Стан довкілля, збереження історичної й культурної спадщини, якість комунальних послуг, безпритульні тварини і робота транспорту — ось проблеми, які найбільше турбують жителів великих українських міст. Принаймні так випливає з аналізу електрон­них петицій, з якими городяни звертаються до міських рад.

Торік у столиці було подано більш як 1000 таких колективних електронних звернень. Але тільки 46 із них набрали необхідні для розгляду Київрадою 10 тисяч підписів. Понад чверть успішних петицій — це вимоги зберегти зелені зони, парки, сквери, зменшити кількість сміття на вулицях і цивілізувати співіснування людей й безпритульних тварин. Тривожні сигнали про наміри забудовників стерти з карти столиці ще одну зелену пляму лунають зі Святошина і Голосієва, з центру й околиць, зі звичайних поселень і елітних комплексів. За збереження зелених легень триває справжня війна з кривавими сутичками, судами, мирними і не дуже акціями. Триває не лише у столиці. Так, зелену зону замість забудови на вулиці Клочковській хочуть харків’яни, а збереженням парку ім. Франка переймаються львів’яни.

Попри регулярні  скандали щодо цього у великих містах, чомусь у дзеркалі петицій яскраво вони відображаються лише в Києві.  Причинами таких конфліктів експерти називають корумпованість міських органів влади та недостатню законодавчу захищеність людей і довкілля, про що «УК» розповідав торік  у статті «Нові державні будівельні норми: для людей чи корупціонерів?»

Скріншот з сайту dzerkalo.media

Бажання жити в чистоті

Перемог хоч і небагато, але вони є. Понад десяток скверів і парків створено Київрадою  зокрема й під тиском петицій, і навіть тих, які потрібних 10 тисяч не набрали. Дослухалися столичні депутати й до прохання жителів Троєщини не будувати поблизу них сміттєспалювальний завод. Натомість у місті планують спорудити два сміттєсортувальних комплекси — на вулицях Колекторній (Бортничі) і Червонопрапорній (Пирогів). На Червонопрапорній уже іржавіє обладнання: там стоїть завод, що давно не працює, компанії «Грінко», яку київські чиновники фактично вигнали з ринку вивезення та переробки відходів років з 10 тому.

Як розповідають не на камеру колишні працівники, «Грінко» не хотіла платити хабарі. Жителі навколишніх будинків, зокрема на проспекті Науки, тоді раділи закриттю заводу, бо він «страшенно смердів». Тож про плани побудувати новий завод і відповідно нове джерело смороду вони знають. І вже висловили своє невдоволення у листах до КМДА. Але підписів під тими листами набагато менше, ніж назбирали жителі найбільшого київського мікрорайону Троєщини. Не спромоглися «науковці» назбирати підписів і під вимогою закрити полігон №6, який функціонує поряд із руїнами «Грінко» і теж добряче отруює життя і людям, і природі (докладніше — у матеріалі «Відходи? — відходьте!» від 18 листопада 2017 року). Хоч вихід із цієї ситуації простий: а що як побудувати такі заводи, як на Заході? Які не тільки не смердять, а ще й прибуток приносять.

Очікувано актуальна тема чистих вулиць у петиціях львів’ян. У десятці найбільш ними підтриманих таких аж три: «Будівництво сміттєпереробного заводу» (1142 підписи), «Штрафи за викинуте сміття» (1110) та «Сортування сміття» (1041). Львівська міськрада розглядає петиції, які набрали понад 1000 підписів.

«Няв» та «Гав»

У львівській топ-десятці петицій є ще й така: «Прибирання господарів за своїми улюбленцями» (1101 підпис). Харків’яни тему тварин у місті порушують аж у трьох найпопулярніших зверненнях до міськради. Попри те що в серці Слобожанщини міськрада теж розглядає петиції, які набрали не менш як 1000 підписів, звернення «Зупинимо вбивство безпритульних тварин» набрало аж 5016 голосів. Майже стільки само харків’ян підписали «Не дозволимо повернути зграї бродячих собак на вулиці міста». Загалом автори обох петицій хочуть одного й того самого: мирного співіснування людей і вуличних псів. Але трохи по-різному бачать способи досягнення цієї мети. Одні пропонують тварин після стерилізації відпускати на вулицю, а інші — або у притулки для пошуку їм господаря, або присипляти. Дискусія давня і непроста. Тож обмежимося констатацією, що електрон­ні петиції такій цивілізованій дискусії сприяють, і висловимо сподівання, що підсумок обміну думками вил­лється в загальноприйнятне рішення.

А ось щодо інших жителів вулиць і підвалів городяни виявилися більш консолідованими. Завдяки клопотанням киян міська рада визнала «вуличних котів частиною екосистеми Києва» і дозволила їм «жити у підвалах, на горищах та інших місцях їх постійного перебування та знищувати гризунів». Аналогічну петицію зареєстровано у Дніпрі, але чи набере вона  голоси — не відомо. На день написання матеріалу їй залишалося ще десять днів до кінцевої дати збирання підписів, але ще більш половини голосів не вистачало (у Дніпрі прохідний бал петиції — 900).

І на десерт

На завершення цього далеко не повного короткого огляду повідомлю ще про дві вже реалізовані петиції киян. Одна стосується тривалої боротьби за повернення місту земельної ділянки під Сквером Небесної Сотні. Кияни тривалий час самі билися із забудовниками за створений ними ж за власні кошти сквер у судах і на акціях прямої дії, але врешті-решт домоглися залучення до цих справ юристів Київради та КМДА і чіткого рішення міськради. Згодом і суди завершилися на користь містян. І хоч ще є питання по двох із п’яти кадастрових ділянок, з’являється відчуття, що добро в цьому разі переможе.

Друга реалізована (принаймні на думку самих депутатів Київради) петиція — відмова міста від послуг компанії «Київенерго». Низька якість послуг, їх висока вартість, невиконання інвестиційних зобов’язань таки схилили ваги совісті міських депутатів на користь виборців. І контракт із «Київенерго» після 2017 року не продовжено. Але укладено тимчасовий договір — до середини весни 2018, щоб не залишити місто сам на сам із проблемами опалювального періоду. Залишається зробити ще чимало, щоб насправді звільнитися з обіймів монополіста в енерго- та теплопостачанні столиці. Як це відбуватиметься, вся країна скоро побачить, а 5 мільйонів жителів мегаполіса ще й відчують на собі. Сподіватимемося, що ці відчуття вилллються не у гнівну петицію, а в подячний лист. 

ОФІЦІЙНО

У Києві станом на 29 грудня 2017 року петицій, які у визначений термін набрали на свою підтримку не менш як 10 000 голосів, зареєстровано 46, із них шість  реалізовано, три підтримано на пленарному засіданні Київської міської ради, дев’ять відхилено.

Щодо 27 петицій надано доручення Київського міського голови про розроблення планів заходів (із них 11  вже затвердив Київський міський голова, сім подано йому на підпис, дев’ять розробляють).

За 2017 рік 1061 петицію допущено до голосування, 80   підписало понад 1000 осіб, 25  підписали понад 3 тисячі осіб.

Загалом на підтримку петицій було віддано 465 047  голосів.

У грудні на засіданнях постійних комісій Київської міськради заслуховували звіти про здійснення планів заходів, створених на виконання таких петицій:

♦ «Зробити Київ дружнім та безбар’єрним для всіх категорій громадян»

♦ «Ландшафтний природний парк замість забудови південних Осокорків»

♦ «Введення мораторію на забудову території, прилеглої до меж національного парку «Голосіївський»

♦ «Зупинити будівництво в парку «Юність» на Борщагівці»

♦ «Негайно зупинити будівництво ТРЦ біля станції метро «Героїв Дніпра»

♦ «Повернути історичний вигляд Андріївському узвозу, як загальному спадку всього українського народу. Знести новий фасад театру та зобов’язати повернути історичний вигляд будинку»

♦ «Зняти з розгляду проект Детального плану території житлового масиву Святошин-2 м. Києва». Не дозволити порушення законодавства України і Генерального плану розвитку Києва. Зберегти 40 га лісу»

♦ «Зменшити кількість зовнішньої реклами на 50%»

♦ «Прибрати всю зовнішню рекламу в центральній та історичній частинах міста»

♦ «Визнати долину русла річки Либідь зоною екологічного лиха і  вжити невідкладних заходів з відновлення екосистеми річки та прилеглої території»

♦ «За прискорення будівництва нового муніципального притулку в Києві»

♦ «Унеможливити знищення історичних пам’яток у місті Києві»  «Просимо врятувати безцінні історичні артефакти та археологічні розкопки на Поштовій площі!»

Докладно з актуальним станом реалізації петицій у столиці можна ознайомитися за посиланням: https://sites.google.com/view/zv