Якщо до певного часу за курсом гривні прискіпливо стежили лише ті, у кого були валютні кредити, то нині цим переймається вся країна. Цього тижня ситуація вкрай загострилася. Нацвалюта покотилася згори так швидко, що за один день знецінювалася на кілька гривень. Дійшло до напівпаніки на продуктовому ринку. Щоправда, люди почали розкуповувати крупи, цукор, олію не тому, що їх не буде, а через те, що завтра може не вистачити грошей придбати ці продукти.

Напередодні Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся до парламенту, аби той зібрався на позачергове засідання щодо стабілізації фінансової системи. За його ініціативою скликали термінову нараду у Президента. Про її перебіг розповіли на спільному брифінгу міністр фінансів Наталія Яресько й голова Національного банку Валерія Гонтарева. За словами Наталії Яресько, учасники зібрання напрацювали комплекс заходів зі стабілізації ситуації на валютному ринку.

«Мета наших зусиль, — підкреслила міністр, — наведення порядку в цій сфері і відновлення впевненості. Те, що зараз відбувається на валютному ринку, — це наслідки спекуляцій і емоцій. Немає підстав для такого занепокоєння».

Імпортний збір покликаний зменшити тиск платіжного балансу на валютний курс. Фото з сайту toshop.com

Про імпортний збір

Очільниця Мінфіну заявила, що в країні є валюта, і назвала те, що відбувається зараз на ринку, нічим не обгрунтованою «грою» проти української гривні. Наталія Яресько розповіла, що для врегулювання ситуації запроваджують тимчасові заходи, спрямовані на стабілізацію платіжного балансу. Передусім Кабмін і НБУ співпрацюватимуть у напрямі зменшення спекуляцій та махінацій, які посилюють емоційну складову в роботі валютного ринку та психологічно тиснуть на гривню.

Якщо конкретніше, то це виллється у суворий контроль над поверненням валютної виручки вітчизняними експортерами, обернеться запровадженням спеціального імпортного збору в розмірі 10% та 5%. Такі заходи, на переконання глави Мінфіну, дадуть змогу зменшити тиск платіжного балансу на курс гривні і тим самим поліпшать ситуацію на валютному ринку.

Заспокійливим було повідомлення й про те, що всі ці заходи не призведуть до збільшення цін на деякі ліки й бензин. Річ у тім, що збір не поширюватиметься на критичний імпорт, до якого належать ці товари. До цієї ж групи належать медичні прилади, енергоресурси (зокрема й газ) та інші надзвичайно важливі для української економіки і населення товари.

Позитивний месидж Наталія Яресько послала і власникам депозитів, наголосивши, що уряд не має намірів їх націоналізовувати. «Хочу вкотре підкреслити, що проведення будь-яких націоналізацій або інші втручання в депозити населення не передбачаємо, не плануємо і не проводитимемо», — запевнила вона.

Сподівання на депутатів

Що ж до виступу голови Нацбанку Валеріії Гонтаревої, то з її вуст дещо дивно було чути, що НБУ не бачить «фундаментальних причин для такого стрімкого падіння курсу гривні». Мовляв, «усі ці ірраціональні рухи пов’язані виключно з ірраціональною поведінкою ринку, який більше керується страхами, ніж розумінням того, що відбувається».

«Фундаментальних підстав для паніки немає, — заявила голова НБУ. — А якщо ми прибираємо паніку, то цифри самі повертаються туди, де вони мають бути».

Щоправда, як це станеться і що конкретно зробив Нацбанк, аби побороти таку «ірраціональність» і «повернути цифри», голова НБУ не розповіла. Експерти ж переконані, що основні ризики, які дестабілізують гривню, пов’язані з невизначеністю валютної політики й слабкістю контролю НБУ за діяльністю банківської системи. Якби Нацбанк сам працював прозоро, змусив так само працювати всю банківську систему, а ще забезпечив прозорість ухвалення рішень і контроль за їхнім виконанням, проблем не було б. Скажімо, якщо проконтролювати надання кредиту на рефінансування, аби ці кошти пішли на виплату боргів, депозитів чи в реальний сектор економіки, то вони не поверталися б у валютний сектор, де формується додатковий попит на долари і підвищується їхній курс.

Однак про таку конкретику у виступі голови НБУ не йшлося. Свої сподівання високопосадовець цілковито покладає на основного кредитора України, в ролі якого нині виступає МВФ. Мовляв, багатомільярдний кредит спрацює, і ми «абсолютно з оптимізмом дивитимемося в майбутнє».

Проте нині Україна ще очікує позитивного рішення Міжнародного валютного фонду. І це очікування не пасивне. Якнайшвидше Верховна Рада має схвалити урядовий пакет законів. Міністр фінансів сподівається, що партнери по коаліції підтримають його. Нині тривають консультації у фракціях. Передусім ідеться про зміни в державний бюджет на 2015 рік, законопроекти щодо змін у Бюджетний, Податковий і Митний кодекси, а також у закони про пенсійне забезпечення.

Якщо за цей пакет законів парламент віддасть більшість голосів, то вже 11 березня Рада директорів МВФ ухвалить позитивне рішення для надання Україні нового кредиту. За словами міністра фінансів, він стане «якорем, який дасть змогу стабілізувати економіку України, зокрема ситуацію на її валютному ринку».