Консультує Тетяна ЯСІНСЬКА,
адвокат

Д. ШЕВЧУК, Харківська обл.:

Роботодавці платять зарплату і без договору

Чи може людина домогтися через суд виплати зарплати, якщо вона працювала без трудової і без договору, але є свідки, які підтвердять, що вона кожного дня приходила на підприємство, та розкажуть, яку саме роботу виконувала?

— Так, це можливо, але спочатку потрібно довести наявність фактичних трудових відносин між вами та роботодавцем за допомогою показань свідків і письмових документів, що підтверджують виконання трудових функцій.

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 175 Кримінального кодексу України безпідставна невиплата заробітної плати більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності, карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років чи позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Як розділити майно дитини між батьками?

О. ГНАТЕНКО, Львівська обл.:

Яким чином здійснюється розпорядження нерухомим майном, що перебуває у власності дитини, яка не досягла 14-річного віку, якщо батьки розлучені і спільно не проживають? Чи потрібна згода обох батьків, чи достатньо рішення матері, з якою проживає дитина, за умови згоди органу опіки та піклування?

— Відповідно до ст. 32 Цивільного кодексу України та ст. 6 ч. 2 Сімейного кодексу України, неповнолітньою особою є фізична особа віком від 14 до 18 років, яка має право самостійно розпоряджатися своїми доходами (заробіток, стипендія, інші доходи), укладати договір банківського вкладу тощо.

На вчинення неповнолітньою особою правочину нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода обох батьків і дозвіл органу опіки та піклування.

Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна, якщо між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини.