вивчаючи потоки дезінформації про коронавірус, експерти його відділу вирізнили дев’ять головних наративів.

«Їх по-різному застосовували, але мета кожного з них полягала в тому, щоб довести, ніби Захід і ЄС не спроможні захисти своїх громадян», — сказав Лутц Гюльнер. Він зауважив, що інформаційна маніпуляція не обов’язково ґрунтується на сфабрикованих фактах. Інколи реальні факти навмисно перебільшують, щоб створити проблему там, де її не існує, підготувати контекст для дискусії, яку буде легко повести в потрібному напрямі.

Експерти Європейської служби зовнішньої дії радять не розглядати дезінформацію як окрему брехливу статтю чи одноразовий вкид.

«Це конструкція, стратегія, спрямована на підрив демократичної системи, тому ми маємо уявляти, що за цим стоїть один автор, який продукує фейк-ньюз», — застеріг Лутц Гюльнер.

Одним із завдань нового комітету має стати робота над законодавством, яке перекриє шляхи для фінансування кишеньковим партіям, які отримують грошові вливання від зовнішніх сил. На цьому наголосила литовська євродепутатка Раса Юкнявічене.

«Брудні гроші — це головний засіб, за допомогою якого авторитарні країни, зокрема Росія, втручаються у демократичні процеси», — заявила вона. Євродепутатка наголосила, що Росія втілює свої інтереси в ЄС через корумпованих політиків і сумнівні партії, тому «комітет має покласти цьому край».

«Ми маємо зміцнювати наші антикорупційні механізми і допомогти найвразливішим країнам стати захищенішими проти вірусу корупції», — наголосила Раса Юкнявічене.

Досвід тих структур ЄС, які мають справу з протидією дезінформації, переконує, що єдиного методу боротьби з нею не існує. Країни-члени ЄС, НАТО, G7, масмедіа мусять працювати разом, щоб розробляти нові підходи у протистоянні гібридним загрозам, а Європарламент і національні парламенти мають працювати над законодавством, яке ускладнить чи унеможливить вплив зовнішніх сил на західні демократії.