Ціни на продукти харчування в Україні 2017 року мали тенденцію до постійного зростання. Так, за інформацією голови Комітету економістів України Андрія Новака, на молочну групу товарів ціни протягом минулого року піднялися до 30—33%, на м’ясну — до 35%. Аналітик прогнозує, що у 2018 році ціни також зростатимуть, проте темпи будуть нижчими, ніж торік.

З чим пов’язане таке підвищення вартості продуктів харчування? Чи можна призупинити або взагалі нівелювати цей процес і що для цього робить влада?

«УК» в цьому всьому намагався ретельно й не заангажовано розібратися.

Велика «трійця» й інфляція року

«Є три чинники, які насамперед впливають на інфляцію. Перший — девальвація курсу національної валюти. Таке відбувалося протягом 2017го, і ми відчули автоматичне зростання вартості імпортних товарів на 10%. Хоча гривня останніми тижнями значно закріпилася. Другий чинник — зростання цін на енергоносії, що призводить до збільшення вартості продуктів харчування й інших товарів. Третій — різке підвищення соціальних стандартів саме в 2017 році — зарплат та пенсій. А також підняття «мінімалки» на початку 2018 року. Цей чинник також сильний у підживленні інфляції», — вважає Андрій Новак.

По суті, з цим згодні й керівники Нацбанку України, додаючи, що підвищення соціальних стандартів призвело до збільшення роздрібного товарообігу (приміром, у грудні 2017 року таке збільшення становило 16,1%). А це, в свою чергу, спровокувало зростання цін: підвищений попит зумовлює і деяке підвищення вартості товарів.

Проте, як зазначають і в Нацбанку, і в уряді, 2018 року темпи інфляції будуть нижчими і на рівні запланованих — до 9% річних.

«Цього добитися можна, однак досить складно. Інфляція в 2018 році має перевищити показник 15%. До того ж я схильний вважати, що державний бюджет переглянуть у другому кварталі року, і там буде відкореговано цей показник, звісно в бік підвищення», — вважає генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Аналітики зазначають   і те, що споживчий рівень інфляції прискорився в січні 2018 року. Так, як вважає Олена Білан, головний економіст Dragon Capital, індекс споживчих цін у цьому місяці підвищився на 1,5% після зростання на 1% у грудні. «За рахунок цього в річному вимірі інфляція прискорилися до 14,1% з 13,7% на кінець 2017 року», — констатує експерт.

Фото з сайту zakarpattya.net.uaЄдиний спосіб — насичення

Які продукти харчування подорожчають ближче до весни? За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, ціни на овочеву продукцію мають стати вищими, проте це відбуватиметься не такими темпами, як було в 2017-му. «Подорожчають на 30% молоко й молочні продукти. У січні цього року ціни на свинину були сталими, невелике їх зростання зможемо відчути до весни. Взагалі я вважаю, що тенденції в цьому напрямі залишатимуться такими, якими вони були і торік. Тобто те, що стимулювало зростання цін на продукти харчування в 2017-му, стимулюватиме і цього року», — вважає фахівець.

В уряді цілком реально дивляться на картину зростання цін і причини цього. Приміром, у своїй підсумковій прес-конференції 2017 року Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що побороти цю негативну тенденцію можна лише одним способом — насиченням внутрішнього ринку. Глава уряду для прикладу навів м’ясний ринок, який справді в минулому й на початку цього року ще далекий від насичення. До того ж виробники (зокрема й виробники птиці) намагаються всілякими шляхами експортувати свою продукцію за кордон. Звісно, там ціни вищі, ніж в Україні. А з  цієї причини всередині країни м’ясо тварин та птиці теж дорожчає.

Нещодавно Володимир Гройсман заявив, що наше завдання в цьому напрямі — збільшення поголів’я великої рогатої худоби та свиней. До речі, у №30 за 13 лютого 2018 року у статті «Ставка на розвиток» «УК» розлого розписав усі «рецепти» від уряду в цьому напрямі. Нагадаємо, що держава у 2018 році бере під свій патронат розвиток фермерства та кооперативів, для яких надаватиме дуже вагомі субсидії. Це дасть змогу розвивати не лише м’ясне виробництво, а й більше вирощувати плодів, ягід, овочів. Урядові експерти впевнені, що коли фермери й інші сільгоспвиробники на собі відчують допомогу держави, очікувати збільшення обсягів виробництва АПК-продукції і відповідного зниження цін на неї доведеться недовго.

Державне регулювання: думки розходяться

Сьогодні в непростих умовах зростання цін чимало політиків та економістів вважають, що уряду необхідно повернутися до їхнього державного регулювання, адже начебто саме так можна втрутитися в цей негативний процес. Ставлення до цього Володимира Гройсмана однозначне: таке регулювання в нашій країні сприяло лише корупції, коли перевіряючим особам з органів контролю за цінами підприємства та фірми часто давали хабарі. А тиск на бізнес з таким державним регулюванням був чималим.

Дещо іншої думки був і Нацбанк України, точніше голова його ради Богдан Данилишин. Так, за його словами, в умовах монополізованої економіки нашої країни таке рішення влади призвело до підвищення темпів інфляції. Експерт неодноразово заявляв, що слід поновити роботу Державної цінової адміністрації, «яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання виконувала б контроль за ціноутворенням, на яке ринок нині має дуже односторонній специфічний вплив».

А Олексій Дорошенко вважає, що перед скасуванням державного регулювання цін Міністерство економічного розвитку і торгівлі мало було б скласти вагомий прогноз зростання й падіння цін на продукти харчування: «Я обома руками за державне регулювання цін. І зазначу, що в більшості європейських країн воно  тією чи іншою мірою існує. Однак ми чудово розуміємо, що доходи наших співгромадян в рази менші, ніж зарплати у європейців. А ціни на багато продуктів харчування в Україні вже мало відрізняються від тих, що є в країнах ЄС».

Антимонопольний комітет повинен боротися…

Як впевнена юрист юридичної компанії «Центр конфліктології і права» Тетяна Журавель, в Україні також немає практики субсидіювання витрат на закупівлю продуктів харчування для малозабезпечених громадян. «А так роблять у всьому цивілізованому світі. До того ж в Україні за необумовлене підвищення цін наші вітчизняні монополії та компанії, які вступають у картельну змову задля підвищення цін на товари й послуги, фактично не карають. А цим має займатися Антимонопольний комітет», — констатує правник.

Президент громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельніков впевнений, що сьогодні чимало державних структур повинні діяти в цьому напрямі, озброївшись тією законодавчою базою, яку вони мають. За його словами, це справді може дуже ефективно робити Антимонопольний комітет України.

На захист цієї державної структури можна сказати, що, за словами державного уповноваженого, заступника голови комітету Марії Нижник, у січні 2018 року її структура розпочала проводити розслідування на ринку курятини і вже допускає наявність цінової змови між окремими його учасниками. Хочеться вірити в те, що розслідування доведуть до логічного кінця і всіх винних буде покарано. Якщо, звісно, доведуть їхню провину.

Як і треба бути впевненими, що держава таки зробить усе для того, щоб посприяти розвиткові вітчизняного АПК, який останніми роками демонструє значне зростання й шанування в країнах Європи та Азії. Достатньо привести приклад значного збільшення експорту українських яблук та іншої плодово-ягідної продукції до країн ЄС. Якщо плани і дії уряду щодо широкої підтримки фермерства й інших виробників аграрної та харчової продукції покажуть високі практичні результати, то й ціни на внутрішньому ринку за умови його ще більшого насичення товарами знижуватимуться чи принаймні не зростатимуть.