Смажена картопля фрі, яку найчастіше називають French fries — французька картопля фрі, не має нічого спільного з Францією. Це знає кожен бельгієць. Картоплю фрі, чи, як кажуть у Бельгії, фріти, й казанок варених мідій споконвіку вважають тут національною стравою. І якщо ви попросите у вуличного торговця продати вам порцію французької картоплі, а не фрітів, то на його обличчі промайне тінь щирої образи на неосвіченість закордонного туриста.

Помилкове походження

Чому ж до бельгійської національної страви додали прикметник «французька»? За однією з версій, американські солдати, які дислокувалися в Бельгії під час Першої світової війни, вперше спробували там хрумку смажену картоплю. Оскільки мовою бельгійської армії на той час була французька, то солдати назвали її французька фрі. Відтоді ця назва збереглася, а слава за винахід страви дісталася іншій країні.

Уперше картоплю фрі, стверджують бельгійці, приготували в долині річки Маас 1680 року. Головною їжею для небагатих жителів долини була риба. Проте 1680 року через дуже холодну зиму Маас вкрилася кригою. Тоді селяни порізали картоплю на брусочки у формі риби і посмажили їх. Вийшло дуже смачно, й рецепт приготування незвичайної картоплі швидко набув популярності. Нині бельгійські фріти продають не лише з пересувних вагончиків, а й у кафе, пивничках і ресторанах високої кухні.

Кулінарні секрети

У чому ж полягає секрет справжньої бельгійської картоплі фрі? Її ніколи не готують із замороженого напівфабрикату. Свіжі картоплини, не дуже м’які, але й не дуже тверді, ріжуть на доволі великі прямокутні шматочки близько сантиметра завтовшки й 10 сантиметрів завдовжки. Картоплю смажать не в олії, а на яловичому смальці, саме тому вона має неповторний смак і аромат, ніби її щойно зняли зі сковороди в сільській літній кухні. Але головне — технологія смаження. Спочатку шматочки занурюють у не дуже розігрітий жир, щоб вона просмажилася всередині. Потім їх охолоджують і обсмажують удруге, вже за вищої температури, до появи апетитної золотавої скоринки. Справжні бельгійські фріти виходять хрумкими зовні і повітряно-м’якими всередині. Тепер треба вибрати соус. Найпопулярнішим залишається кетчуп, але самі бельгійці найбільше полюбляють майонез. Картоплю подають у картонних конусах-пакетах з маленькою пластмасовою виделкою. Проте, звичайно, ще смачнішою вона стає, коли їсти її руками, мандруючи вимощеними бруківкою вуличками Брюсселя. Маленька порція обійдеться від 2 до 2.5 євро, а велика — від 3 до 3.2, залежно від того, де саме в Бельгії ви вирішите поласувати фрітами.

Не залишає байдужим нікого

До слова, кілька років тому всі світові інформаційні агентства облетіли фото канцлерки ФРН Ангели Меркель, яка ласує бельгійською картоплею на вулиці Брюсселя. Вона вирішила перекусити цією простою, але смачною стравою під час перерви в роботі чергового саміту ЄС. Ангела Меркель та кілька її помічників купили фрі в одному з найстаріших і найвідоміших у Брюсселі кіосків з продажу фрітів — Maison Antoine, розташованому на площі Журдан у серці Європейського кварталу. Maison Antoine — сімейний бізнес, який торгує смаженою картоплею ще з 1948 року, зберігаючи секрет досконалих фрітів упродовж трьох поколінь. Кажуть, Меркель замовила до картоплі андалузький соус — майонез, приправлений перцем і сушеними помідорами.

Картопля фрі в Бельгії — не лише страва, а й предмет національної гордості. Щороку 17 лютого в країні святкують День картоплі фрі, а в місті Брюгге працює Музей фрітів. Експозиція музею розповідає про її походження, особливості приготування, є окрема зала, де виставлено старовинні моделі фритюрниць. Фріти нерідко стають у Бельгії об’єктом поп-мистецтва й темою арт-інсталяцій. Тож майстерності у прославлянні культових страв у бельгійців можна лише повчитися.