У новий рік ми увійшли зі скандалом, спровокованим телеканалом «Інтер» та кількома іншими: вони показували російських артистів, в’їзд яким заборонено на територію України через їхню позицію щодо анексії Криму і подій на Донбасі. Це обурило не лише переважну частину суспільства, а й викликало реакцію Секретаря РНБОУ Олександра Турчинова, який звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення із проханням розглянути питання про позбавлення «Інтеру» ліцензії. Звернення посадовця, а також листи громадян (за словами голови Нацради Юрія Артеменка, їх надійшло 254, у 251 автори обурюються тим, що демонстрував «Інтер») було розглянуто за участю представників громадськості, силових структур, народних депутатів, а також представників міжнародних структур і великої кількості журналістів. Про напруження, яким супроводжувалось обговорення, свідчить те, що в одній суперечці мало не дійшло до бійки. А тому інколи складалося враження, що окремі учасники зустрічі намагалися не стільки з’ясувати істину, як самоствердитися на проблемі.

Однак представник «Інтеру» заявив, що канал діяв у рамках чинного законодавства. А відсутність керівниці на засіданні пояснив тим, що канал нині в небезпеці й вона має організовувати його оборону. Такий коментар, звісно, нікого не задовольнив. Очільники кількох інших каналів пояснили те, що трапилося, недоглядом редакторів, нещасним випадком, який можна порівняти з падінням цеглини на голову перехожих.

Більшість присутніх із такими твердженнями не погодилась. Вони наголошували, що питання не в тому, якого артиста показували, а у відстоюванні національних інтересів, бажанні протистояти агресорові в інформаційній війні. Дискусія виникла з приводу того, чи відповідає чинне законодавство нинішній ситуації в країні. Одні говорили, що законів бракує, інші стверджували протилежне. Мовляв, регуляторних актів багато, але в них важко розібратися. Проте всі одностайні, що чинне законодавство потрібно узгоджувати з умовами воєнних дій. Однак наголошували, що букву закону слід підтримувати свідомістю духу.

Розмова набула значно ширшого розмаху, ніж обговорення програми «Інтеру». Його новорічний концерт засвітив дуже багато проблем медіапростору. Не йшлося виключно про заборону.

Це була розмова про удосконалення інформаційної політики, шляхи і методи її ведення. Одна з проблем: 23% телеглядачів дивляться супутникове телебачення. Там вільний доступ зокрема до російських каналів. Отже, маємо ставити питання про підвищення конкурентоспроможності вітчизняного телепродукту.

Ще одна проблема, яка, за свідченням фахівців, загрожує національній безпеці: ні влада, ні суспільство не знають власників телеканалів. А саме вони й визначають політику мовця.

Щоб направити роботу в патріотичне русло, представники громадськості запропонували укласти меморандум між Національною радою з питань телебачення і радіомовлення та каналами про співпрацю. Він має стати основою роботи з саморегуляції редакцій.

На думку представника Ради Європи, криза стандартів на телебаченні сталася через запізнення зі створенням суспільного мовлення. А тому Рада Європи готова допомагати в створенні моделі саморегулювання каналів.

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення попередила «Інтер», що вважає за необхідне провести там позапланову перевірку на предмет виконання законів.

АВТОРИТЕТНО

Вікторія СЮМАР,
голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики:

— Чи готові ми захистити себе в інформаційній війні? Чому ми самі поширюємо те, що нав’язує нам агресор? Нині свобода слова і життя людей поставлені на одну площину. Звичайно, пріоритет на ній — життя. Про це всім слід пам’ятати. Канали мають працювати так, щоб не змушувати державу втручатись. І коли держава дбає про посилення своєї безпеки, це логічно.