Пріоритети у галузі європейської інтеграції на найближчу перспективу, визначені торік у жовтні під час установчого засідання комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, гаслами на папері не залишилися. Вони поступово втілюються в конкретні вимірювані результати. На цьому під час другого засідання комісії у форматі відеоконференції наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Так, із запланованих 30 пріоритетних законопроєктів на 2020—2021 роки сім уже внесено до Верховної Ради, два подано для розгляду та внесення Президенту України. Якщо виразити цей показник мовою стратегічних пріоритетів, то, з урахуванням права та кращих практик ЄС, напрацьовано пакет комплексних змін до українського законодавства в галузі транспорту, енергетики, екології, аграрної політики», — зазначив очільник уряду.

Цей пакет кращих практик дасть змогу: вдосконалити регулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні відповідно до актів ЄС, урегулювати питання надання суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів автомобільним і міським електричним транспортом; підвищити ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, скоротити витрати на оплату енергоресурсів, забезпечити енергонезалежність та енергобезпеку нашої держави; сприяти перебудові діючих теплогенеруючих об’єктів у високоефективні установки комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, створити умови для зниження аварійності об’єктів підвищеної небезпеки; сприяти виходу виробників садівничого матеріалу на сучасний рівень за показниками якості та фітосанітарного контролю.

Досягти чотирьох свобод

«Торік у жовтні парламентарії ухвалили вкрай важливі для економічного розвитку держави закони про внутрішній водний транспорт, про електронні комунікації. Шість законопроєктів ухвалено у першому читанні. Надважливо, щоб євроінтеграційний та євроатлантичний поступ України зберігався і ми своєчасно виконували свою домашню роботу. Нині у Верховній Раді перебувають понад 40 законопроєктів, які потребують швидкого розгляду», — акцентував Прем’єр і закликав парламентаріїв сприяти внесенню цих документів у порядки денні сесії, а членів уряду — забезпечувати супровід законопроєктів.

Денис Шмигаль зауважив, що уряд щотижня розглядає 4—5 проєктів законів, які стосуються євроінтеграції. Сформовано відповідний графік на перший квартал поточного року, є чітке розуміння того, що необхідно зробити протягом усього 2021-го.

«Ідеться про питання залізничних перевезень, інтелектуальної власності, інтегрованого управління кордонами, безпеки іграшок, водовідведення стічних вод, енергоменеджменту, якості сільськогосподарської продукції та продуктів харчування тощо. Наша мета незмінна — ми рухаємося до внутрішнього ринку Євросоюзу і маємо досягти чотирьох свобод: руху товарів, осіб, послуг та капіталу. Цей рух має враховувати й сталий розвиток, тому разом із зеленим курсом ЄС формуємо український зелений курс, який потребуватиме і змін до законодавства, і належного фінансування усіх зелених ініціатив. Це питання плануємо обговорювати на політичному рівні наступного тижня в межах візиту до Брюсселя та участі в засіданні Ради асоціації між Україною та ЄС», — поінформував Прем’єр.

Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас уточнив, що представники українського уряду проведуть політичний діалог з високими представниками ЄС та членами Єврокомісії.

Співпраця з ЄС та його фінансовими інституціями сприяє зокрема оновленню транспорту в містах нашої країни. Фото з сайту minfin.gov.ua

Оцінка реформ

«Таке спілкування, як ніколи, життєво важливе. Пандемія коронавірусу скоригувала взаємодію. Ми оперативно надали Україні 190 мільйонів євро допомоги та 1,2 мільярда євро макрофінансової підтримки. Це безпрецедентні обсяги для кризового року. Нині на перше місце вийшло питання вакцинації проти коронавірусу. І вакцини в межах ініціативи COVAX, що підтримує ЄС, почнуть надходити вже в лютому, адже сусідні країни слугують пріоритетом для ЄС. Однак щоденна співпраця не завжди гламурна, потрібна дуже копітка робота з упровадження важливих реформ. Результати нашої співпраці щодо реформ оприлюднено торік у грудні у звіті про впровадження в Україні Угоди про асоціацію. Досягнутий Україною прогрес у виконанні зобов’язань, згідно з угодою, полягає в ухваленні закону про банківське регулювання, відкритті ринку землі, поступі в цифровій галузі. Є певні позитивні зрушення в галузі правосуддя, верховенства права, боротьби з корупцією. Менше позитиву в іншому. Так, потрібні скоординовані зусилля у таких галузях, як енергетика, корпоративне управління державними підприємствами. Реформи також пробуксовують у галузі транспорту, охорони довкілля і зміни клімату. Тривожить розвиток подій щодо вкрай потрібної судової реформи. ЄС, «Велика сімка» та Венеційська комісія наголошують на необхідності реформування Вищої ради правосуддя як інституції», — заявив Матті Маасікас.

ЄС очікує, що Україна утримається від ухвалення законодавства, що не відповідає Угоді про асоціацію. Ідеться про пропозицію запровадити вимоги щодо локалізації в галузі державних закупівель.

Матті Маасікас поінформував, що Україна виконала взяті на себе зобов’язання щодо Угоди про спільний авіаційний простір. Тому цю угоду буде підписано найближчим часом.

ЄС прихильно ставиться до визначення українським урядом пріоритетних законодавчих ініціатив щодо реформ, зокрема у межах комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

«Цього року розпочинається перегляд Угоди про асоціацію. Наша мета — оцінити успіхи і досягнення її цілей протягом п’яти років. Закликаю продовжувати кооперацію, комунікацію, координацію між урядом, парламентом і громадянським суспільством. Це ключ до успішного впровадження угоди. Бо кожна складова відіграє важливу роль. Майбутнє українського народу — у стабільній, безпечній, демократичній і процвітаючій європейській країні», — резюмував Матті Маасікас.