Робочий день міського голови Кривого Рогу Юрія Вілкула починається о 7.30. Навіть якщо із відрядження він повертається о другій ночі. Така звичка залишилася з молодих років, коли працював токарем на заводі гірничого обладнання перед вступом в інститут. З кабінету мера міста видно найбільший у світі квітковий годинник (діаметр циферблата — 22 метри, довжина годинникової стрілки — 8, хвилинної — 12,5). Щоправда, в зимовому його варіанті понад 22 тисячі квітів шести видів, використані для оформлення годинника, замінюють оригінальними штучними ялинками та сніжинками. Цей годинник символічно веде відлік часу життя Кривого Рогу. «УК» дізнавався, чим нині живе вітчизняний промисловий велетень.
.jpg)
— Пане Юрію, Кривий Ріг є найдовшим містом в Європі. Чи впливає цей факт на роботу органів місцевого самоврядування?
— Звичайно, управляти інфраструктурою (водопостачанням, опаленням, дорогами) компактного міста легше. У довгого міста свої проблеми. Будувався Кривий Ріг окремими мікрорайонами, які прив’язувалися до окремих підприємств. Наприклад, коли зводилася «Криворіжсталь», побудували дуже потужну і велику котельню, єдину для обслуговування Дзержинського і Довгинцівського районів. Вона подає гарячу воду на відстань 28 км. Газ тоді коштував копійки. Коефіцієнт корисної дії котельні становить майже 50%. Тепер, коли місто дотримується програм енергозбереження, нас це не влаштовує. З кінця 2011 року реалізується програма модернізації теплопостачання Кривого Рогу до 2022 року. Її розрахункова вартість становить 1,5 мільярда гривень.
— На яких інвестиційних проектах з енергозаощадження плануєте зосередитися в рамках цієї програми?
— Зокрема, це проект «Децентралізація системи теплопостачання котельні Криворізького металургійного комбінату КПТМ «Криворіжтепломережа» з виведенням котельні з експлуатації». Його кошторис — 400 мільйонів гривень. Кредит плануємо отримати від Європейського інвестиційного банку. Наразі ведемо переговори. Термін окупності цього проекту становить 3,5 року. Він передбачає виведення з експлуатації існуючої котельні з метою переходу з централізованої системи на помірно централізовану та будівництво 20 локальних районних котелень, 9 з яких на базі теплорозподільчих пунктів. Орієнтовне загальне заощадження газу становитиме 32,5 мільйона кубометрів на рік.
Ще два інвестпроекти плануємо реалізувати за рахунок коштів, залучених під держгарантії. Це реконструкція котельні та будівництво теплових мереж комунального закладу «Міська лікарня №11». Вартість всього цього понад 31,7 мільйона гривень, термін окупності — 5 років. А на проект «Модернізація котельні «Північний ГЗК №1» — встановлення водогрійних котлів на водовугільному паливі та будівництво заводу з виробництва палива» майже 17 мільйонів гривень, термін окупності — 4,5 року.
— Якими вже реалізованими проектами пишаєтеся?
— Місто одне з перших в Україні запровадило практику підписання договорів у рамках Програми соціального партнерства з великими промисловими підприємствами. Зокрема, це договори з холдингом «Метінвест» (до нього входять гірничозбагачувальні комбінати (ГЗК): Північний, Центральний, Інгулецький), а також з публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР), Південним ГЗК, «Сухою Балкою». Вони виділяють місту певні кошти під конкретні проекти. У 2009 році починали з 7,1 мільйона гривень, за результатами цього року сума договорів сягне 40 мільйонів.
У Кривому Розі відбувається комплексна (вперше в Україні) реконструкція мікрорайонів, проспектів, вулиць. Наприклад, у мікрорайоні Південний не просто реконструйовано дороги, фасади будинків, освітлення, а й замінено комунікації, прокладено безшумні трамвайні колії (раніше навіть розтяжки для тролейбусів та трамваїв кріпилися до будинків, які здригалися від їхнього руху). Оцінили нашу роботу люди, які констатують: колись богом забутий Південний став одним з найгарніших районів міста. Завдяки проведеній реконструкції житло там подорожчало на 25 %.
Одна з особливостей Кривого Рогу — немає центру міста. Тому міська влада вирішила, що кожен мікрорайон матиме свою родзинку. Наводиться лад у всіх районних парках, які відрізняються один від одного, місцях відпочинку криворіжців та гостей міста.
— Наскільки економіка міста залежить від бюджетоутворюючих підприємств?
— Економіка Кривого Рогу залежить від роботи потужних підприємств та збуту продукції за кордон (80% нашої продукції експортується). Таких потужних підприємств у місті 90, але основні — це представники гірничо-металургійного і машинобудівного комплексу. Наприклад, АМКР дає місту 35—37% бюджетних надходжень. Головні джерела фінансування міста — відрахування із зарплати і плата за землю, інші надходження ідуть в обласний та державний бюджети.
Водночас сподіваємося, що затвердження Концепції місцевого самоврядування, робота над якою велася у тісній взаємодії з Кабінетом Міністрів, розширить повноваження органів місцевого самоврядування, дасть змогу збільшити бюджетне фінансування селищ, міст, областей та стабілізує відносини органів місцевого самоврядування з казначейством.
— Як готуєте нові кадри?
— До складу Криворізького національного університету увійшли чотири вищі навчальні заклади і два великі науково-дослідні інститути. Формування потужних науково-освітніх об’єднань — світовий стандарт. За кордоном уся наука сконцентрована в університетах (Оксфорд, Гарвард). За таким зразком працює Криворізький національний університет, який став великим науково-педагогічним центром.
— Навіщо створений КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу»?
— Потрібні рішення на довгострокову перспективу. Тому й створено окремий підрозділ, що працює з інвесторами, вносить пропозиції щодо розвитку міста, розробляє програми співпраці з європейськими містами. Серед стратегічних напрямів розвитку нашого міста — здорове довкілля, комфортне життя, ресурсозбереження, диверсифікована конкурентоспроможна економіка, наука та нові технології.
— У місті є чимало небезпечних ділянок. Як контролюєте їх?
— На території міста майже 400 гектарів земель перебувають у зоні небезпечних зрушень та є 8 тисяч га порушених земель.
Інститут «Кривбаспроект» проводить реперні заміри (репер від фр. rеpе/re — мітка, знак, вихідна точка в геодезії — знак, який закріпляє певну точку земної поверхні з відомою абсолютною висотою). Спільно з Мінпромполітики розроблено державну цільову програму зі створення геоінформаційної системи спостереження за шахтними виробками та порожнинами Кривбасу для прогнозування техногенних явищ. Дуже важливо для нашого міста, щоб у бюджет наступного року заклали кошти на реалізацію програми.
— У стратегічному плані розвитку міста до 2015 року територіальна громада хоче бачити його найчистішим гірничо-металургійним центром світу…
— У Кривому Розі сьогодні реалізується безпрецедентна за масштабами програма з поліпшення екологічного стану навколишнього середовища. Обсяг її фінансування на 2011—2022 роки — 11,1 мільярда гривень. Зокрема, на її реалізацію в 2011—2013 роках виділено понад 2,3 мільярда гривень (з них за 10 місяців цього року — 574,7 мільйона). За період дії програми, незважаючи на зростання виробництва, відбулося скорочення кількості шкідливих викидів в атмосферу на 11 %.
Реалізований дуже важливий проект для багатьох жителів нашого міста з впровадження триступеневого очищення води на Карачунівському водосховищі. За багатьма показниками якість води зросла в рази і відповідає найвищим світовим стандартам.
У місті встановлені та діють чотири автоматизовані пости, які контролюють забруднення за багатьма параметрами, зокрема відстежується якість повітря в режимі онлайн (до того ж без втручання людей). У першому кварталі наступного року АМКР та інші промислові підприємства мають привести своє обладнання у відповідність до необхідних стандартів. Так як найбільше викидів дає стара аглофабрика АМКР, досягнуто домовленість: у 2014 році її модернізують.
Крім того, третій рік поспіль у Кривбасі підприємства не застосовують тротиловмісних речовин і перейшли на нові вибухові матеріали та безтротилові технології (тротил — один з найбільших забруднювачів).
Уряд приділяє розв’язанню екологічних проблем Кривбасу велику увагу і допомагає в реалізації багатьох проектів.
— Справедливо Кривий Ріг називають особливим?
— Кожен десятий долар, зароблений в Україні, — з Кривого Рогу. Якщо у всьому світі відбувається спад виробництва металопродукції, то наше місто реалізує вагони тисячами, як і раніше. Завдяки тому, що більшість наших ГЗК ще до кризи орієнтувалися на східні ринки, почалося зростання виробництва. Загалом, щоб промислове місто успішно працювало, потрібні єдина політика, злагода і терпіння керівників, працівників та кожного його жителя.
— Чому в регіоні вирішили розвивати промисловий туризм?
— Більшість українців не бачили кар’єрів, гірничозбагачувальних комбінатів, шахт, гірничого обладнання. Ми даємо туристам унікальну нагоду на власні очі побачити найглибші шахти в Європі, помилуватися масштабами найглибшого в Європі кар’єру Північного гірничозбагачувального комбінату та Ботанічним садом на території Північного ГЗК, який єдиний в Україні розміщується у промисловій зоні. Промисловим Кривим Рогом зацікавилися і поляки, які вже формують групи для екскурсій нашим містом.
Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Юрій ВІЛКУЛ. Народився в 1949 році в Кривому Розі Дніпропетровської області. Закінчив у 1973-му Криворізький гірничорудний інститут за кваліфікацією «гірничий інженер», де до 1983-го працював спочатку молодшим, а потім старшим науковим співробітником. 1983—1987 роки — заступник начальника управління «Криворіжкомплектпостач». З 1987 до 2006 року працював у Криворізькому технічному університеті — починав з посади старшого викладача, а завершив діяльність на посаді ректора. З вересня 2006-го по червень 2010-го очолював Дніпропетровську обласну раду. Липень—листопад 2010-го — виконував обов’язки ректора Криворізького технічного університету. У листопаді 2010-го обраний Криворізьким міським головою. Очолює Асоціацію міст України.
Ми в Google+