Настав Страсний тиждень у католиків, а 4 квітня вони святкуватимуть Великдень. У православних християн Страсний тиждень розпочнеться в останню неділю квітня, і святкуватимуть Воскресіння Христове вони 2 травня. Укрінформ вирішив розказати, чому такий великий розрив — майже місяць — між святкуваннями і як розраховують дату Великодня.

Трохи історії

Історично християнський Великдень відзначали у неділю після єврейського Песаху — свята на честь виходу євреїв з єгипетського полону. У перші століття християнства не було загальновизначеної дати святкування Великодня. 196 року на Соборі в Римі було ухвалено святкувати Великдень у неділю, а на сході, в Ефесі, святкували Великдень у перший день Песаху. Через відмову християн на сході уніфікувати церковну практику папа Римський Віктор І відлучив ефесян від церкви, проте пізніше скасував це рішення через велику опозицію у західній церкві.

На І Вселенському Соборі 325 року офіційно затвердили святкування Великодня у першу неділю після 14 нісана (єврейський весняний місяць), оскільки 14 нісана починався Песах. Так і було встановлено правило святкування Воскресіння Христового у першу неділю після нього.

У так званих Правилах святих Апостолів (орієнтовна дата формування тексту — кінець IV століття) встановлено, що Великдень треба святкувати після весняного рівнодення і не в один день з євреями, тобто християнська Пасха не може збігатися з Песахом.

Як обчислюють дату Великодня

Для обчислення використовують Метонів цикл. Слід зазначити, що євреї жили за місячним календарем, тож аби вирахувати християнський Великдень, треба було вирахувати Песах. Для узгодження місячного та сонячного календарів і було розроблено так званий Метонів цикл.

Суть циклу зводиться до того, аби знайти точки перетину між сонячним та місячним календарями, бо місячний рік дорівнює 355 добам, а сонячний — 365,25. Метон вирахував, що 19 сонячних років дорівнюють 235 синодичним місяцям (синодичний місяць — повний цикл обертання Місяця навколо Землі, він становить 29,5 доби). Тому Метонів цикл і застосовують до обчислення Великодня, а його дати повторюються за 19-річним циклом, а Песах завжди припадає на повний місяць.

Як зробити розрахунок дати самостійно

День Великодня можна обчислити і самостійно за формулою, але це потребує великої уваги і терпіння. Позначимо дату Пасхи символом «x». Обчислити цю дату можна так: якщо d+e<9, то Пасха припадає на квітень, а її дату визначаємо за формулою: x=22+d+e; якщо d+e>9, то Пасха припадає на травень, а для визначення дати застосовується формула: x=d+e-9.

Змінні визначати так:

Визначаємо «а»:

• спочатку потрібно рік (2021) поділити на 19 (результат 106, залишок 7);

• отже, а дорівнює залишку 7.

Визначаємо «b»:

• b — це залишок від ділення року на 4 (у нашому прикладі 2021:4=505, залишок 1);

• отже, b дорівнює залишку 1.

Визначаємо «с»:

• с — залишок від ділення року на 7 (у нас 2021:7=288, залишок 5);

• отже, с дорівнює залишку 5.

Визначаємо «d»:

• d — це остача від арифметичного виразу (19a+15):30 (у нашому випадку (19+7+15):30=1, залишок 11);

• отже, d дорівнює залишку 11.

Визначаємо «е»:

• e — остача від арифметичного виразу (2b+4c+6d+6):7 (у нас (2+1+4+5+6+11+6):7=5 залишок 0);

• отже, е дорівнює залишку 0.

Дата Великодня 2021 року: x=11+0-9, тобто 2 травня.

Чому різниця в датах Пасхи

У християн Великдень настає у першу неділю після повного місяця, першого після весняного рівнодення. Різниця полягає лише в тому, що одні вираховують дату повного місяця та рівнодення за григоріанським календарем, а інші — за юліанським, а юліанський календар має більшу похибку, ніж григоріанський.

Весняне рівнодення та повний місяць в обчисленні юліанського календаря — це не астрономічні явища, а дати, які можна вирахувати. Через недосконалість календаря (він має похибку, у зв’язку з якою з роками набігає різниця в кілька днів з астрономічним календарем), весняне рівнодення за юліанським календарем відстає на 13 днів, а повний місяць настає на 4 дні пізніше, ніж у реальності. Католицька церква, перейшовши на григоріанський календар, усунула ці вади.

Наприклад, цього року астрономічно і за григоріанським календарем перший повний місяць після весняного рівнодення припадає на 28 березня, а Великдень святкують наступної неділі — 4 квітня. Відповідно до юліанського календаря, який дає похибку по місяцю на чотири дні, перший повний місяць після рівнодення настає 28 квітня, а Великдень треба святкувати наступної неділі — 2 травня.

Проте така різниця буває не завжди і залежить від повного місяця, який має бути не раніше за весняне рівнодення. За григоріанським календарем, рівнодення збігається з астрономічним — 21 березня, а за юліанським — через похибку буде 3 квітня. Якщо ж повний місяць настане до 3 квітня, то користувачі юліанського календаря чекатимуть на нову фазу місяця. Саме це іноді призводить до того, що за юліанським календарем буває «пізній Великдень» — наприкінці квітня чи навіть на початку травня.

Яким календарем послуговуються християни

За григоріанським календарем живуть не всі католики. Ним, окрім римо-католиків, послуговуються ще у протестантизмі. А ось українські греко-католики, хоч і належать до Католицької церкви, живуть за юліанським календарем.

Не варто ототожнювати православних з юліанським календарем. 9 із 15 помісних православних церков використовують новоюліанський календар (це коли Різдво збігається із григоріанським, а Великдень — з юліанським літочисленням), а решта користуються просто юліанським. А ось Православна церква Фінляндії, що входить до складу Вселенського патріархату, святкує Великдень за григоріанським календарем.

Що кажуть священники

Священник ПЦУ викладач Київської православної богословської академії Андрій Дудченко вважає, що православні та католики повинні святкувати Великдень одного і того самого дня.

«Ось чого я не розумію. Перший Вселенський собор, крім іншого, вирішив, що всі християни святкуватимуть Великдень в один день. Ми вирішили стежити за Олександрійською Пасхою. Алгоритм: 1) спочатку має настати весняне рівнодення; 2) має настати повний місяць, третя неділя після цього — Великдень.

А що цього року? Рівнодення настає 21 березня за новим стилем. Рівнодення астрономічно легко розрахувати — це коли день дорівнює ночі. Тут, здавалося б, питань немає. Повний місяць, за астрономічним календарем, настане 28 березня. Оскільки буде пізній вечір, то це вже літургійно неділя. Виявляється, що Пасха Христова має бути наступної неділі, тобто 4 квітня. Але чомусь Пасха буде аж 2 травня», — пише священник.

Він зазначає: оскільки основа розрахунку — не рівнодення, а умовне рівнодення, тобто 21 березня, за старим стилем, день, який насправді не є рівноденням, а в нинішньому столітті ця дата запізнюється на 13 днів. Тож чекатимемо наступного повного місяця, а потім неділі.

Ієрарх Православної церкви України Євстратій Зоря, відповідаючи на запитання, чому з єдиною формулою розрахунку дати Великодня (а саме перша неділя після весняного повного місяця, а весняний повний місяць — це перший повний місяць після рівнодення) виникає така велика різниця у святкуванні дат, сказав: «Різниця у даті святкування Великодня католиків та православних пояснюється тим, від якої дати відраховувати перший повний місяць».

За словами владики, православні, незалежно від того, дотримуються вони старого чи нового календаря, дотримуються єдиної пасхалії й відраховують дату Великодня від дати рівнодення за юліанським календарем.

«Зміни в пасхалії не відбулося. А католики і протестанти вираховують дату від астрономічного рівнодення, і різниця між двома календарями — 13 днів — впливає і на дату підрахунку рівнодення. І тому приблизно раз на п’ять років дати святкування збігаються, інколи різниця у святкуванні становить тиждень, а час від часу буває фактично місяць».

Мар’яна РАБЧЕНЮК,
Укінформ