В останні дні серпня відбувся Всеукраїнський форум «Освіта України 30 без бар’єрів: вектори якості та успіху». У заході узяли участь заступники голів обласних державних адміністрацій, Київської міської, керівники департаментів освіти і науки, керівники закладів післядипломної педагогічної освіти, ректори педагогічних університетів, керівники управлінь Державної служби якості освіти в регіонах, представники громадських організацій та учнівського самоврядування. Напередодні нового навчального року важливо було оглянути спектр першочергових проблем і завдань, які стоять перед освітянами.
На Закарпатті діяла одна з півтора десятка влаштованих у межах форуму локацій, на якій розглядали найважливіші для краю питання освіти національних меншин, виклики та прогнози. Про роботу учасників локації розповідає власний кореспондент «Урядового кур’єра» в області.
Ромська, угорська, словацька
Першого дня роботи місцеві учасники й гості Закарпаття — представники органів управління освіти та інститутів післядипломної педагогічної освіти, які опікуються питаннями освіти корінних народів, національних меншин, ознайомлювалися з організацією освітнього процесу.
Протягом дня побували в кількох школах Ужгорода, перша з яких — початкова. У ній готують до вступу на навчання дітей ромської національності. Наступний візит був до закладу загальної середньої освіти зі словацькою мовою навчання теж в обласному центрі.
Після переїзду до Мукачівського району ознайомлювалися з умовами вивчення рідної угорської та державної мов у закладі загальної середньої освіти села Дерцен. У цьому населеному пункті недавно було відкрито Мукачівську футбольну академію, яка зібрала під спільним дахом юних спортивних талантів з усієї області. Гостей приємно здивувала чудова матеріально-технічна база закладу.
Та чи не найбільше емоцій викликали відвідини закладу загальної середньої освіти у селі Великі Береги на Берегівщині. Тут оволодіння предметами обов’язкової шкільної програми поєднується із залученням дітей до поглиблених занять фізкультурою та спортом. Школа виховала багатьох призерів обласних та всеукраїнських змагань.
Завершальною точкою першого дня форуму стало спілкування за круглим столом про стан якості освіти представників національних меншин і корінних народів. Ділова розмова про це відбулася у Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ в місті Берегове.
Спілкувалися в онлайн-форматі
Наступний день перебування на Закарпатті гості з дев’яти областей країни розпочали з участі в онлайн-спілкуванні з колегами в межах Всеукраїнського серпневого форуму «Освіта України 30 без бар’єрів: вектори якості та успіху». До спільного інтернет-простору почергово долучались освітяни з різних регіонів. А спілкування розпочалося із презентації здобутків освітньої галузі за часи незалежності, яку представив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
У ввімкненнях представників 15 локацій звучали вітання й ділові пропозиції. Від Закарпаття слово брали голова облдержадміністрації Анатолій Полосков та очільниця профільного департаменту Мар’яна Марусинець. Із промовою про значення володіння державною мовою для формування свідомих громадян своєї країни виступив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. У ті дні він перебував у Закарпатській області з робочим візитом.
Після завершення всеукраїнського освітнього форуму, що проходив в онлайн-форматі, відбулося підсумкове засідання учасників локації «Освіта національних меншин: виклики та прогнози». На ньому з роз’ясненням особливостей вітчизняного законодавства в частині захисту державної мови виступив Тарас Кремінь.
Запитання змогли поставити і почути відповіді на них усі учасники локації. Серед них голова комісії Закарпатської обласної ради з питань освіти, науки, культури, духовності, молодіжної політики, фізкультури і спорту, національних меншин та інформаційної політики Ільдіко Орос, ректор Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ Степан Черничко. Їх цікавило, чому на Закарпатті досі немає установи з видачі державних сертифікатів, що засвідчують володіння українською мовою.
«Такі установи є всюди, крім Закарпатської і, хоч як дивно, Львівської областей. На Луганщині й Донеччині вони є майже в кожному районі», — відповів Тарас Кремінь. Він порадив звернутися з відповідною заявою до Національної комісії зі стандартів державної мови. За його словами, вона повинна відреагувати позитивно, забезпечивши відкриття відповідної установи й на Закарпатті.
Під час обговорення мовних проблем директор департаменту освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації Мар’яна Марусинець зазначила, що останні майже півтора десятиліття Центр оцінювання якості освіти весь час працює в Івано-Франківську. У нарахуванні балів за ЗНО випускникам закарпатських закладів загальної середньої освіти траплявся суб’єктивізм. Наприклад, коли роботи випускників із Закарпаття оцінювали у 199,5 бала.
«Це, мабуть, щоб не ставити 200? — запитувала Мар’яна Марусинець. — Чому не відбувається ротація центру — його переведення до сусідніх регіонів?»
Тарас Кремінь пообіцяв сприяти у вирішенні питання. «Будете в Києві, то підемо разом з вами в міністерство, щоб залагодити цю справу», — зауважив мовний омбудсмен.
Інтернет повсюди та 2231 ноутбук
Після завершення обговорення в закарпатській освітянській локації мав змогу поспілкуватися з директором профільного департаменту Закарпатської облдержадміністрації. Мар’яна Марусинець розповіла про підготовку навчальних закладів до нового навчального року: «Усі вчителі повинні розуміти, що для успішного викладання своїх предметів вони мають володіти інформаційними технологіями. Їм буде на що спиратися: цього року області надано субвенцію на закупівлю 2231 ноутбука. Їх отримають вчителі, щоб користуватися на уроках та під час підготовки до них. Якщо знову виникне необхідність у дистанційній формі навчання, якість викладання не знизиться».
В області працюють над тим, щоб навіть у віддалених гірських селах забезпечувати стабільний інтернет-зв’язок.
«Це дуже важлива складова в підготовці до нового навчального року, — зауважила Мар’яна Марусинець. — Інтернет потрібен не лише для навчання, а й для загального розвитку школяра. Він набагато розширює можливості пізнання: учень отримує будь-яку інформацію в процесі оволодіння тією чи іншою темою».
Є й інші важливі нововведення. Понад 1200 вчителів пройшли і ще проходитимуть навчання для роботи з першокласниками, оволодівають сучасними методиками. Важлива складова початку нового навчального року — інформаційне забезпечення. На цьому тижні на Закарпаття приїздять викладачі інформатики з Києва, які проводитимуть майстер-класи з місцевими педагогічними працівниками. В обласному центрі навчання його пройдуть хоч би по одному представнику з кожної територіальної громади. Тож у себе вдома вони навчатимуть інших своїх колег.
Підручники із Закарпаття для всієї України
Нині на Закарпатті 117 шкіл, в яких навчання здійснюють мовами національних меншин (подекуди паралельно існують класи з рідною для них і державною мовами). У переважній їх частині навчаються угорською, є 14 закладів, де освіту здобувають румунською, один — словацькою мовами.
Концентрація закладів, де навчання ведуть мовами національних меншин, у краї за Карпатами найвища в Україні. Це не позбавляє, а навпаки, змушує педагогів ще відповідальніше ставитися до вивчення державної мови. Освітяни Закарпаття вже можуть похвалитися створенням підручників з вивчення української мови для угорськомовних шкіл. Авторські колективи підготували лінійку підручників, котрі охоплюють оволодіння української мовою з 5 по 9 класи. Підручники із Закарпаття, створені в межах пілотного проєкту, використовуватимуть у загальнодержавному масштабі — у школах з навчанням мовами корінних народів і національних меншин.