Країни — учасниці «Східного партнерства» мають заручитися готовністю ЄС тримати двері відчиненими. Таку думку висловила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу на відкритті щорічної конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства».

На її думку, країни «Східного партнерства» потребують диференційованого підходу і, можливо, навіть започаткування додаткового формату взаємодії «ЄС+3» (Україна, Молдова, Грузія). «Це потрібно, щоб зосередитися на дуже конкретних речах. Ідеться про нашу співпрацю в інфраструктурних проектах, зниження роумінгових тарифів, збільшення квот на навчання в європейських вищих навчальних закладах, стажування державних службовців в інституціях ЄС, створення спільного авіаційного простору, уніфікацію послуг поштових доставок і поступову інтеграцію в енергетичний ринок ЄС», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Країни «Східного партнерства» потребують диференційованого підходу і, можливо, навіть започаткування додаткового формату взаємодії. Фото з сайту facebook.com/UA.EU.NATO

Окрім цього, прозвучала думка, що Україна, Молдова та Грузія потребують тіснішої співпраці з ЄС у секторі безпеки та оборони, оскільки мають схожі виклики та спільного агресора — Росію. Не менш важливо виробити адаптованішу до потреб цих трьох країн політику.

Продовжуючи тему, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції опосередковано закликала зробити модель співпраці «ЄС+3» відкритою і для інших країн «Східного партнерства» за умови їхньої готовності до посилених зобов’язань з ЄС. По-перше, нинішні реалії вимагають більшої гнучкості інструментів ЄС в межах «Східного партнерства», по-друге, інструменти, які мали країни-кандидати на вступ, можна адаптувати до «Східного партнерства». «Але говорити про таке рішення під час листопадового саміту зарано (саміт «Східного партнерства» заплановано в Брюсселі на 24 листопада. — Авт.)», — цитує слова Іванни Климпуш Цинцадзе прес-служба віце-прем’єра.

Надзвичайний і Повноважний посол Естонії в Україні Герт Антсу розповів, що його країна під час нинішнього головування в ЄС прагне якнайширше просувати ідею «Східного партнерства». Він погодився з думкою віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, що є підстави думати про майбутнє з огляду на великі амбіції співпраці з Європейським Союзом. А згодом підкреслив важливість співробітництва в оборонній та безпековій сферах. У цьому контексті особливо виокремлювали роль стратегічних комунікацій. Герт Антсу додав, що захоплюється активністю громадянського суспільства в Україні під час обговорення важливих ініціатив співпраці Україна — ЄС. За його словами, 20 років тому Естонія не мала такої переваги.

А Надзвичайний і Повноважний посол Королівства Швеція в Україні Мартін Хаґстрьом закликав розширювати національні дебати в питаннях європейської інтеграції. «Східне партнерство» — це чудова нагода пропонувати позитивний порядок денний, а не лише зосереджуватися на кризовому менеджменті», — наголосив він.

Про хороший початок співпраці в оновлених форматах говорила й перший секретар політичного відділу Представництва ЄС в Україні Евеліна Шульц. Переваги нинішнього співробітництва стануть помітними згодом. Нині, на її думку, потрібно «доступно говорити про процеси, які відбуваються». Щодо європейських прагнень країн «Східного партнерства» Евеліна Шульц висловлювалася, переказуючи слова екс-міністра закордонних справ Польщі: «Сусіди Європейського Союзу — на півдні, на сході — європейські партнери».

Директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», керівник проекту «Громадська синергія» Дмитро Шульга запропонував країнам, які підписали угоди про асоціацію з ЄС, звернутися до Брюсселя із проханням чіткіше прописати поняття «політична асоціація», а також роз’яснити, про що йдеться, коли говорять, що країни поділяють спільні цінності. На його думку, конкретика у визначенні критеріїв свободи, демократії, верховенства права і прав людини сприятиме пришвидшенню євроінтеграційних процесів.