Ціни на пальне в Україні зростають. За інформацією компаній, що забезпечують нафтопродуктами АЗС, за останній місяць (з 14 січня по 14 лютого) ціни на бензин марки А-92 в нашій країні зросли на 8,3%, а за рік — майже на 37%. Відповідно показники зростання вартості бензину марки А-95 становлять 8% і 34,6%, А-98 — 7,1% та 35,4%, дизельного пального — 8,7% та 35%. Це засмучує споживачів і змушує уряд вживати заходів.

Державне регулювання

3 лютого 2022 року Міністерство економіки оприлюднило нові граничні ціни на бензин та дизельне пальне. Звісно, що вони стали набагато вищими, ніж ті, що були раніше. Ціни на звичайний бензин (не преміум-класу) не можуть перевищувати 35,84 гривні за літр, а такого самого звичайного дизельного пального — 35,3 гривні за літр.

Нагадаємо, що для захисту споживачів, запобігання маніпуляціям цінами та забезпечення прозорого механізму ціноутворення у травні 2021 року уряд запровадив тимчасові заходи задля стабілізації цін на бензин А-92, А-95 і дизпаливо, що реалізують через мережу автозаправних станцій.

Тоді згідно з ухваленими рішеннями, бензин марки А-92 та А-95 і дизпаливо було внесено в перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість, щодо яких здійснюється декларування зміни роздрібних цін. А також встановлено граничний рівень торговельної надбавки в розмірі не більш як 7 гривень з урахуванням ПДВ, що нараховується до середньої вартості літра дизпалива, і не більш як 5 гривень з урахуванням ПДВ, що нараховується до середньої вартості літра бензинів автомобільних.

Проте вартості бензинів та дизельного пального, які належать до преміум-категорій, держава не регулює. І тому в цьому сегменті ринку, зазначають експерти, повний безлад: ціни на таке пальне стають просто шаленими. Приміром, вартість літра бензину преміум-класу А-98 перевищує 40—41 гривню за літр, літр А-95 — 39 гривень.

Ціни на АЗС засмучують споживачів і змушують уряд вживати заходів. Фото Володимира ЗАЇКИ

Винен долар  і не тільки

У чому причина такого зростання цін на пальне і на що очікувати споживачам надалі?

«Перша причина, яка спровокувала нинішню ситуацію, — курс американського долара. Упродовж останніх тижнів ця валюта здорожчала на півтори гривні, що спричинило  зростання цін на автозаправних станціях за останній місяць на 2,50—3 гривні за літр. І на жаль, маємо прогноз, що це не останнє подорожчання», — вважає директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Із ним погоджується експерт ринку пального Сергій Дяченко. Поза тим, саме цей чинник аналітик вважає головним, адже майже всі бензини та дизельне пальне Україна імпортує.

Однак експерти впевнені, що другий чинник, який також істотно впливає на зростання цін на пальне, — рівень військової напруги з боку Росії.

«Це не лише впливає на падіння курсу гривні до долара, а й тримає в напрузі весь світ, компанії, світових споживачів. Ті побоюються, що в Україні може бути гаряча воєнна фаза і це спричинить дефіцит пального на глобальному ринку. А ось коли ситуація вирівняється, то я впевнений, що й курс долара, і ціни на нафту впадуть», — вважає Сергій Куюн.

Проте підвищення цін на пальне — не єдина проблема. Річ у тому, як неодноразово писав «Урядовий кур’єр», Україна за роки існування так і не спромоглася знайти стабільні джерела постачання пального.

Цього року питання ще більше загострилося. Україна імпортувала щороку 50 тисяч тонн дизельного пального та 20 тисяч тонн бензинів з Литви. Однак як відомо, 7 лютого Білорусь заборонила залізничний транзит наф­топродуктів, хімічних та мінеральних добрив із цієї країни.

Тож виникає нестача імпорту. Цим може скористатися Білорусь, яка візьме на себе велику частку постачань, або Росія. Проте це дуже небезпечно з огляду на те, які відносини України із цими країнами.

«Це небезпечна ситуація. Приміром, вже зараз наф­топродуктотрейдери зазначають, що в березні може виникнути форс-мажор, коли Білорусь знизить обсяги постачання. Привід може бути такий: нестача нафти, аварії на нафтопроводі, збої в технологіях тощо», — каже Сергій Куюн.

Експерт упевнений, що Україна має збільшити внутрішнє виробництво пального принаймні удвічі, а перевалку пального в портах — утричі. Також, на його переконання, треба створювати комерційні та державні запаси нафтопродуктів для залізничних структур та Збройних сил країни.

Робота наших заводів та допомога Польщі

Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, зазначає, що в Україні працюють два основні виробники нафтопродуктів: Кременчуцький нафтопереробний та Долинський газопереробний заводи. «На сьогодні вони не використовують 100% своєї потужності — рівень виробництва становить близько 60%. Тому можливості збільшувати власне виробництво нафтопродуктів в Україні є. Нам залишається вирішувати, чи ми імпортуватимемо дизель та нафту, чи нарощуватимемо нафтопродукти для подальшого виробництва вдома».

Нещодавно керівники поль­ської компанії Orlen заявили, що вони перевозитимуть нафтопродукти зі свого нафтопереробного заводу в Литві в Україну через Польщу.

«Нинішня ситуація за нашим східним кордоном показує, що, ухвалюючи ділові рішення, слід враховувати безпеку всього регіону. Постачання пального в Україну забезпечено», — зазначив президент Orlen Даніель Обайтек.

Не бійтеся оптимізувати податки

Чи можна якось приборкати ціни на пальне в Україні?

Сергій Куюн упевнений, що так. Він зазначає, що така ситуація характерна і для інших країн, але в нас просто звикли миритися з підвищенням вартості пального й нічого не робити, щоб щось змінити на краще.

«Треба нам рівнятися на поляків. Там уряд знизив акциз, ліквідував податок із роздрібної торгівлі. Проте там зробили головний крок: зменшили ПДВ на пальне з 23 до 8%. Ціни впродовж дня впали одразу на 12%», — зазначає він.

В Україні з 36 гривень, які споживач витрачає на купівлю літра бензину марки А-95, 6 гривень — це ПДВ та 7 гривень — акциз.

Сергій Куюн вважає, що українцям треба подумати про зниження ПДВ, адже це найбільш криміналізований податок, який держава все одно дуже погано збирає. На його переконання, у разі зниження ПДВ держава не зазнає втрат.