Про те, що з банківських комірок частенько крадуть, знав давно: тримав в одній із великих фінансових установ кошти протягом багатьох років і чув про такі випадки неодноразово. Але те, що все це стало великою проблемою і для людей, і для самих банків й регулятор підготував відповідний проект постанови, для мене стало просто-таки новиною.

Що буде змінено, а головне хто краде з банківських комірок — свої, тобто працівники відповідної фінустанови, чи зайди?

Експерти-юристи, які ретельно вивчили цей документ Національного банку, вважають, що цього разу регулятор підійшов до розв’язання проблеми більш відповідально та професійно, ніж будь-коли. Начебто в цьому документі прописано обов’язки банків щодо виконання цілодобового відеонагляду в приміщеннях із комірками. Це дуже важливо. Адже у проекті мінімальні терміни архівації (зберігання) відеосигналу з відеокамер запропоновано збільшити з трьох до 14—60 днів залежно від об’єкта.

Банкіри теж вважають, що періоду зберігання до 60 діб відеозаписів із залів депозитаріїв фінустанов буде досить для правоохоронних органів, які візьмуться за розслідування крадіжки. У силовиків не буде приводів нарікати на швидке видалення відеоматеріалів, що ускладнює збирання відомостей про грабіжників.

Збільшення кількості таких крадіжок з комірок, однак, майже не вплинуло на бажання людей зберігати в них гроші або коштовності. За інформацією Незалежної асоціації банків, на ринку України спостерігається певний ажіотаж, адже банківських комірок не вистачає. Тобто нині, коли класти кревні під депозити стало не зовсім безпечно, комірки неабияк популярні. Хоч деякі банки відмовилися від надання таких послуг. Серед них великі, приміром, «Кредит-Дніпро».

Чи можна це питання, крім встановлення цілодобового відеонагляду, вирішити іншим шляхом, приміром, введенням опису майна комірки? Мабуть, ні. Це не потрібно самим банкам. Адже щоразу доведеться перераховувати купюри чи переписувати золото, яке власник комірки забрав, а яке залишив.

Звісно, це складна процедура і для власників майна, і для самих банків. До опису слід залучати спеціальних фахівців, що потребує витрат. Немає такого і в інших країнах. Тому опис не вирішить питання.

Хто ж краде? Небанківські фахівці й ті, хто раніше працював у банківській системі, кивають на колишніх колег: це роблять менеджери банків у 80—90% випадків — їм начебто це просто і зручно. Однак додають, що в 10—20% випадків злодіями можуть бути власники сусідніх комірок. І це також цілком можливо.

Якщо проект постанови Нацбанку буде ухвалено, то крадіжок поменшає. А поки що можна порадити власникам комірок частіше заходити і передивлятися їх вміст, а керівникам банків уважніше підбирати кадри.