Корупція залишається однією з головних проблем України і, започаткувавши систему електронного декларування прибутків державних чиновників, українському урядові вдалося створити ефективний механізм боротьби з цим ганебним явищем. Про це в інтерв’ю «УК» розповів польський євродепутат Міхал Боні, який минулого тижня побував у Києві і взяв участь у засіданні делегації ЄВРОНЕСТу (парламентська платформа для співпраці країн «Східного партнерства» та ЄС).

— Пане Боні, які питання ви обговорювали з українськими колегами у межах засідання ЄВРОНЕСТу?Євродепутат Міхал БОНІ

— Цього разу ми провели зустріч комітету з питань соціальної політики ЄВРОНЕСТу, де обговорювали розвиток соціально-політичної стабільності в Україні. Зокрема рішення українського уряду підвищити рівень мінімальної заробітної плати до 3200 гривень з 1 січня 2017 року. Це дуже важливий крок, який сприятиме виведенню з тіні ринку заробітної плати. Водночас важливо пам’ятати й про зростання безробіття, яке загрожує передусім некваліфікованим працівникам, а також про необхідність підтримувати малий та середній бізнес, оскільки рішення про підвищення мінімальної платні безпосередньо вплине саме на цей сектор.

Ще одним пунктом, про який я хотів би згадати, було питання свободи мас-медіа. Європарламент дуже стурбований тиском, який чинять на ЗМІ в Криму, особливо на кримськотатарські медіа. А в умовах гібридної війни, в яких живе Україна, незалежні та вільні мас-медіа — потужний інструмент у її руках, тому їх необхідно підтримувати.

— Завдяки системі е-декларування українці були вражені  статками деяких державних службовців. А як цю інформацію сприйняли у Брюсселі?

— На мою думку, система е-декларування — потужний і впливовий механізм прозорої звітності представників уряду та бізнесу. Я хотів би звернути вашу увагу на те, що електронне декларування — інструмент у боротьбі з корупцією, а не інструмент оцінки багатства інших А корупція — це головна проблема України, яка отруює економіку, перешкоджаючи зростанню малого й середнього бізнесу, приваблюванню іноземних інвестицій і заважає всім державним механізмам належно працювати. Для боротьби з корупцією найважливіше те, як змінюються декларації рік у рік і які об’єктивні докази цих змін. Поки що, гадаю, головну функцію е-декларування виконано. І я хотів би привітати український уряд із тим, що йому вдалося зламати стару систему. Це не надто приємний процес, але він допомагає створити здорову економіку в країні.

— Приблизно місяць тому, відвідавши Краматорськ та Мар’їнку, ви заявили, що проведення виборів на окупованих територіях Донбасу не можливе. Яка ваша думку з приводу укладення так званої дорожньої карти виконання мінських угод, про що домовилася «нормандська четвірка» в Берліні?

— Коли я був у Мар’їнці, то бачив довжелезну чергу на пропускному пункті на лінії розмежування між територією, яка перебуває під контролем уряду, і окупованими територіями. Усі люди, які стояли в черзі, хотіли одного — миру, це було написано на їхніх утомлених обличчях. Вони не хотіли нічого іншого, крім припинення обстрілів. Так, проведення демократичних виборів на окупованих територіях Донбасу не можливе, бо там немає миру. Хто зможе голосувати демократично, якщо над його головою лунають постріли?

— На вашу думку, озброєна місія ОБСЄ здатна гарантувати безпеку для проведення вільних виборів на Донбасі?

— Одне з рішень, яке ухвалили переговірники у цьому процесі, — присутність озброєної місії ОБСЄ на російсько-українському кордоні. Сподіваюся, це допоможе встановити там мир, щоб люди мали змогу робити вибір. Озброєна місія ОБСЄ має мандат, який відрізняється від мандата спостережної місії, що має право лише вести моніторинг. Це означає, що членам озброєної місії дозволено втручатися, якщо вони побачать порушення демократичних прав і свобод.

— Нідерландський прем’єр Марк Рютте, намагаючись урятувати Угоду про асоціацію  України та ЄС, запропонував парламенту ратифікувати її, внісши у текст зміни, в яких відобразилися б негативні настрої нідерландців, котрі на референдумі висловилися проти ратифікації цього документа. Серед цих змін — умови, що Угода про асоціацію не є підставою для вступу України до ЄС, що вона не дає Києву жодних військових гарантій, а українцям — права на роботу. Як ви розцінюєте такі пропозиції Нідерландів?

— На мою думку, українці заслужили право приєднатися до Євросоюзу після Революції гідності на однакових для всіх країн-членів умовах. Щодо Європарламенту, то він залишається відданим своєму вже ухваленому рішенню про ратифікацію Угоди про асоціацію, яка відбулася синхронно з ратифікацією угоди Верховною Радою у вересні 2014 року. Цей документ уже виявив себе як впливовий та ефективний механізм запровадження реформ в Україні. Ми бачимо, що ваша держава має підтримку Європарламенту, Єврокомісії та Європейської Ради. І, на мою думку, Україна перебуває на правильному шляху, щоб стати сильним і незалежним партнером ЄС.

Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр» 

ДОСЬЄ УК

Міхал Ян БОНІ. Польський політик, народився 1954 року в місті Познань. У 1991 році — міністр праці та соціальної політики; з 1991 по 1993 рр. – депутат Сейму, 2009-го — член Кабінету Польщі (колективний орган польського уряду з формування рішень); 2009-й — міністр із питань управління та електронного врядування. У 2014 році його обрано членом Європарламенту від Польщі. Входить до складу політичної групи «Європейська народна партія».